Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №344/23562/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23562/25

Провадження № 3/344/518/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду невідомо,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2025 року о 23 год. 20 хв. по вул. Чорновола-Гординського в м. Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи на нерегульоване перехрестя з другорядної дороги, не надала перевагу в русі транспортному засобу марки «Ford C-max» номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження згідно з довідкою лікаря. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3 (б), 16.11 ПДР України.

Під час судового засідання ОСОБА_1 , якій роз`яснено вимоги ст. 268 КУпАП, вину у вчиненому правопорушенні визнала повністю. Пояснила суду, була не уважною, шкодує про вчинене.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 2.3.(б) Правил дорожнього руху України передбачено, що водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.п. 16.11 ПДР передбачено, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП особа притягується до адміністративної відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення працівником поліції до протоколу серії ЕПР1 № 544842 від 19.12.2025 року долучено копію довідки КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР» щодо ОСОБА_4 , копію довідки КНП «ІФОДКЛ ІФ ОР» щодо ОСОБА_5 , копію рапорта, копію протоколу огляду місця події від 16.11.2025 року, копію схеми до протоколу огляду місця події від 16.11.2025 року, копію письмових пояснень ОСОБА_6 та інші матеріали справи.

У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій ОСОБА_1 , рухаючись другорядною дорогою, маючи намір виїхати на головну дорогу, повинна була дати дорогу транспортним засобам, які рухаються на перехресті проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, тільки переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виконати вказаний маневр.

У той же час будь-яких доказів того, що інший учасник дорожнього руху – ОСОБА_6 порушив правила ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів, в матеріалах справи немає і не надано.

Матеріали провадження, також, не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Отже, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, відсутність критичного ставлення винного до вчиненого правопорушення та його наслідки, суд дійшов висновку, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

У той же час будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 124, ст.ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Людмила АНДРУСІВ