Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №468/2572/25 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2572/25

1-кп/468/14/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

28.01.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка кримінальне провадження №12020150140000273 від 29.06.2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хмільна Канівського району Черкаської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту, що 28.06.2020, приблизно о 21:00 год., водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому також перебувала пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухався зі сторони м. Баштанки в напрямку м. Миколаєва у нічний час доби, в суху погоду, без опадів, по сухій, чистій, асфальтованій ділянці проїзної частини автодороги Н- 11 «Дніпро - Миколаїв», яка має по одній смузі, для руху в обох напрямках. При цьому, рухаючись у зазначених умовах в обраному напрямку, при наближенні до житлового будинку № 5, розташованого по вулиці Миколаївська, що в с. Виноградівка, Баштанського району, Миколаївської області, водій ОСОБА_3 , діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховуючи на їх відведення, грубо порушив вимоги пунктів 12.1, 12.4, 12.9.6) та 19.3 ПДР України, а саме при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним (п. 12.1.); у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди (п. 12.3.); у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. (п 12.4.); водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4.-12.7., на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3. цих Правил (п. 12.9. б); у разі погіршення видимості в напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення зупинитися, не змінюючи смуги руху, і увімкнути аварійну світлову сигналізацію. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.» (п. 19.3.), а саме будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не врахував її, хоча зобов`язаний був постійно її контролювати та мав таку можливість, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух вказаного автомобіля та безпечно керувати ним, в результаті чого через власну недбалість та необережність, під час руху в обраному напрямку по проїзній частині вулиці Миколаївська, наближаючись до житлового будинку № 5, що в с. Виноградівка, Баштанського району Миколаїської області, втратив контроль над керуванням вищевказаним транспортним засобом, внаслідок чого допустив виїзд за межі проїзної частини авто дороги Н-11 «Дніпро - Миколаїв» з подальшим перекиданням автомобіля.

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравми - закритої травми грудної клітини із численними переломами ребер зліва та справа, забоєм лівої легені з гемотораксом, закритого перелому лівої ключиці зі зміщенням уламків, закритої травми черевної порожнини і внутрішньочеревною кровотечею та розривом селезінки, численних переломів грудних та поперекових хребців, яка супроводжувалась розвиттям травматичного шоку 2-го ступеню, та які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_3 вищевказаних пунктів ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із ДТП та наслідками, що настали (заподіянням потерпілій ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень).

Таким чином, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

Між прокурором ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 за участю його захисника ОСОБА_6 23.01.2026 року укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Було домовлено про застосування покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. З урахуванням того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії та тяжких злочинів, вину визнає повністю, у вчиненому розкаюється, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, добровільно відшкодував в повному обсязі заподіянні ним збитки, відсутність у потерпілої претензій будь якого характеру, сторони дійшли згоди про можливість застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків передбачених ст.76 КК України.

Прокурор підтвердив намір укладення угоди про визнання винуватості із обвинуваченим та заявив клопотання про долучення до обвинувального акту матеріалів кримінального провадження.

Обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та беззастережно, угоду про визнання винуватості просить затвердити, підтвердив в судовому засіданні, що укладення угоди є його добровільним виявом та погоджуються на узгоджене покарання.

Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, розглянувши угоду про визнання винуватості, матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

В свою чергу потерпіла надала письмову згоду на укладення даної угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесено до категорії тяжких злочинів (ч.2 ст.286 КК України). Міра покарання погоджена сторонами угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, цілком розуміє положення ст.473, 474, 476 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, зокрема, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.

За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

На підставі ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 8890,32 грн.

У зв`язку з вирішенням долі речових доказів, арешт на автомобіль «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.07.2020 року та часткового скасований ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.01.2021 року, слід скасувати.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази: автомобіль «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 - слід залишити у власника.

Керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду від 23 січня 2026 року по кримінальному провадженні №12020150140000273 від 29.06.2020 про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити засудженого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо засуджений протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт на автомобіль «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 01.07.2020 року та часткового скасований ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 21.01.2021 року - скасувати.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, речові докази: автомобіль «Toyota RAV-4 HYBRID», реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити у власника.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 8890 (вісім тисяч вісімсот дев`яносто) гривень 32 копійки.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Баштанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення на підставі ст. 394 КПК України.

СУДДЯ: