Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №933/1176/25 — Олександрівський районний суд Донецької області

Суд: Олександрівський районний суд Донецької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №933/1176/25

Суддя: Попович І. А.

Провадження № 3/933/10/26

Справа № 933/1176/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 січня 2026 року селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., за участю захисника Хараїм О.В. (у режимі ВКЗ), секретаря судового засідання Камака О.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП роз`яснено при складенні протоколу,

- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 530226 від 03.12.2025 року, 03.12.2025 року, о 06:45 год., в с-щі Олександрівка, вул. Центральна, буд. 104, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 213100, д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя. Від продуття газоаналізатора Драгер 6810 на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився під відеозапис б/к 14. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.

Судове засідання було призначено на 15 год. 00 хв. 18 грудня 2025 року.

18.12.2025 року постановою суду розгляд справи було відкладено на 15:00 годину 05 січня 2026 року, за клопотання захисника Хараїм О.В.

05.01.2026 року судове засідання було відкладень на 14 год. 00 хв. 28 січня 2026 року, за клопотанням захисника, для повторного виклику в судове засідання прокурора та поліцейського, який склав протокол.

Про час і місце судового розгляду судом був повідомлений керівник Олександрівського відділу Краматорської окружної прокуратури з метою забезпечення участі прокурора при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Прокурор у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Суддею залучено до участі у судовому розгляді поліцейського відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, який склав протокол.

Представник відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій областіу судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки, КУпАП не передбачає обов`язкової участі в судовому засіданні прокурора та поліцейського, суддя, з урахуванням думки захисника, вирішив за можливе проведення судового засідання без їх участі, на підставі протоколу та долучених до нього стороною обвинувачення доказів.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, усудове засідання не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Справу може бути розглянуто без участі особи, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

На підставі викладеного, суддя, з урахуванням думки захисника, дійшов до висновку про можливість розглянути справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

02.01.2026 року до суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_1 – адвоката Хараїм О.В., про закриття справи про адміністративне правопорушення, в якому просить клопотання про закриття провадження у справі №933/1176/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити. Провадження у справі № 933/1176/25 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з протоколом серії ЕПР 1 № 530226 від 03.12.2025, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, або ж вирішити питання щодо можливості застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У клопотання зазначає, що ОСОБА_1 не визнає себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сторона захисту зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у день та час, зазначений у протоколі. Так, зі змісту протоколу серії ЕПР 1 № 530226 від 03.12.2025 року вбачається, що 03.12.2025 року, о 06:45:00 с-ще Олександрівка, вул. Центральна (Радянська), 104, водій ОСОБА_1 керував авто ВАЗ 213100 д.н.з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Відеозапис, наявний у матеріалах справи, розпочинається з відмітки часу 06:51 год., отже, вищевказані обставини, описані у протоколі – не зафіксовано. Також зазначено, що матеріали справи не містять передбачені законом підстави для зупинки ОСОБА_1 , а саме, що співробітники патрульної поліції, не зафіксували факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 з підстав, наведених у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», тобто в установленому законом порядку за порушення водієм транспортного засобу відповідного пункту ПДР України, то вимога інспектора патрульної поліції про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння була безпідставною та протиправною і у такому випадку у ОСОБА_1 не виникло обов`язку проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, в клопотанні звернуто увагу на те, що з відеозапису, наявного у матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 протягом усього часу спілкування із працівником патрульної поліції, поводить себе спокійно, координація мови у нього не порушена, пальці його рук не тремтять, та він має цілком природне забарвлення шкіряного покриву.

Окремо звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 із самого початку заперечував вживання алкогольних напоїв, а поліцейський після того, як попросив ОСОБА_1 дунути на нього, сказав: «м`ятна конфетка», а не алкоголь. Більш того, пальці його рук на відеозаписі не тремтять взагалі, а інші ознаки, вказані у протоколі, поліцейський навіть не називає.

Щодо відповіді ОСОБА_1 поліцейському про вживання алкогольних напоїв, захисник звертає увагу суду на те, що відповідно до правової позицію Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2019 у справі №537/2088/17, навіть сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Також, в матеріалах справи відсутнє письмове направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, яке містило б відомості про те що він був ознайомлений зі змістом вказаного направлення та воно було вручено йому під підпис.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та матеріалів справи, вони не містять жодних доказів, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом, наприклад: акту тимчасового вилучення автомобіля, розписки уповноваженої особи про передачу права керування, розписки особи, яка притягається до відповідальності із зобов`язанням не здійснювати керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складення протоколу за ст. 130 КУпАП. Також, слід звернути увагу суду на те, що ОСОБА_1 з 04.09.2023 працевлаштований у КП «Білозерськсервіс» на посаді водія автотранспортних засобів. Таким чином, вказані вище обставини свідчать про те, що право керування транспортними засобами потрібне ОСОБА_1 для роботи, яка є єдиним джерелом його існування, а тому, у разі його притягнення до відповідальності просить суд вирішити питання, щодо можливості застосувати аналогію закону, та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

До клопотання, також, долучено копії трудової книжки серія НОМЕР_3 , з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 04.09.2023 року прийнято водієм автотранспортних засобів до КП «Білозерськсервіс».

