Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №453/1859/25 — Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1859/25

№ провадження 2/453/145/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

21 січня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясінського Ю.Є.,

секретаря судових засідань Гринюк Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сколе Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

в с т а н о в и в:

03 листопада 2025 року ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в особі директора Ґедзь О.В., звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача суму заборгованості за договором кредиту №8343329 в розмірі 40 545,70 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 05 червня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8343329, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 16100 грн. строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу -ІНФОРМАЦІЯ_1 у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Того ж дня, позикодавець, на виконання п.1. договору кредиту №8343329 від 05 червня 2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу грошові кошти в розмірі 16100 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . В подальшому, кредитодавцем відступлено право вимоги за вказаним договором кредиту, зокрема 16 жовтня 2025 року ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №8343329 від 16 жовтня 2025 року. Відповідно до реєстру прав вимог від 16 жовтня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 40 545, 70 грн., з яких 16100 грн. - сума заборгованості за основною сумою, 13618,45 - сума заборгованості за відсотками, 2777,25 - сума заборгованості за комісією, 8050 - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Ухвалою судді від 24 листопада 2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.

Крім того, в порядку витребування доказів зобов`язано АТ «Універсал Банк» в особі керівника надати до суду належним чином завірені копії документів та інформацію.

16 грудня 2025 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшли витребувана судом інформація та копії документів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просить розгляд даної справи проводити без його участі. Також не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подала.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що справу можливо слухати у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 червня 2025 року між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №8343329.

ОСОБА_1 для підписання договору кредитної лінії №8343329 від 05 червня 2025 року було надано одноразовий ідентифікатор № 702584.

Відповідно до п.2.1 договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Згідно п.2.2 договору, параметри та умови кредиту:

Сума кредиту - 16100 грн.;

Строк кредитування - 360 днів;

Процентна ставка/день (фіксована) - 0,95%;

Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (2777,25 грн.);

Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та станосить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останні з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11.

Дата сплати першого обов`язкового платежу 04 липня 2025 року.

Згідно п.6.13 договору, у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу на шістдесят другий колендарний день, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, навіть якщо тремін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит відповідно до умов договору, сплачувати проценти за договором, комісію за надання кредиту у встановлених договором порядку та розмірах, забезпечити своєчасне виконання зобов`язань відповідно до умов договору (п.8.3.8 догвоору).

Якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному розмірі перший обов`язковий платіж/мінімальний обов`язковий платіж, за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п.2.2 договору, починаючи з першого дня прострочки (п.9.6 договору).

Пункт.11 договору містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника - ОСОБА_1 , дата народження, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер паспорта, адресу місця реєстрації, номер телефону, а також номер рахунку -№ НОМЕР_1 .

ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, перерахувавши кредитні кошти в сумі 16100 грн. на рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 14 жовтня 2025 року та платіжною інструкцією

16 жовтня 2025 ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити Фактому права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактом зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідних реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (пункт 1.1. Договору).

Перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимоги підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1.3 Договору).

16 жовтня 2025 між ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було підписано реєстр прав вимоги та акт прийому-передачі документів за договором факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року.

На виконання умов договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025року ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було сплачено ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» кошти в розмірі 5821023, 72 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 20 жовтня 2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №16/10/2025, ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №8343329 від 05 червня 2025 в розмірі 40545,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за договором кредиту №8343329 від 05 червня 2025 року, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Як видно із розрахунку заборгованості за договором позики №8343329 від 05 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором кредиту складає 40 545,70 грн., з яких 16100 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 13618, 45 грн. - сума заборгованості за відсотками, 8050 грн. - сума заборгованості за пенею, 2777,25 грн. - заборгованості за комісією.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Щодо стягнення заборгованості за основним боргом, заборгованості за процентами та комісією.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений зокрема Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України).

У відповідності до вимог ст.ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення правонаступнику ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» - ТзОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», тобто невиконання відповідачем умов укладеного договору, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, те, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №8343329 від 05 червня 2025 року у розмірі 29718,45 грн., з яких 16100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13618,45 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне:

На спірні правовідносини за цим договором поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування», адже за договором позичальнику надано споживчий кредит та такий укладено зі строком погашення кредиту більше одного місяця.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію.

Умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).

Аналізуючи умови договору, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, а відтак суд прийшов до переконання про те, що відповідач не зобов`язаний сплачувати таку комісію у розмірі 2777,25 гривень, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 8050 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, з огляду на положення норми п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 , як позичальник, звільнений від обов`язку сплати на користь позивача пені/неустойки за прострочення ним виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 пені/неустойки в розмірі 8050 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1768,35 грн.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

Договір №25/08/25 ФП про надання правничої допомоги від 25 серпня 2025 між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» ;

Витяг з Акту №6-ФП від 25 серпня 2025 року приймання -передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25 від 25 серпня 2025 року, з якого вбачається, що адвокатом було надано правові послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за які було сплачено 4500 грн.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено часткового, розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача становитиме у розмірі 3285 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором позики №8343329 від 05 червня 2025 року в розмірі 29 718 (двадцять дев`ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати на сплату судового збору в розмірі 1768 (одна тисяча сімсот шістдесят вісім) грн. 35 коп.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 3285 (три тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. витрат на правову допомогу.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Сколівського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Ю.Є. Ясінський