Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №133/2642/25
Суддя: Дурач О. А.
133/2642/25
3/133/1/26
КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
Іменем України
28.01.26 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., за участю секретаря Блащук Н.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , під час розгляду адміністративного матеріалу, який надійшов від батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області департаменту патрульної поліції НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
17.07.2025 р. до суду надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
09.09.2025 р. в судовому засіданні ОСОБА_1 заявлено клопотання про допуск до участі у розгляді справи у якості його захисника Цимбалюк В.І., як фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги та діє за його усним дорученням.
28.01.2026 р. в судовому засіданні заявлено аналогічне клопотання, відповідно до положень ст. 268 КУпАП, на обгрунтування якого додано копію довіреності від 27.01.2026 р., якою ОСОБА_1 уповноважує Цимбалюка Володимира Івановича представляти його інтереси, у тому числі в судах, диплом бакалавра на ім`я Володимир Цимбалюк В21№ НОМЕР_1 . Просить допустити до участі в якості його захисника Цимбалюка В.І. як фахівця в галузі права.
Вирішуючи дане клопотання суд зазначає наступне.
В силу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, правозастосовної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен забезпечити реалізацію конституційного права особи на захист.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Проте, доказів про те, що ОСОБА_2 є адвокатом суду не надано. Діюче законодавство, у тому числі й положення ст. 271 КпАП України, не містить норм про визначення, який саме фахівець у галузі права має право на надання правової допомоги, якими документами підтверджуються його повноваження, які вимоги можуть висуватися для таких осіб.
Зважаючи на наведене, судом при вирішенні даного питання враховуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположний свобод (надалі Конвенція).
Так, як передбачено ст. 6 Конвенції, «1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною,- коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
…
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;
c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;
d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення...»
Статтею 13 Конвенції визначено, що «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
У справі «Лучанінова проти України» (Заява № 16347/02), Європейським судом з прав людини визначено, що стаття 6 Конвенції у цілому гарантує обвинуваченому право на ефективну участь у кримінальному провадженні (див. рішення у справі «Роу і Девіс проти Сполученого Королівства» (Rowe and Davis v. the United Kingdom) [ВП], заява № 28901/95, п. 60, ECHR 2000-II) (п. 61) . Зокрема, обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і таким чином вплинути на результат провадження. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення з матеріалами справи, на яких ґрунтуються обвинувачення (див., наприклад, вищезазначене рішення у справі «Корнєв і Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine), п. 66) (п. 62). Для здійснення обвинуваченим свого права на захист йому зазвичай повинно бути забезпечено можливість отримати ефективну допомогу захисника з самого початку провадження (див. рішення у справах «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey) [ВП], заява № 36391/02, п. 52, від 27 листопада 2008 року, та «Яременко, проти України» (Yaremenko v. Ukraine), заява № 32092/02, пп. 90-91, від 12 червня 2008 року). За необхідності захисник повинен призначатися офіційно. Просте призначення національними органами захисника не гарантує ефективну правову допомогу (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камазінскі проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), п. 65, Series A № 168) (п. 63).
Тобто, Європейським судом з прав людини провадження у справах про адміністративні порушення ототожнено з кримінальним провадженням. Під час здійснення кримінального провадження передбачена участь у якості захисника лише адвоката (ст. 45 КПК).
Крім того, ч. 3 ст. 271 КУпАП, якщо особа є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», Центр з надання безоплатної правничої допомоги забезпечує участь захисника в розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Отже, зважаючи на те, що у національному законодавстві відсутнє визначення фахівця у галузі права, суд вважає, що відсутні підстави для допуску ОСОБА_2 до участі у даному провадженні, як фахівця у галузі права, який діє на підставі доручення фізичної особи.
Проте, враховуючи вищевикладені правові норми як національного, так і міжнародного законодавства, суд зауважує, що відмовляючи у задоволенні клопотання про допуск ОСОБА_2 , як фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, суд жодним чином не обмежує право ОСОБА_1 на захист, гарантоване йому ст. 6, 13 Конвенції, ст.ст. 55,59 Конституції України, ст. 268 КпАП України. Суд роз`яснює ОСОБА_3 , що на підставі ч. 3 ст. 271 КпАп України, п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», за наявності відповідних підстав, він має право скористатися безоплатною правовою допомогою або укласти угоду з адвокатом для захисту своїх прав та інтересів.
Враховуючи, що зміни до ст. 59 Конституції України (останні) відбулися 02.06.2016 р., зміни до ст. 271 КпАП України, яка визначає поняття захисника у справі про адміністративне правопорушення, (останні) внесено 02.06.2011 р., а рішення Конституційного суду, на яке посилається порушник у клопотанні прийнято 16.11.2000 р. (справа № 1-17/2000) прийнято на 16 років раніше до викладених змін у Конституції України та КпАП України, враховуючи, що до теперішнього часу відсутній закон, який би надавав можливість фахівцю у галузі права на надання правової допомоги, суд не має підстав враховувати дане рішення під час вирішення питання, заявленого порушником у клопотанні, а саме про допуск особи-фахівця у галузі права до участі у даному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 268, 271 КпАП України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити ОСОБА_1 у клопотанні про допуск про допуск до участі у розгляді справи у якості його захисника Цимбалюк В.І., як фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги та діє за його дорученням.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що на підставі ч. 3 ст. 271 КпАП України, п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», за наявності відповідних підстав, він має право скористатися безоплатною правовою допомогою або укласти угоду з адвокатом для захисту своїх прав та інтересів.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О.А. Дурач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua