Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №727/12901/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12901/25

Провадження № 2/727/748/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді – Слободян Г.М.

за участі секретаря судового засідання – Мадей Е.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (код ЄДРПОУ: 40484607; адреса: м.Київ, вул. Багговутівська, буд.17-21), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35), Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (адреса: м. Київ, вул. Черчилля Вінстона, 42, оф.327) про визнання визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування позову посилається на те, що 20.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис N? 13320 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором N? 1596803 від 11.12.2019 року, укладеним з ТзОВ «МІЛОАН», заборгованості за кредитним договором N? 1596803 від 11.12.2019 року. Зазначає, що загальна сума, що підлягає стягненню за Виконавчим написом, складає 14 849,95 гривень. Вказує на те, що 26.08.2020 р. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем відкрито виконавче провадження ВП N? 62884661 по примусовому виконанню виконавчого напису №13320 від 20.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, в ході провадження винесені постанови про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника тощо. Позивач вважає, що виконавчий напис №13320 від 20.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки здійснений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів, а тому не підлягає виконанню, з огляду на такі обставини. Посилається на те, що в порушення вищенаведених норм, під час вчинення виконавчого напису нотаріуса відповідачем не було надано Приватному нотаріусу оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Окрім викладеного вказує на те, що кредитний договір N?1596803 від 11.12.2019 року, який був наданийПриватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а, відтак, не є документом, за якими стягнення заборгованості може провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що свідчить про відсутність правових підстав для вчинення виконавчого напису на ньому.

Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис N? 13320, вчинений 20.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка є боржником за кредитним договором №1596803 від 11.12.2019 року, укладеним з ТзОВ «МІЛОАН» заборгованості за кредитним договором N? 1596803 від 11.12.2019 року.

Рух справи та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.10.2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30.10.2025 року закрито підготовче провадження по справі.

26.11.2025 року представник відповідача ТзОВ «МІЛОАН» направив на електронну адресу суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Просив зменшити розмір понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на професійну правову допомогу до суми 2 000 грн., оскільки вважає, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та завищеними.

Позивач ОСОБА_1 , та в її інтересах представник, адвокат Шестаков В.Ю., у судове засідання не з`явилися. Розгляд справи просили проводити за їхньої відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Представнк відповідача ТзОВ «МІЛОАН», у судове засідання також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог відносно предмету спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомленими про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Судом належними доказами по справі встановлено, що 20.07.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис N? 13320 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором N? 1596803 від 11.12.2019 року, укладеним з ТзОВ «МІЛОАН», заборгованості за кредитним договором N? 1596803 від 11.12.2019 року, загальна сума, що підлягає стягненню за Виконавчим написом, складає 14 849,95 гривень (а.с.11-13, 15).

26.08.2020 р. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем відкрито виконавче провадження ВП N? 62884661 по примусовому виконанню виконавчого напису №13320 від 20.07.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, в ході провадження винесені постанови про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника тощо (а.с.16).

Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 2.3. п.2 Глави 16 Розділу ІІ. Порядку, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів із моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, а згідно підпунктів 3.1., 3.2. п.3 Глави 16 Розділу ІІ. Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Відповідно до п.1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно п.п.284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку.

При цьому, згідно п.1 цього Переліку, для одержання виконавчого напису подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2019 по справі № 369/8665/17 зазначено, що боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.88 ЦПК України нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Судом встановлено, що позивач не визнає наявність боргу перед відповідачем та не погоджується із розміром заборгованості, яка стягувалася у межах виконавчого провадження №62884661, за невиконання умов кредитного договору.

Стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Переліку документів затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172 та Порядку нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МУЮ від 22.02.2012 року за №296/5.

Тобто, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не впевнився в тому, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитнийдоговір N? 1596803 від 11.12.2019 року, який був наданийПриватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а, відтак, не є документом, за якими стягнення заборгованості може провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що свідчить про відсутність правових підставдля вчинення виконавчого напису на ньому.

Вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі N?757/24703/18-ц (провадження N?61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв?язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Так, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов?язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об?єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це обєктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.08.2020 у справі N?554/6777/17.

Окрім викладеного, суд звертає увагу на те, що відповідачем не було направлено позивачу письмову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, про усунення порушень основного зобов?язання, що свідчить про відсутність правових підстав для вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем виконавчого напису N? 13320 від 20.07.2020 року.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що виконавчий напис N? 13320 від 20.07.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, не можна вважати таким, що підлягає виконанню, у зв?язку з його невідповідністю приписам ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. N?296/5.

Що стосується понесених судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з ТзОВ «Мілоан» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн., документально підтверджені платіжною інструкцією від 04.10.2025 року (а.с.8).

Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Судом встановлено, що 27 травня 2025 року між адвокатом Шестаковим Віталієм Юрійовичем та ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги №27/05-25/3 (а.с.19-20).

Разом з цим, позивачем надано Акт до Договору про надання правової допомоги №27/05-25/3 від 27.05.2025 року від 06.10.2025 року, згідно якого позивачу було надано юридичних послуг на суму 7 000,00 гривень, з яких: 1000 грн. – надання усної консультації (1 год.), 1000 грн. – складання і направлення адвокатського запиту (1 год.), 1000 грн. – аналіз справи (1 год.), складання та подача позовної заяви – 4 000 грн. (4 год.) (а.с.22).

На підтвердження оплати послуг адвоката позивачем надано Прибутковий касовий ордер №51 від 06.10.2025 року на суму 7 000,00 грн (а.с.21).

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Отже, суд приходить до висновку, що вказаними вище доказами підтверджено надання адвокатом Шестаковим Віталієм Юрійовичем послуг з професійної правничої допомоги позивачу ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №27/05-25/3 від 27.05.2025 року.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи докази подані представником позивача на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, відсутність заперечень відповідача щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про задоволення заявлених вимог.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права,бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права,викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ «Мілоан» знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15-16, 18 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис №13320 вчинений 20 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» заборгованості в розмірі 14 849,95 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (код ЄДРПОУ: 40484607; адреса: м.Київ, вул. Багговутівська, буд.17-21) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., документально підтверджений, а також витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 28.01.2026 року.

Суддя Слободян Г.М.