Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №128/2932/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/2932/25

Провадження № 2/127/5941/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюк В. В.,

за участі: секретаря судового засідання Карпенка А. В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг", ПАТ "БМ Банк" про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за кредитним договором №1/35/250308 від 28.03.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Українська факторингова компанія" звернулась до Вінницький районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг", ПАТ "БМ Банк" про стягнення 3% річних та інфляційних витрат кредитним договором №1/35/250308 від 28.03.2008 року.

Позов мотивовано тим, що 28.03.2008р. між ОСОБА_3 та ПАТ « БМ Банк » було укладено кредитний договір N? 1/35/280308 ( надалі – кредитний договір ) на підставі, якого відповідачка отримала 70 000 тис. дол. США. У зв?язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов?язань за вказаним кредитним договором, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2011 року по справі N? 2-15/11 задоволено позовні вимоги ПАТ « БМ Банк » до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором N? 1/35/280308, що складає станом на 16.09.2010 року 704 854 сімсот чотири тисячі вісімсот п?ятдесят чотири) грн. 89 коп., що станом на 16.09.2010 року згідно офіційного курсу НБУ становило 89 005,82 доларів США.

Позивач зазначає, що на виконання вищевказаного рішення Першим ВДВС у м. Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ ) було відкрито виконавче провадження № 52326775 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 . Вказане виконавче провадження було закінчено у зв?язку з відсутністю у боржника ліквідного майна , за яке можливо виконати рішення суду, на підставі чого була винесена постанова про повернення виконавчого листа стягувачу 30.06.2017року. Згідно з даних АСВП вбачається, що жодних коштів не надходило на виконання рішення суду. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області по справі 2-15/11 від 30.05.2011 року, як зазначає позивач, не виконано.

Заборгованість Банком було нараховано станом на 16.09.2010 року у розмірі 704 854 (сімсот чотири тисячі вісімсот п?ятдесят чотири) грн. 89 коп., що станом на 16.09.10 року згідно офіційного курсу НБУ становить 89 005,82 доларів США.

08.05.2019 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області було задоволено заяву ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі N? 2-15/2011 з ПАТ «БМ Банк» на ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг"».

15.02.2022 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» укладено Договір відступлення права вимоги грошових зобов?язань за Кредитними договорами N?15.02/2022_ГКФ , відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання кредиту N?1/35/280308 від 28.03.2008 року укладеним між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».

Таким чином, ТОВ «Українська факторингова компанія» являється новим кредитором ОСОБА_3 за кредитним договором N? 1/35/280308 від 28.03.2008 року.

Згідно договору про відступлення права вимоги від 15.02.2022 р., заборгованість за кредитним договором на дату відступлення становила: 89 005,82 доларів США.

Позивач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по 3% річних за період з 24.02.2019р. по 23.02.2022р. становить - 63 494 грн. 88 коп., а сума інфляції у період з 01.03.2019р. по 23.02.2022р. становить – 154 126 грн. 70 коп.

В добровільному порядку відповідач заборгованість не погасила, що й стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом про її стягнення. Крім того, позивач просив стягнути із відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 11.08.2025 року матеріали позовної заяви передано до Вінницького міського суду Вінницької області за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 року, головуючим у справі визначено суддю Антонюка В. В.

Згідно з ч. 1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

25.09.2025р.через канцелярію суду представник відповідача подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи до якої долучив копію свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 від 24.04.2008р. та паспорта відповідача. У свідоцтві про зміну імені серія НОМЕР_1 від 24.04.2008р. міститься інформація про те, що ОСОБА_4 змінила своє прізвище із ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

01.10.2025р.на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача в повному обсязі заперечила проти заявлених позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

13.11.2025 року через електронний суд від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

08.12.2025р. на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення та заява про застосування строків позовної давності, яку представник відповідача просив під час судового засідання залишити без розгляду.

У відзиві та у письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що в ухвалі Вінницького районного суду Вінницької області у справі № 2 – 15/11 від 10.10.2023р. зазначено, що в поданих до суду запереченнях на заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача) за виконавчим листом, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред?явлення, представник вказує, що заявник свідомо прийняв на себе всі ризики, пов?язані із придбанням боргу та його дії необхідно оцінювати з урахуванням дій попереднього кредитора, які він сприйняв та взяв відповідальність за них на себе. Стверджує, що ТОВ «Українська факторингова компанія» не повідомляла ОСОБА_4 про заміну сторони, а виконавче провадження №? 52326775 є завершеним, ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22.08.2022 вже було відмовлено заявнику в заміні сторони у виконавчому провадженні. Звертає увагу, що ТОВ «Українська факторингова компанія» не надало доказів того, що ПАТ «БМ Банк», уклавши 26.10.2018 р. договір про відступлення права вимоги грошових зобов?язань за фінансовими кредитами із ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг», не передало останньому усю документацію стосовно відступлення прав, зокрема виконавчий документ, а звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача, ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» надало суду копію виконавчого документа. З матеріалів справи не вбачається, що ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» не було передано заявнику виконавчого документа за рішенням суду у даній справі. Доказів того, що заявник звертався до ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» із вимогою передати виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_4 , й отримав відмову або іншу відповідь, матеріали справи не містять, тому заявник не довів факту втрати виконавчого листа під час пересилки засобами поштового зв?язку ПАТ «БМ Банк». Відповідно вважає, що заявник доказів добросовісної реалізації своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов?язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення не надав, попередні стягувачі жодних дій для видачі дубліката виконавчого листа у строк його повторного пред?явлення до 30.06.2020 р., не вчинили, на даний час строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання сплив та жодних підстав для поновлення пропущеного строку в заяві не наведено.

Згідно копій запитів від 11.12.2019, 01.12.2020, 05.08.2021 та списку згрупованих відправлень Ф 103, ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» зверталось до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з проханням повідомити чи перебуває на виконанні виконавчий лист по справі N? 2- 15/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 .

Відповідно до копії запиту від 19.06.2023 представника ТОВ «Українська факторингова компанія », адвоката Кухаренко В. В., та копії відповіді від 04.07.2023 на вказаний запит , на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження N? 52326775 щодо виконання виконавчого листа N? 2-15/11, боржником за яким є ОСОБА_3 23.09.2016 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а також винесено постанову про арешт майна боржника, в подальшому 30.06.2017 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Копію постанови разом з виконавчим листом N? 2- 15/11 з урахуванням вимог ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» надіслано стягувачу. Станом на 04.07.2023 повторно вищезазначений документ на виконання до відділу не надходив.

Згідно наданої представником відповідача копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017, ВП N? 52326775, державним виконавцем Березовою Н . М. виконавчий лист N? 2-15/2011, виданий 05.08.2011, на підставі п. 2 ч . 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу - ПАТ «БМ Банк» та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред 'явлений до виконання в строк до 30.06.2020.

Згідно довідки Першого ВДС у м. Вінниці ЦЗМУМЮ (м. Хмельницький ) від 25.07.2022 N? 82029, на виконанні у Центральному відділі ДВС міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області перебувало ВП N? 52326775 з примусового виконання виконавчого листа № 2-15/2011 від 05.08.2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором. 30.06.2017 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, примірник постанови та оригінал виконавчого листа повернуто на адресу стягувача. Станом на 25.07.2022 при перевірці автоматизованої системи виконавчих документів встановлено, що повторно на виконання виконавчий лист в даній справі не надходив, виконавче провадження знищено.

За результатом пошуку в автоматизованій системі виконавчих проваджень встановлено, що за параметрами боржника ОСОБА_2 було заведено одне вищевказане виконавче провадження N? 52326775, яке є завершеним.

15.02.2022р. між ТОВ "Українська факторингова компанія" та ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» укладено Договір відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ на підставі, якого право грошової вимоги за Кредитним договором № 1/35/280308 від 28.03.2008 року укладеного між ПАТ «БМ банк» та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ "Українська факторингова компанія".

Зі змісту Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами №15.02/2022_ГКФ від 15.02.2022 р. укладеного між ТОВ "Українська факторингова компанія" та ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» вбачається, що заявнику про вказані вище обставини було відомо, він свідомо прийняв на себе всі ризики пов`язані із цим, в тому числі, що він у майбутньому не зможе отримати жодних коштів.

Також, необхідно оцінювати дії заявника з врахування дій попереднього Кредитора, які він сприйняв та взяв відповідальність за них на себе.

Окрім того, до позовної заяви не долучені документи такі, як: Акт прийому - передачі письмових повідомлень (листів) про заміну кредитора Боржникам протягом 10 днів з дня внесення оплати до п. 3.2 Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ від 15.02.2022р.; Акт прийому – передачі кредитних документів, зокрема щодо Кредитного договору № 1 /35/280308 від 28 березня 2008 року укладеного з ОСОБА_3 та ПАТ «БМ Банк» ( Додаток 3 до Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ від 15.02.2022р); Квитанцію у якій має бути зазначена, що відповідно п. 3.1. Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ від 15.02.2022р. ТОВ "Українська факторингова компанія" сплатила - 1 828 550 (один мільйон вісімсот двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят гривень) ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» (Відсутність квитанції із підписом електронним або працівником банку, яка має бути долучена до Позовної заяви та у якій має бути зазначено, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги, сплачена певна сума грошових коштів за купівлю право вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви, що підтверджується сталою судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-879/11 від 29.09.2021р.).

Недоведення правонаступництва позбавляє позивача процесуальної можливості заявляти вимоги, у тому числі про стягнення сум, нарахованих за ст. 625 ЦК України.

Враховвуючи вище зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача - адвокат Кухаренко В. В. не з`явилась, подала заяву, в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Лунегов О. О. - в судовому засіданні надав пояснення по суті справи та просив позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на обставини, зазначені ним у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, долучених до справи.

Вислухавши позицію представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено, що 28.03.2008р. між ОСОБА_3 та ТОВ «БМ Банк» було укладено кредитний договір N? 1/35/280308 на підставі, якого відповідач отримала 70 000, 00 дол. США із встановленим строком користування з 28.03.2008 року по 27.03.2030 року, та зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк і сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Згідно із додатком № 2 доКредитного договору № 1/35/280308 від 28.03.2008р. умовами надання кредиту, кредит видається на підставі договору, шляхом перерахування повної суми кредиту на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у банку; сума кредиту 70 000,00 дол. США, строк кредиту до 27.03.2030 року, процентна ставка за кредитом (річних) 13 %.

У зв?язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов?язань за вказаним кредитним договором рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30.05.2011 року по справі N? 2-15/11 задоволено позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором N? 1/35/280308, що складає станом на 16 вересня 2010 року 704 854 ( сімсот чотири тисячі вісімсот п?ятдесят чотири ) гривні 89 копійок, що станом на 16.09.10 року згідно офіційного курсу НБУ становить 89 005,82 доларів США.

08.05.2019 року ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області задоволено заяву ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі N? 2-15/2011 з ПАТ «БМ Банк» на ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг".

15.02.2022 року між ТОВ «Українська факторингова компанія» та ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг» укладено Договір відступлення права вимоги грошових зобов?язань за Кредитними договорами N?15.02/2022_ГКФ , відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання кредиту N?1/35/280308 від 28.03.2008 року укладеним між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».Згідно договору про відступлення права вимоги від 15.02.2022 р. заборгованість за кредитним договором на дату відступлення становила: 89 005,82 доларів США.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Однак, ТОВ «Українська факторингова компанія» не являється новим кредитором ОСОБА_3 за кредитним договором N? 1/35/280308 від 28.03.2008 року, оскільки до Договору про відступлення права вимоги грошових зобов?язань за Кредитними договорами N?15.02/2022_ГКФ не долучено акт прийому - передачі письмових повідомлень ( листів ) про заміну кредитора Боржникам протягом 10 днів з дня внесення оплати відповідно до п. 3.2 Договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ від 15.02.2022р. та акт прийому – передачі кредитних документів, зокрема щодо Кредитного договору № 1 /35/280308 від 28 березня 2008 року укладеного з ОСОБА_3 та ПАТ «БМ Банк».

