Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №465/6985/24 — Франківський районний суд м. Львова

465/6985/24

1-кп/465/276/26

Вирок

Іменем України

23.01.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14.11.2024 за ч.2 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , 17.07.2024 року близько 19:50 год., перебуваючи біля бетонної стіни, яка знаходиться на зупинці громадського транспорту, за адресою м. Львів вул. Сахарова, недалеко від будинку №12, на землі помітив зіп-пакет, обмотаний ізоляційною стрічкою синього кольору із вмістом фрагменту паперу з психотропною речовиною «солі» підняв її та зберігав при собі, без мети збуту, у якому згідно висновку експерта міститься особливо небезпечна психотропна речовина PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,2020 грама, обіг якої відповідно до Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" заборонено. Того ж дня, 17.07.2024 року ОСОБА_4 , перебував по вул. Сахарова, 12 у м.Львові зберігаючи при собі вказану речовину добровільно видав її працівникам Національної поліції України, які здійснювали патрулювання на території Франківського району м.Львова.

В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, просив суворо не карати. Показав суду, що дану речовину знайшов на вулиці на зупинці громадського транспорту та зберігав при собі, мети збуту не мав.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 судом кваліфіковано за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ч.1 ст.309 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який відповідно до довідки №1830д від 22.07.2024 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває та відповідно до довідки №4123 від 18.07.2024 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, є раніше судимим за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій ст. 70 КК України. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.

Судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14.11.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк один рік. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано до покарання, призначеного за даним вироком, невідбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 25.09.2023 року, перевівши згідно зі ст.72 К К України покарання у виді обмеження волі в покарання у виді позбавлення волі, та призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік один місяць.

У зв`язку з наведеним, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, покарання обвинуваченому слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ст. 70 КК України з врахуванням вказаного вироку у виді позбавлення волі.

З огляду на вимоги ч.2 ст.65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК Україн суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлено.

У справі наявні процесуальні витрати на проведення експертизи.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході дізнання Закарпатським НДЕКЦ МВС України проводилась судова експертиза наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Згідно наявної довідки про вартість виконаної експертизи витрати на залучення експерта з оформленням висновку №СЕ-19/107/-24/8172-НЗПРАП від 06.08.2024 року у даному кримінальному провадженні складає 2271 грн. 84 коп.

З урахуванням положень ст.124 КПК України зазначені витрати на проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Долю речових доказів слід вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.

Керуючись ст.370, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, з врахуванням вироку Залізничного районного суду м.Львова від 14.11.2024, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.

В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати частково відбуте покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 14.11.2024 року.

Речовий доказ - PVP, масою 0,2020 грам - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) гривню 84 коп.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1