Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №639/7606/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1003/2026 Справа № 639/7606/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Щепелевої Г.М.,

за участю секретаря судового засідання – Масалової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7606/25 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов?язаних з регламетною виплатою,

В С Т А Н О В И В:

МТСБУ звернулося до Новобоварського районного суду міста Харкова з позовом про стягнення з відповідача витрат в порядку регресу, пов?язаних з регламетною виплатою у розмірі 93031,03 грн. та судових витрат.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 09.06.2024 о 21.42 відповідач керуючи автомобілем автомобілем «Nissan Teana», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходячись у м. Дніпро на вул. С. Хороброго, біля буд. 25, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Короленка, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідач порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП України. Разом з цим, 09.06.2024 відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп?яніння. Постановами Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.08.2024 та 24.07.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. На дату вчинення дорожньо –транспортної пригоди відповідач не мав чинного полісу обов?язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та не повідомив про його наявність, у зв?язку з чим позивачем прийнято рішення про здійснення регламентної виплати на користь ОСОБА_2 на суму 91231,03 грн. Відтак, відповідач зобов`язаний компенсувати нa користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 91231,03 грн. та понесені витрати на оцінку розміру заподіяної шкоди у розмірі 1800 грн.

Ухвалою Новобоварського районного суду міста Харкова від 10.10.2025 справу направлено за підсудністю до Слобідського районного суду міста Харкова.

27.11.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказану справу передано до провадження судді Слобідського районного суду міста Харкова Щепелевої Г.М.

28.11.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

28.01.2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку за місцем реєстрації, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається , як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 09.06.2024 о 21.42 відповідач керуючи автомобілем «Nissan Teana», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходячись у м. Дніпро на вул. С. Хороброго, біля буд. 25, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Короленка, не надав перевагу у русі транспортному засобу «VolkswagenGolf», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв з ним зіткнення, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №932/5402/24 від 21.08.2024 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Крім того, 09 червня 2024 року, приблизно о 21 год. 42 хв., ОСОБА_1 , рухаючись в районі будинку 25 по вул. Святослава Хороброго в м. Дніпро, керував автомобілем «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №932/5359/24 від 21.08.2024 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.

Дані постанови не оскаржувались та набрали законної сили.

Власником автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО», полісом № НОМЕР_3 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.05.2024.

На дату вчинення дорожньо –транспортної пригоди відповідач ОСОБА_1 не мав чинного полісу обов?язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

11.04.2024 ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до довідки №1 від 25.09.2024 розмір відшкодування шкоди, яка підлягає виплаті ОСОБА_2 , як потерпілому 91231,03 грн.

Відповідно до звіту №65-06.24 від 31.07.2024 виготовленого на замовлення МТСБУ суб?єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість (розмір) збитків заподіяних пошкодження транспортного засобу «VolkswagenGolf» д/н НОМЕР_2 визначений 105 305,79 грн. включаючи ПДВ на запасні частини, та 96397,91 грн. без складової ПДВ.

Як вбачається із висновку експерта ОСОБА_4 за результатами проведеної автотоварознавчого дослідження, складеного на замовлення ОСОБА_2 , вартість матеріального збитку, нанесеного власнику «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_2 становила 97858,61 грн.

Згідно з платіжної інструкції №939989 від 01.10.2024 року, МТСБУ відшкодовано шкоду ОСОБА_2 у розмірі 91231,03 грн. по справі №104151, згідно наказу №3.1/18560 від 01.10.2024 року, т. з. НОМЕР_2 .

Відповідно до платіжної інструкції №940696 від 11.10.2024 року, Моторним (транспортним) страховим бюро України сплачено ПП «Д.С.К.ГРУП». 1 800 грн. за послуги аваркома (експерта) по справі №104151, згідно з рахунком № НОМЕР_4 .

31.01.2025 МТСБУ на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено претензію про відшкодування збитків в порядку регресу на суму 93031,03 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (чи бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3.ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно зіст. 71 Закону України «Про судову експертизу», підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Положеннями п. 8 ч. 2ст. 16 ЦК України унормовано, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Правилами ст. 22 ЦК України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована не була.

Ураховуючи час виникнення спірних правовідносин до них підлягають застосуванню в тому числі норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(далі - Закон № 1961-ІV), який втратив чинність 01.01.2025 на підставі Закону № 3720-IX від 21.05.2024.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» установлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди заподіяної потерпілій у ДТП особі, а саме: у порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним норм розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з п. п. 39.2.1. п. 39.2. ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Положення п. 41.1.ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з п.п. 38.2.1. п. 38.2.ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1.статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7.статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 36.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як убачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09.06.2024 року визнано відповідача та внаслідок вказаної ДТП спричинена матеріальна шкода, яка виплачена Моторним (транспортним) страховим бюро України в розмірі 91231,03 грн., позивач набув право зворотної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на проведення оцінки заподіяної майнової шкоди в розмірі 1800,00 грн., суд керується таким.

Положення п. 34.2., 34.4. ст. 34, п. 40.3. ст. 40 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), які регулюють повноваження МТСБУ щодо залучення аварійних комісарів та експертів, а також інші норми вказаного Закону не передбачають право МТСБУ на відшкодування з боку винної особи витрат, пов`язаних із залученням аварійного комісара або експерта або юридичних осіб (страхових компаній).

Крім того, як вбачається з вказаних вище положень законодавства, залучення аварійних комісарів або експертів або інших юридичних осіб замість власних працівників для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, є правом, а не обов`язком МТСБУ.

Нормами вказаного Закону, а саме п. 34.3 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено лише обов`язок страховика (МТСБУ) відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) в разі, якщо потерпілий самостійно обирає аварійного комісара або експерта. Будь-яких інших випадків, коли витрати на аварійного комісара або експерта або залучення інших юридичних осіб (страхових компаній) підлягають відшкодуванню, вказаним Законом не передбачено.

Як вбачається з положень ст. 28, 29 вказаного вище Закону, до складу витрат, що відшкодовуються страховиком (МТСБУ) та які можуть бути стягнуті в порядку регресу, витрати на аварійного комісара та експерта або залучення іншої юридичної особи (страхової компанії) також не входять.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відшкодування відповідачем витрат в розмірі 1800,00 грн., які пов`язані із залученням позивачем на власний розсуд суб`єкта оціночної діяльності, та відмовляє у вказаній частині позовних вимог.

Станом на час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 відшкодування сплаченої позивачем суми не відбулося.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково в частині суми виплаченого позивачем страхового відшкодування у розмірі 91231,03 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача у сумі 2969,41 грн. (91231,03/93031,03*3028=2969,41).

Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81,141,263 - 265,268,273,280 - 283,354,355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати пов`язані із здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 91231,03 грн. та судовий збір у розмірі 2969,41 грн., всього на суму 94 200 (дев?яносто чотири тисячі двісті) грн. 44 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Сторони та учасники справи:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, місце знаходження: м. Київ, б-р Русанівський, буд 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева