Вирок від 22 січня 2026 р. у справі №172/692/23 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Державна зрада

Дата: 22 січня 2026 р.

Справа: №172/692/23

Суддя: Косюк А. П.

Справа № 172/692/23

Провадження № 1-кп/185/416/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в м. Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022050020000077 від 15 березня 2022року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Заайдарівка, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ),

захисника ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ),

В С Т А Н О В И В:

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області № 40 о/с від 28.01.2021 ОСОБА_5 призначено на посаду дільничого офіцера поліції сектору превенції ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Таким чином, ОСОБА_5 є працівником правоохоронного органу.

Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов`язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Водночас ОСОБА_5 складеної присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів рф здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал- фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Також представниками влади і Збройних Сил рф вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.

У березні - квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Луганської народної республіки», за результатами якого 12 травня 2014 року проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками Російської Федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

В результаті зазначених вище подій значна кількість території та населених пунктів Луганської області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, російської федерації на території Луганської області так званої «ЛНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-УІІІ від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

19 лютого 2022 року керівництвом рф в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту на порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст. 36 Конвенції про права дитини. Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Луганської області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Луганської області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_8 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС рф на територію України.

24 лютого 2022 року на виконання наказів вищого військового керівництва військовослужбовці збройних сил ворога України - російської федерації (далі - зс рф), шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авійційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглась на територію Україну через державні кордони України в Київській, Луганській, Донецькій, Харківській, Житомирській, Чернігівській, Сумській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській, інших областях і здійснили широкомасштабний збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної адміністрації, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого внаслідок широкомасштабного збройного нападу здійснили військову окупацію частин вказаних територій України, в тому числі території смт Новопсков Старобільського району Луганської області, яка фактично захоплена та тимчасово окупована з березня 2022 року.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому дія якого продовжено по 19.02.2023 шляхом прийняття 15.03.2022, 21.04.2022, 22.05.2022, 15.08.2022, 16.11.2022 Верховною Радою України відповідних Законів на підставі Указів Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022.

Так, приблизно з кінця березня 2022 року (більш точні дата та час не встановлені) ОСОБА_5 , будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу - дільничим офіцером поліції сектору превенції ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, перебуваючи на території смт Новопсков Старобільського району Луганської області, яка з березня 2022 року тимчасово окупована зс країни-агресора рф, діючи умисно та добровільно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час зустрічі з невстановленими особами із числа представників окупаційної влади «лнр», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора рф, прийняв пропозицію та добровільно і безперешкодно вступив та розпочав «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі «міністерства внутрішніх справ лнр» (далі - «мвс лнр»), а саме так званому «новопсковському районному відділі внутрішніх справ мвс лнр» (мовою оригіналу - «новопсковского ровд мвд лнр», далі - «новопсковський рввс мвс лнр»), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділу полії № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, розташованих за адресою: смт Новопсков Луганської області, вул. Слобожанська буд. 20.

Тобто, ОСОБА_5 вчинив державну зраду шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався в порядку спеціального судового провадження згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2024 року за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

27 січня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Інформацію про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та про його виклики на 04 лютого 2023 року, 05 ютого 2023 року та 06 лютого 2023 року для проведення слідчих і процесуальних дій опубліковано в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (Газета «Урядовий кур`єр» № 21 (7419) від 31 січня 2023 року, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до постанови слідчого від 27 січня 2023 року через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області залучено захисника ОСОБА_7 (Доручення від 27.01.2023 року № 004-40000785).

Для вручення повідомлення про підозру, а також допиту як підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Постановою слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань від 15 лютого 2023 року, ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Обвинувачений жодного разу в підготовче судове засідання не з`явився, хоча в спосіб, передбачений КПК України був повідомлений про час та місце судового розгляду, шляхом публікації повісток про виклик у судове засідання на веб-сайті суду, веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також в газеті «Урядовий кур`єр».

Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС відділу оперативних розробок Луганського управління ДВБ НП України було перевірено за обліками Державного реєстру актів цивільного стану на предмет реєстрації факту смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 21 березня 2024 року відсутні. ОСОБА_5 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, судом також вживалися заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим на кожне судове засідання останній викликався у порядку ст. 323 КПК України. Повістки про виклик обвинуваченого в судові засідання під час судового розглядубули опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр», а також на офіційному сайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Про дати судових засідань та виклики обвинуваченого також повідомлявся захисник обвинуваченого.

Таким чином, обвинувачений в спосіб передбачений національним законодавством (публікації повісток в ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження, публікація на сайті суду) вважається таким, що належним чином повідомлений про дату і час судових засідань та безпосередньо був повідомлений про отримання виклику до суду. За цей час обвинувачений мав можливість скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, чого ним зроблено не було.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 був працівником поліції ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, а отже в достатній мірі ознайомлений з вимогами діючого законодавства в тому числі й щодо процедури «in absentia» й, зокрема, особливостей здійснення викликів осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_5 як працівник правоохоронного органу, який залишився на тимчасово окупованій території має підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження та він підданий суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 заперечував щодо розгляду даного кримінального провадження в порядку спеціального судового провадження, здійснював активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого: приймав участь у допиті свідків та дослідженні доказів, виступав у судових дебатах.

Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Прокурор у кримінальному провадженні в ході судового розгляду підтримав висунуте обвинуваченому ОСОБА_5 обвинувачення у повному обсязі.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 під час судових дебатів просив визнати ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, так, як його провина не підтверджена належними та допустимими доказами, та ухвалити виправдувальний вирок, закривши провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до такого.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена сукупністю зібраних в кримінальному провадженні та дослідженими в судовому засіданні такими доказами.

Показами свідків

Показами свідка ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що з обвинуваченим у відносинах не перебуває. ОСОБА_5 їй відомий з часу, коли вона проходила практику у Новопсковському відділі поліції у 2021 року. ОСОБА_10 був дільничний офіцер поліції Новопсковського управління поліції, на той час він був лейтенант поліції. Про його сімейний стан їй нічого не відомо. На початку літа 2022 року під час окупація вона бачила ОСОБА_10 , який сказав, що їх збирали в актовому залі окупаційна влада і пропонували їм залишатися на їх стороні. Влітку він приїздив до них додому з іншим поліцейським та проводили агітаційну роботу. Форма одягу в них була окупаційної влади. Протягом літа вона бачила, як ОСОБА_10 пересувався на службовому авто, чи була в них зброя їй не відомо. Також, вона його бачила на ринку, де продавав м`ясні вироби її батько, ОСОБА_10 проводив профілактичні бесіди щодо регулювання цін на ринку. Їй показували відео, де був ОСОБА_10 , який приймав присягу рф з атрибутами окупаційної влади. Це відео було на сайті Міністерства внутрішніх справ ЛНР.

ОСОБА_10 з її батьком спілкувався тривалий час, він знав їхню сім`ю. Тиску на неї ніякого не було, щодо інших їй не відомо.

Конкретної посади їй не пропонували, говорили тільки, що є вільні місця. Особисто до неї ОСОБА_10 не підходив, всю інформацію вона знає від свого батька.

Вона виїхала з окупованої території в кінці липня 2022 року в місто Дніпро. Безпосередньо вона з ОСОБА_10 не спілкувалася. Березень - квітень 2022 року ОСОБА_10 проводилась агітація, а влітку 2022 року була присяга.

З батьком вона спілкується, він знаходиться поки що на окупованій території.

