Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №306/2000/25 — Свалявський районний суд Закарпатської області

Суд: Свалявський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №306/2000/25

Суддя: Вінер Е. А.

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2000/25

Провадження № 2/306/170/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Вінер Е.А.

з секретарем Чубірка О.А.

з участю представника позивача Касинець В.В.

представника відповідача Фатула І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - адвокат Касинець В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини посилаючись на те, що 07 червня 2018 року виконавчим комітетом Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області між сторонами було зареєстровано шлюб. В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що на даний час сторони не проживають однією сім`єю та позивачем подано до суду позов про розірвання шлюбу. Відповідач повністю самоусунувся від утримання дітей, не бере жодної участі у їх житті, не цікавиться здоров`ям, навчанням, успіхами чи потребами доньок. Не надає жодної матеріальної допомоги, не купує одяг, взуття, шкільне приладдя, продукти харчування, не забезпечує дітей ліками та предметами першої необхідності. Усі витрати, пов`язані із забезпеченням належних умов життя, навчанням, розвитком лікуванням дітей, несе виключно позивач. Старша дочка подружжя, в зв`язку із особливостями розвитку,відвідує Комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр Полянської сільської ради», що призводить до додаткових фінансових витрат. Відповідач є молодою, працездатною людиною, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу своїм дітям. Відповідач не проживає разом з дітьми, належну матеріальну допомогу на їх утримання не надає, крім того позивач вважає, що має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. В зв"язку з вищевикладеним просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 3500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття, стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_5 аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку щомісячно,починаючи з дня звернення до суду в розмірі 3500 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2025 року справу № 306/2000/25 (провадження № 2/306/1255/25) передано на розгляд судді Свалявського районного суду Вінер Е.А. (а.с. 25).

03 листопада 2025 року суддею Свалявського районного суду Вінер Е.А. винесено ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 27).

20 листопада 2025 року представником відповідача - адвокатом Фатула І.Б. подано до суду відзив на позов, в якому він зазначає, що відповідач позовні вимоги визнає частково, заперечує проти задоволення позову в сумі 3500, 00 гривень на кожну дитину. Відповідач повністю не самоусунувся від утриманнядітей, та цікавиться їхнім життям. Він неодноразово перераховував грошові кошти позивачу для утримання дітей та передавав продукти харчування. Просить в задоволенні позову відмовити частково та визначити розмір аліментів на утримання дітей в розмірі 2500,00 гривень на кожну дитину (а.с.29-67).

26 листопада адвокатом позивача Касинець В.В. на електронну адресу суду надіславно відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та вважає доводи відзиву необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними доказами та

спростовуються нормами законодавства. Телефонні дзвінки не є участю у матеріальному утриманні дітей, а також відповідач не надав жодних доказів систематичності та регулярності такого спілкування; не надано доказів участі у навчанні, лікуванні, відвідуванні дітей, придбанні одягу, медичних послуг, шкільних потреб. Фінансова допомога від третіх осіб (родичів) не звільняє батька від обов`язку утримувати дітей і не є виконанням ним аліментного обов`язку. Крім того, зазначає, що старша дитина сторін в справі через наявні проблеми зі здоров`ям потребує більше фінансових витрат, стрімке зростання цін на продукти харчування, на одяг, на канцелярію, тому вважає вимога про стягнення аліментів в розмірі 3500 грн на кожну дитину є обгрунтованою. Просить задоволити позов в повному обсязі (а.с.58-75).

В судовому засіданні представник позивакча позовні вимоги підтримала та просить їх задоволнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, згідний сплачувати аліменти на утримання двітей в розмірі 2500,00 гривень на кожну дитину, проти стягнення аліментів на дружину заперечив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач ОСОБА_3 (а.с.8, 9).

Малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають разом з позивачем за адресою АДРЕСА_5 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади (а.с.10, 11).

Згідно висновку про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 16 грудня 2025 року ОСОБА_4 в зв`язку із особливостями розвитку відвідує Комунальну установу «Інклюзивно-ресурсний центр Полянської сільської ради» (а.с.13-22).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі).

Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини.

Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При встановленні розміру аліментів у твердій грошовій сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, про що у свою чергу наголошено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (п. 17).

Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Крім того, згідно зі статтею 180 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Адвокат позивача у позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 3500,00 на кожну дитину щомісяця.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512,00 грн.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач має обов`язок брати участь в утриманні малолітніх дітей, а також те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

При цьому, відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати ним аліментів на утримання дітей саме в твердій грошовій сумі в такому розмірі.

Враховуючи наведене та обставини для визначення розміру аліментів, передбачені ст. 182 СК України, суд вважає, що в цій частині позову про стягнення аліментів на дітей необхідно задовольнити.

Що стосується стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку то судом встановлено наступне.

Згідно ст. 84 Сімейного Кодексу України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аналіз даних положень дає підстави вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини на утримання чоловіком протягом усього терміну її вагітності та до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина до трьох років, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини. При цьому, головною умовою присудження аліментів, згідно приписів ст.84 СК України, є наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу дружині, яка проживає із дитиною, до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно із ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене вище, з урахуванням потреб дружини, яка здійснюючи догляд за малолітньою дитиною, не в змозі повноцінно працювати та самостійно забезпечувати себе матеріально, суд приходить до висновку, що існують законні підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу судом не встановлено, ним самим не заявлено.

Враховуючи вищезазначене, з ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 3500 ( три тисячі п"ятсот) гривень щомісячно.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Також стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 1331,20 гривень, оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення аліментів звільнена.

Керуючись ст. 13, 76, 80, 141, 265, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 80, 88, 104, 105, 110, 112-114, 141, 157, 161, 180-184 Сімейного кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ) про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 3500 (три тисячі п"ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 31 жовтня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_5 аліменти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку починаючи з 31 жовтня 2025 року в розмірі 3500 ( три тисячі п"ятсот) гривень щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одну тисячі тристо тридцять одну гривню 20 коп.).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 27 січня 2026 року.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області Е.А.Вінер

Оригінал: reyestr.court.gov.ua