Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №465/11101/25 — Франківський районний суд м. Львова

465/11101/25

3/465/125/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

27.01.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.12.2025, ОСОБА_1 02.12.2025 близько 16:15 год. по вул. Наукова 55 у м. Львові біля піцерії IQ вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме висловлювався грубою нецензурною лайкою та штовхав ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив громадський спокій і порядок, а саме адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав. Зазначив, що конфлікт розпочався через те, що ОСОБА_2 перегородив прохід біля IQ піца і дружина ОСОБА_1 зробила з цього приводу зауваження. Тоді, ОСОБА_2 почав ображати дружину ОСОБА_1 нецензурною лайкою, і він зробив йому зауваження. ОСОБА_2 почав штовхати та ображати його нецензурними словами, а тому він, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 викликали поліцію.

Захисник Орлов Ю. просив закрити провадження у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 намагався зупинити агресію ОСОБА_3 , а внаслідок конфлікту ОСОБА_1 викликалась карета швидкої медичної допомоги. Просить врахувати, що пояснення потерпілого не відповідають дійсності, оскільки у своїх поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 висловлювався до нього нецензурною лайкою, чим спричинив конфлікт. Стверджує, що з боку ОСОБА_1 до потерпілого ОСОБА_2 жодних агресивних дій, нецензурних висловів не було. Просить звернути увагу на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи, що пов`язана із проходженням військової служби у лавах Збройних сил України при відсічі військової агресії 97/25/7001/B російської федерації проти України.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, за змістом ст.ст.279,280КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213,221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього письмові докази, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, за образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони дрібного хуліганства є місце його вчинення, а саме громадське місце, яке має законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к роз`яснено, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці у присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №992330 від 05.12.2025 ОСОБА_1 02.12.2025 близько 16:15 год. по вул. Наукова 55 у м. Львові біля піцерії IQ вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме висловлювався грубою нецензурною лайкою, та штовхав ОСОБА_2 , чим своїми діями порушив громадський спокій і порядок, а саме адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Також, на підтвердження вини ОСОБА_1 надано пояснення ОСОБА_1 від 02.12.2025, пояснення ОСОБА_2 від 02.12.2025, заяву ОСОБА_2 від 02.12.2025, реєстрація ЄО №33494.

Однак в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь які докази на обґрунтування правопорушення (фото та відео докази, покази свідків).

Наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві не встановлено.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що зібраними матеріалами неможливо встановити будь-які інші обставини події, оскільки доказів суду не надано, що на думку суду свідчить про недоведеність вини в діях ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно з приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно із вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає до закриття у зв`язку із відсутністю в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З.М.