Показами свідка ОСОБА_11 , яка суду пояснила, що з обвинуваченим у відносинах не перебуває. ОСОБА_10 займав посаду дільничного офіцера поліції, а вона займала посаду начальника сектору моніторингу відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області. Знає обвинуваченого давно, десь з 2017 року. Відділ поліції № 1 був захвачений 03.03.2022 року, а 08.03.2022 року вона спільно з іншими колегами виїхала до м. Дніпра, а ОСОБА_10 не виїхав і не відреагував на призив до евакуації, залишився там за місцем проживання. Їй стало відомо із соціальних мереж зі сторінки МВД ЛНР, що ОСОБА_10 приймав присягу на тій стороні в липні 2022 року. Вона впізнала ОСОБА_10 , який приймав присягу, за рисами обличчя зачіски, і був одягнений в одяг, який притаманний окупантам. Вони обдзвонювали всіх колег і розповідали про евакуацію. Вони зв`язувались з ним, але він не відреагував. Десь приблизно в травні, працівники, які виїжджали пізніше розказували, що ОСОБА_10 перейшов на службу до окупантів. З приводу мобілізації їй нічого не відомо, і мотиви по яким він залишився їй не відомі. Він їй не пропонував нічого, за інших теж їй нічого не відомо.

08.03.2022 року вона виїхала, керівництвом була поставлена задача всім дзвонити. Це було квітень – травень. Під час перегляду відеороліка в телеграм каналі пам`ятає назву «Працівники поліції МВД ЛНР приймають присягу», який самі переглядали, а також показували працівники поліції під час допиту. Відео було зі звуком, були працівники в кімнаті, які приймали присягу та стояли буквою «П» виходили до столика та приймали присягу. Там був ОСОБА_10 .

Їй не відомо чи приймав ОСОБА_10 громадянство російської федерації.

Показами свідка ОСОБА_12 , який суду пояснив, що з обвинуваченим у відносинах не перебуває. Після вторгнення росії, він працював заступником начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області. ОСОБА_10 знав дуже добре, він працював в його відділі поліції. 03.03.2022 року вони продовжували виконувати обов`язки, і вже після 22.00 – 22.30 години до них зайшла колона російських солдат, які оточили відділ поліції під погрозою підриву, розстрілу, захопили його. Хто був на той час у відділку, здали зброю, і в подальшому їх розпустили по домівках. З 03 на 04 березня 2022 року він з начальником всіх обдзвонювали і доводили до особистого складу, що потрібно евакуюватися. ОСОБА_10 на даний наказ ніяк не відреагував і залишився там, йому дзвонили, переписувались в месенджерах. Потім він на зв`язок не виходив, і вони зрозуміли, що він не хоче евакуюватися. Вже потім вони побачили присягу на просторах Інтернету і побачили ОСОБА_10 , одягненого в окупаційну форму міліції. На цих відео та фото багато було колишніх колег, щодо обставин, які унеможливлювали його евакуацію їх немає. Він сам свідомо обрав цей шлях, він мав дружину, дитину. Всі вони були в адекватному стані і він міг спокійно виїхати. ОСОБА_10 може охарактеризувати як людину безініціативну.

ОСОБА_10 мав спеціальне звання лейтенант поліції, дільничний офіцер, щодо адекватності сприйняття подій, то може сказати він цілком адекватна людина і усвідомлював, що відбувається і що той робить. Щодо політичних поглядів той відкрито не афішував. ОСОБА_10 був присутній на зборах, де обговорювалась евакуація. Присяга, яку вони бачили на відео з російських джерел проходила в приміщенні для нарад колишнього відділу поліції Старобільського району.

Йому достовірно не відомо, де ОСОБА_10 та що з ним, але знає, що він продовжує службу. В підрозділі дільничних, періодично, в окупаційних джерелах викладають наради, тощо, де він приймає участь. Він з ним не спілкувався після 03.03.2022 року.

За його участі проводився допит та протокол огляду Інтернет ресурсів, де він впізнав ОСОБА_10 абсолютно точно.

Письмовими документами

Витягом з наказу ГУНП в Луганській області № 40 о/с від 28 січня 2021 року по відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, відповідно до якого лейтенанта поліції ОСОБА_5 призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Старобідьського районного управління поліції Головного управління ІІаціональпої поліції в Луганській області /Т. 2 а.к.п. 28, 77/.