Захисник Хараїм О.В. в судовому засіданні підтримала клопотання та просила закрити провадження у справі, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому вважає, що провадження у справі відносно нього підлягає закриттю, на підставі ст. 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Суддя, вислухавши захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 530226 від 03.12.2025 року та додані до нього матеріали, матеріали додані захисником, клопотання про закриття провадження у справі, встановив наступне:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 530226 від 03.12.2025 року містить відомості про те, що 03.12.2025 року, о 06:45 год., в с-щі. Олександрівка, вул. Центральна, буд. 104, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 213100, д.н. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя. Від продуття газоаналізатора Драгер 6810 на місці зупинки транспортного засобу відмовився. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився під відеозапис б/к 14. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив пункт 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі свідків не зазначено, є посилання на здійснення відеозапису на технічний засіб № 14

Протокол містить відомості про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень.

Було вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_4 , та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ТЗ 192234

Протокол підписано працівником поліції, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.4).

Посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 21.10.2014 року, видано на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки ВАЗ 213100, д.н. НОМЕР_2 , належить КНП «ЦПМСД Білозерської міської ради» (а.с. 6).

03.12.2025 року, о 07:00 год., ОСОБА_1 виписано направлення до Краматорської ЛІЛ. У направленні зазначені ознаки сп`яніння: алкогольний запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Направлення містить відомості про те що на огляд у заклад охорони здоров`я особу доставив поліцейський СРПП ВнП № 1. Відомості про отримання направлення ОСОБА_1 відсутні (а.с.7).

З довідки відділення поліції № 1 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 03.12.2024 року по 03.12.2025 року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

Отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_5 від 21.10.2014 року (а.с.9).

Відеозапис, долучений до протоколу складається з 3 файлів:

- файл «CAM-014_00000020251203065117_0241» містить відомості про те, що на вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, на узбіччі зупиняється автомобіль (06:51 год.). Поліцейський підходить до водія, представляється, та повідомляє про відеофіксацію. На запитання поліцейського, водій говорить, що він цивільний, та керує до м. Білозерське, заправити генератори Білозерської громади. Працівник поліції просить водія викинути цигарку, та вийти із машини. Водій, на вимогу поліцейського, надає посвідчення водія, та виходить з автомобіля. На запитання працівника поліції, водій говорить, що алкоголь вживав позавчора, «вчора не було, бо потрібно було їхати», та даний автомобіль належить громаді. Поліцейський попросив ОСОБА_1 дунути на нього, та говорить: «м`ятна конфета», та перевіряючи документи, поліцейський запитує водія, чи буде він продувати Драгер, на що водій відповідає: «Зачем, не надо?». Поліцейський просить водія пройти з ним, та говорить, що від водія чути явний запах алкоголю, та просить водія простягнути руки, водій виставляє їх попереду себе, але, поліцейський з цього приводу нічого не говорить, тільки ще раз запитує, чи буде він продувати алкотестер Драгер 6810 на місці зупинки транспортного засобу? На що той відповідає: «Зачем? Працівник поліції пояснює, що він задає конкретне запитання. Водій відповідає, що він «не вживав». На запитання працівника поліції: «Ну що будемо дуть, чи ні?», водій відповідає: «Як скажете» (06:54). Поліцейський пояснює, що: «не як скажете, я пропоную, ви можете сказати – «да» чи «ні». На що водій відповідає: «Не будемо значить». Працівник поліції уточнює: « ОСОБА_2 , відмовляєтесь значить». Після чого працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , чи буде він їхати до лікарні проходити медичний огляд на наявності в організмі спиртних напоїв, на що останній відповідає: «Поехали, если надо» (06:54). Поліцейський на це водієві говорить: «Та не если надо, я вам кажу, а ви повинні сказати – да, чи – ні» На що водій відповідає: «Ні». Поліцейський ще раз запитує: Відмовляєтесь?, на що водій відповідає «так». Після чого поліцейський ознайомлює водія, що згідно п. 2.5 ПДР відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на його запитання, водій відповідає, що йому все зрозуміло. Поліцейський роз`яснює права за ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП, після чого ОСОБА_1 відповідає, що йому все зрозуміло, письмові пояснення давати не буде. На уточнююче запитання працівника поліції, «коли востаннє вживав алкоголь», водій відповів, що вчора вжив пляшку пива. На що працівник поліції говорить, що це не пляшка пива, оскільки чути сильно запах алкоголю. Іде перевірка водія через базу даних, після чого вони сідають до службового автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_1 звертається до поліцейського, та говорить до нього: «Давай на місці вирішимо», на що працівник поліції попереджає ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність, та ще раз нагадує, що ведеться відеофіксація. Поліцейський уточнює анкетні дані водія, який зазначив, що офіційно працює водієм у КП «Білозерськсервіс». Переходять до складання протоколу про адміністративне правопорушення. Поліцейський повідомляє, що засідання відбудеться в Олександрівському районному суді, та зазначає дату - 17.12.2025 року;

- файл " CAM-014_00000020251203070118_0242" містить відомості про те, що триває процедура складання протоколу. На запитання поліцейського, водій відповідає, що з порушенням згоден. Поліцейський говорить, що на даний час водія відсторонено від керування, водійське посвідчення вилучається, а видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Поліцейський повідомляє, що відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 № 530226.

- файл " CAM-014_00000020251203071118_0243" містить відомості про те, що триває процедура складання документів до протоколу. Після складання протоколу, водій ставить підписи у відповідних графах, отримує його копію, а також, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Від керування транспортним засобом водій відстороняється. На запитання працівника поліції, водій відповідає, що йому все зрозуміло.

Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп`яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Зазначена Інструкція покрокове встановлює дії працівників поліції у разі підозри про перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Розглянувши доводи захисника, судя дійшов до наступних висновків.

Суддя відхиляє доводи захисника про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 автомобіля у день та час, зазначений у протоколі, оскільки відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зафіксовано сам момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки, та сукупність таких встановлених судом обставин, як: знаходження ОСОБА_1 на місці події, поруч з вказаним вище транспортним засобом, надання ним пояснень про характер руху цим транспортним засобом, відмова від проходження як водієм транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, не повідомлення про будь-яку конкретну особу, яка керувала автомобілем, вагомо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, протягом усього часу спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останній жодного разу не повідомляв, що не керував транспортним засобом.

Доводи сторони захисту про те, що у поліцейського були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, і така зупинка є незаконною, є безпідставними, оскільки предметом доказування є фактичні дані щодо відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, і такий обов`язок не впливає на причину зупинки.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Доводи захисника про відсутність у матеріалах справи доказів про вручення водію направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на увагу не заслуговують, оскільки не мають істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу. Направлення складається поліцейським для пред`явлення до медичного закладу, до якого поліцейським доставлено водія для проходження огляду.

Доводи захисника про те, що працівник поліції не вчинив дії, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом після виявлення ознак сп`яніння, спростовується відеозаписом (файл № 3, 07:28 год.), де зазначено, що від керування транспортним засобом на сьогодні водій відстороняється. На запитання працівника поліції, водій відповідає, що йому все зрозуміло.

Разом з тим погоджується з тим, що таке відсторонення відбулося формально та до протоколу не надано належних доказів про відсторонення шляхом передачі тверезому водію (як зазначено у протоколі), що є порушенням ч. 1 ст. 266 КУпАПю

З приводу доводів адвоката про застосовування аналогії права, а саме вимог ст. 69 КК України, та не накладати на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, а обмежитись штрафом суддя зазначає наступне.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з обов`язковим додатковим стягненням позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Даний вид стягнення, що визначений законодавцем, як основний, так і додатковий є безальтернативними.

Загальні засади призначення адміністративного стягнення (ст. 33 КУпАП) не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом.

Разом з тим, суддею встановлено, що поліцейським при документуванні правопорушення не були дотримані вимоги ст. 266 КУпАП, "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ 1452/735 від 09.11.15 р., далі - Інструкція) та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008року за № 1103 (зі змінами) «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

З аналізу вищезазначених норм Закону, вбачається, що у разі наявності у водія ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський спочатку повинен звернутися до водія з вимогою пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Лише після відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення.

З відеозапису вбачається, що поліцейський отримавши згоду водія на свою вимогу пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу: «Як скажете» (06:54), продовжує ставити водію додаткові запитання, що не передбачено вимогами п. 2.5 ПДР.

Після чого працівник поліції звертається до ОСОБА_1 з запитанням (а не вимогою), чи буде він їхати до лікарні проходити медичний огляд на наявності в організмі спиртних напоїв, на що останній відповідає: «Поехали, если надо».

Таким чином поліцейський двічі отримавши згоду водія на проходження огляду на місці та у медичному закладі, шляхом додаткових запитань створив у водія хибну думку про можливість відмовитися від проходження огляду.

На переконання судді, поліцейський отримавши від водія згоду на проведення огляду на місці, висловлену у будь-якій формі, зобов`язаний негайно перейти до огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Роз`яснення поліцейським водію його права вибору між проходженням огляду та відмовою від проходження є хибним та вводить в оману водія, оскільки п. 2.5 ПДР України передбачає обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд. Право відмовитись від проходження огляду він не передбачає.

Жоден з пунктів ПДР України, зокрема п. 2.14, не наділяє водія таким правом, як відмова від проведення огляду на стан сп`яніння.

Відмова водія від проведення огляду на стан сп`яніння, це не право водія, а порушення вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначені дії поліцейського, суддя розцінює, як провокацію та підбурення поліцейським Бровенка Г.В.до вчинення адміністративного правопорушення, що виключає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю дійшов до висновку, що вина ОСОБА_1 поза розумним сумнівом не доведена у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПсуддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постановидо Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua