Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №334/6662/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 23.01.2026

Справа № 334/6662/25

Провадження № 3/334/18/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в Запорізькій області ДПП у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює слюсарем-ремонтником ПрАТ «Запоріжвогнетрив», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості суду не відомі,

за ч. 1, ч.2 ст. 173-2 КУпАП,

за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 (особисто), захисника – адвоката Мосіна О.В. (діє на підставі Договору №б/н від 10.10.2025 року), потерпілої – ОСОБА_2 (особисто),

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333815 від 05.08.2025 року, 05.08.2025 року приблизно о 17:00 годині за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовного свого малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою в його присутності, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333813 від 05.08.2025 року, 05.08.2025 року приблизно о 17:00 годині за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовного доньки своєї співмешканки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою в її присутності, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 333814 від 05.08.2025 року, 05.08.2025 року приблизно о 17:00 годині за адресою АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовного своєї співмешканки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фізичного та психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою на адресу заявниці і штовхав її, внаслідок чого завдав шкоди фізичному та психологічному здоров`ю постраждалої особи, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, надав пояснення згідно яких з ОСОБА_2 він спільно проживає близько 10 років, мають спільного сина ОСОБА_3 . У ОСОБА_2 також є старша донька ОСОБА_5 від попередніх стосунків. Спочатку взаємовідносини в сім`ї були нормальні, проте пізніше почали виникати сварки на побутовому рівні, хоча він займається веденням домашнго господарства майже повністю, має гарні стосунки з сусідами, зайсмається з сином, робить з ним уроки. 05.08.2025 року він прийшов додому, їх спільний з ОСОБА_2 син поросив приготувати йому млинці. ОСОБА_1 почав готувати млинці, проте у дитини був час відпочинку, тому він почав вкладати сина спати та випадково заснув сам. Через це млинець, який був на сковороді, згорів. В цей час донька ОСОБА_2 – ОСОБА_4 зателефонувала матері та повідомила про ці обставини. ОСОБА_2 прийшла додому та почала на нього кричати. Він хотів забрати молодшого сина, взяв його на руки та почав закривати двері, можливо зіскочила рука і потерпіла могла вдаритись. Проте сварку він не починав, не перебував в стані алкогольного сп`яніння, а сварку спричинила ОСОБА_2 , а потім викликала поліцію. В подальшому ОСОБА_2 погрожувала йому викликом поліції, коли він збирався з сином до бабусі, погрожувала, що скаже, що він викрав дитину.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Мосін О.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючи на недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, відсутність належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, наявність ряду порушень при оформленні адміністративних матеріалів.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснила, що 05.08.2025 вона викликала поліцію, так як ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння другий день поспіль. Коли вона прийшла додому, він спав, кухня була вся в диму, на питання, що сталось ОСОБА_1 почав кричати на неї та штовхатись. До цього в них були сварки через фінанси, проте поліцію вона не викликала.

Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП визначається діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Водночас, адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визначається вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Диспозицією ст.173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. З наведеного убачається, що об`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов`язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання / або можливості настання / шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», насильство у сім`ї це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначене у цій же статті визначення пояснює, що психологічне насильство в сім`ї це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне ж насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Проте у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що була завдана шкода потерпілим. У матеріалах справи міститься лише протоколи прийняття заяви про вчинене правопорушення та письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

При цьому, Європейський суд з прав людини в пункті 32, справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов`язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи. Санкція ст. 173-2 КУпАП передбачає можливість застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при отриманні письмових пояснень і оформленні протоколу про адміністративне правопорушення суперечить інтересам особи на захист, щодо якої пред`явлено обвинувачення.

Разом з тим, в матеріалах справи взагалі відсутні відомості про отримання пояснень від ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови

Суддя: Коломаренко К. А.