Долучену до позовної заяви квитанцію, платіжне доручення № UA 74900008 від 15.02.2022р. із призначення платежу оплата права вимоги, зг. дог. відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитними договорами № 15.02/2022_ГКФ від 15.02.2022р., суд не вважає належним та допустимим доказом того, що ТОВ "Українська факторингова компанія" сплатила - 1 828 550 ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг», оскільки у наданому стороною позивача платіжному дорученні відсутній власноручний підпис або електронний підпис уповноваженого працівника банку, відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відсутність належним чином оформленої квитанції, яка має бути долучена до позовної заяви та у якій має бути зазначено, що відповідно до Договору про відступлення права вимоги, сплачена певна сума грошових коштів за купівлю права вимоги є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви, що узгоджується із сталою судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-879/11 від 29.09.2021р.

Недоведення правонаступництва позбавляє позивача процесуальної можливості заявляти вимоги, у тому числі про стягнення сум, нарахованих за ст. 625 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зроблено правовий висновок, що правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання. Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

У постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що «відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається».

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача із 3% річних за період з 24.02.2019р. по 23.02.2022р. становить - 63 494 грн. 88 коп., а сума інфляції період з 01.03.2019р. по 23.02.2022р. становить – 154 126 грн. 70 коп.

Як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку, інфляційні нарахування та 3% річних за вказані періоди не містять підпису позивача та його представника.

Відповідно дост. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тлумачення ст. 625 ЦК України свідчить про те, що кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, натуральним є зобов`язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном, конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

За змістом ст. 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.

Разом із тим у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Також, аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19).

У положенні частини 2 статті 625 ЦК України та у постанові ВС у справі 130/2604/18 від 03 березня 2021р., зазначено про не можливість стягнення будь – яких інфляційних втрат, оскільки можливість стягнення інфляційних втрат залежить від вираження валюти у самому договорі, а не від стягнення судом кредиту відповідно до обмінного курсу гривні на відповідну дату.

Також, у постанові КЦС ВС від 20.12.2023 у справі № 752/4079/16-ц зазначено, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

Керуючись Законом України та висновками Верховного Суду України при стягненні інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що предметом укладеного між сторонами кредитного договору N? 1/35/280308 від 28 березня 2008 року, є грошові кошти в іноземній валюті 70 000 тис. доларів США відповідно, а тому передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

Крім того, суд зазначає, що з 01.03.2020р. кредитодавець був позбавлений права нараховувати суми інфляції та 3% річних відповідно до п. 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» внаслідок дії на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

При цьому, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, 3 % річних, починаючи включно з 24 лютого 2022 року, та інфляційні втрати, починаючи включно з березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому з огляду на зазначені вище обставини суд звертає увагу на такі висновки Верховного Суду.

Судова практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позивач не підтвердив більш вірогідними доказами обставини позовні вимоги, аніж це спростував відповідач.

За таких обставин, оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку щодо відсутності передбачених законодавством України підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором N? 1/35/280308 від 28 березня 2008 року, що складає станом на 24.02.2022 року - 217 621,58 грн., з яких 3% річних - 63 494,88 грн. та сума інфляції - 154 126,70.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає залишенню за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись вимогами, ст. ст. 625, 1061, 1070 ЦК України, ст. ст. 4, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія" до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг", ПАТ "БМ Банк" про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за кредитним договором №1/35/250308 від 28.03.2008 року залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.01.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська факторингова компанія", ЄДРПОУ 40235074, місцезнаходження: вул. Дмитрівська, буд.18/24, м. Ктїв, 01054.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ТОВ "Гроуф Капітал Факторинг", ЄДРПОУ 41261409, місцезнаходження: вул. Волоська, буд.31А, оф.2, м. Київ, 04070.

Третя особа: ПАТ "БМ Банк", ЄДРПОУ 33881201, місцезнаходження: вул. Т.Шевченка, буд.37/122, м. Київ, 01032.

Суддя: