Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №348/3219/25 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/3219/25

28 січня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., розглянув матеріали, які надійшли від Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 6.12.2025 року серії ВАД №738013 складеного відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 51 КУпАП встановлено, що 02.12.2025 року близько 15:14 год. ОСОБА_1 в м.Надвірна по вул. Мазепи, 1 в магазині «Копійочка» таємно вчинив крадіжку з прилавку магазину шоколаду молочного в кількості 8 штук на загальну суму 639 грн, вчинивши дії повторне протягом року, 06.05.2025притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.51 КУпАП.

За даними фактами відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 51 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки не повідомив.

Ухвалу про привід ОСОБА_1 в судове засідання також не виконано.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки тривалий нерозгляд справи і невиконання приводу працівниками поліції нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, та оцінивши докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідальність за ч. 3 ст. 51 КУпАП настає за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, повторно протягом року.

На підставі статей 7, 245, 280 та 251 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення повинно забезпечувати об`єктивність, повноту з`ясування обставин, а також належність доказів, які підтверджують як факт правопорушення, так і вину особи.

Відповідно до частини 1 статті 251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом у цій справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.

Працівниками поліції не виконано свого обов`язку, який передбачений ч. 2 ст. 251 КУпАП щодо збирання доказів, оскільки в матеріалах справи не здобуто жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував вчинення ОСОБА_1 дрібної крадіжки за обставин вказаних у протоколі.

В матеріалах справи відсутні та суду не надані відомості про свідків вчинення крадіжки товару, протоколи огляду, фотознімки, відеозаписи вчинення правопорушення, тощо, отже обставини вчинення правопорушення фактично залишились не розслідуваними, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості достовірно встановити, чи мали місце факти, про які зазначено працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення і вини ОСОБА_1 надана лише заява потерпілого про вчинення невідомою особою крадіжки та заява ОСОБА_1 , в якій він визнав факт вчинення крадіжки шоколаду.

Показання особи, яка притягується до відповідальності є не лише джерелом доказів, а й засобом захисту ним своїх інтересів, вони мають бути ретельно перевірені й оцінені судом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду.

Відповідно до сталої судової практики визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє органи поліції і суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо та всієї доказової бази у сукупності. Водночас регламентований ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості звільняє особу від обов`язку доводити свою невинуватість, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Показання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягають оцінці за тими ж правилами, що й усі докази, наявні у матеріалах справи.

Крім того, враховуючи принцип безпосередності дослідження доказів, суд не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , які долучені до матеріалів справи.

Відомості про те, що вказане адміністративне правопорушення вчинив саме ОСОБА_1 , містяться тільки у протоколі про адміністративне правопорушення і не підтверджені іншими належними і допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 4.2 рішення КонституційногосудуУкраїни N 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, враховуючи неналежне виконання обов`язку правоохоронним органом щодо збирання доказів адміністративного правопорушення, відсутності доказів саме щодо вчинення дрібного викрадення чужого майна, доходжу висновку, що при розгляді справи не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.51 КУпАП, а тому провадження в справі відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.51 КУпАП – закрити підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в Івано-Франківський апеляційний суд через Надвірнянський районний суд.

Суддя Р.С.Солодовніков