Витягом з наказу ГУНП в Луганській області № 256 о/с від 27 червня 2022 року, відповідно до якого звільнено зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_5 , дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 30.06.2022 року /Т. 2 а.к.п. 78/

Витягом з висновку про результати службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ГУНП в Луганській області від 04 червня 2022 року, відповідно до якого за особисту недисциплінованість, безвідповідальне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, порушення вимог п.п. 1, 2, 3, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, п.п. 1, 2 ст. 18, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, порушення вимог п. 5 ч. 6 розділу І наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, наказу керівництва ГУНП в луганській області щодо прибуття поліцейських до місця тимчасової дислокації Головного управління, Присяги поліцейського, що виразилося у невиконанні завдань покладених на органи Національної поліції України під час дії воєнного стану в державі, що суперечить сутності і призначенню правоохоронний інституцій, підривають авторитет та рівень довіри громадян до поліції, лейтенанта поліції ОСОБА_13 , дільничного офіцера сектору превенції відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, звільнити із служби в поліції /Т. 2 а.к.п. 80-86/.

Копією паспорту громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Заайдарівка, Новопсковського району, Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , виданого Рубіжанським МВ УМВС України в Луганській області 17 травня 2006 року /Т. 2 а.к.п. 87-88/.

Протоколом огляду Інтернет – сторінки-телеграм-каналу «МВД ЛНР» від 25 липня 2022 року, відповідно до якого при проведенні огляду використовувався Інтернет - мессенджер «Telegram», а саме канал, який має назву «МВД ЛНР» за посиланням: httрs://t.me/mvdlnr_official.

Перед початком огляду було здійснено запуск додатку «Telegram», в якому в пошуковій частині було надруковано «МВД ЛНР». У даній групі виявлено публікацію, яка містить відео та має назву, мовою оригінала: «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ» від 20.07.2022 року за таким посиланням: httрs://t.me/mvdlnr_official/1373 та публікацію, яка містить фотографії та має назву «Правоохранители Новопсковского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность Республике и ее народу».

На ресурсі міститься наступна інформація: на відео, яке розміщені сторінці «МВД ЛНР», тривалістю 2 хвилини 29 секунд, зображено відділ поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, де працівники відділу приймають присягу на вірність так званій «луганській народній республіці» та її народу.

Фото № 1: загальний вид телеграмканалу «МВД ЛНР» та відео, яке має назву, мовою оригінала «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ».

Фото № 2: Фотографія з вказаної публікації, на якій можна побачити: ОСОБА_5 - лейтенант поліції – дільничний офіцер по сектору превенції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області.

Під час перегляду відео та фото свідок ОСОБА_11 пояснила, що на відео з 1 хвилини 15 секунди по 1 хвилини 16 секунди зображено дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 , якого вона впізнала за рисами обличчя, статурі, зачісці, а також певний час працювала у одному підрозділі. На відео ОСОБА_5 стоїть прямо у першому ряді, другий ліворуч у зеленій формі притаманній одягу окупантам.

Під час огляду відео було здійснено його запис на оптичний диск та зроблено знімок екрана на якому свідок вказала де саме знаходиться ОСОБА_5 . Оптичний диск долучено до даного протоколу /Т. 2 а.к.п. 52-54/.

Протоколом огляду Інтернет – сторінки-телеграм-каналу «МВД ЛНР» від 25 липня 2022 року, відповідно до якого при проведенні огляду використовувався Інтернет - мессенджер «Telegram», а саме канал, який має назву «МВД ЛНР» за таким посиланням: httрs://t.me/mvdlnr_official.

Фото № 1: загальний вид телеграмканалу «МВД ЛНР» та відео, яке має назву мовою оригінала «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ».

Під час перегляду відео та фото свідок ОСОБА_12 пояснив, що на відео з 1 хвилини 15 секунди по 1 хвилини 16 секунди зображено дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 , якого вона впізнала за рисами обличчя, статурі, зачісці, а також певний час працював у одному підрозділі. На відео ОСОБА_5 стоїть прямо у першому ряді, другий ліворуч у зеленій формі притаманній одягу окупантам.

Під час огляду відео було здійснено його запис на оптичний диск та зроблено знімок екрана на якому свідок вказав де саме знаходиться ОСОБА_5 . Оптичний диск долучено до даного протоколу /Т. 2 а.к.п. 58-60/.

Протоколом огляду від 12 серпня 2022 року, відповідно до якого предметом огляду є відео публікація, розташована в Інтернет ресурсі за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За допомогою Інтернет-браузера «GoogleChrome» створено посилання на цю сторінку.

Після переходу на веб-сторінку «Министерство внутренних дел Луганской народной республики», встановлено публікацію з відеофайлом опублікованим 20.07.2022 року під назвою, мовою оригінала «ПРАВООХРАНИТЕЛИ НОВОПСКОВСКОГО И БЕЛОКУРАКИНСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ РЕСПУБЛИКИ И ЕЕ НАРОДУ».

Даний відеофайл, має тривалість 00:02:29 хв.

При перегляді відео файлу встановлено наступне:

На 00 год. 00 хв. 04 сек. з`являється надпис, мовою оригінала «ЦОС МВД ЛНР» та зображення гербу на надписами, мовою оригінала «Полиция ЛНР МВД».

На 00 год. 00 хв. 09 сек. вказаного відеозапису камера фіксує групу осіб у Комуфльованій формі зеленого кольору з шевронами на правій руці з надписом, мовою оригінала: «ПОЛИЦИЯ, ДЕЖУРНАЯ ЧАСТЬ, МВД». На передньому плані камера фіксує чоловіка у зеленому камуфляжному одязі, з шевроном на правій руці з надписом, мовою оригінала: «ПОЛИЦИЯ, ДЕЖУРНАЯ ЧАСТЬ, МВД», з папером в руках, який містить герб МВД ЛНР на фоні трьох кольорів – білий, голубий та красний на лівій стороні, та текст на правій стороні аркушу.

При цьому с початку відеозапису йде коментар за кадром з текстом наступного змісту, мовою оригінала: «В луганской народной республике вновь прозвучали слова присяги. На этот раз клятву на верность республики и ее народу произнесли сотрудники Новопсковского и Белокуракинского РОВД МВД ЛНР».

На 00 год. 01 хв. 17 сек. вказаного відеозапису камера фіксує групу осіб, які вишукувались у два ряди строю. Свідок ОСОБА_9 повідомила, що на вказаному кадрі прямо (відносно оператора, що веде зйомку) у першому ряді, другий зліва дійсно зображений дільничний офіцер поліції сектору превенцїі відділу поліції № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5 .

Наприкінці відео з`являється надпис, мовою оригінала«ЦОС МВД ЛНР» та зображення гербу та надписами, мовою оригінала«Полиция ЛНР МВД» /Т. 2 а.к.п. 67-73/.

Протоколом огляду публікацій інтернет-ресурсів від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого об`єктом огляду є публічні публікації, розміщені на інтернет сторінці (сайті) так званого мовою оригіналу «Министерства внутренних дел Луганськой народной республики» («МВД ЛНР») окупаційної адміністрації РФ, за посиланням https://mvdlnr.ru/.

З метою перегляду вищевказаної публікації у програмному забезпеченні - інтернет-браузері «Google Chrome» у вкладці пошуку введено посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 у браузері відкрилась сторінка із символікою «МВД ЛНР».

Далі, у браузері за пошуком на вказаному інтернет-сайті відкрилась сторінка за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 в якій за пошуком (Головна-Структура-територіальні органи), міститься публікація, мовою оригінала«териториальные органы МВД ЛНР».

У ході огляду встановлено наступний зміст публічної публікації інтернет-сайту мовою оригіналу, зокрема: «Новопсковский РОВД МВД ЛНР, адрес: ЛНР, пгт. Новопсков, ул. Пролетарская, 20, телефон дежурной части: (0-263) 2-13-32, (0-263) 2-18-54)».

Таким чином, в ході огляду публікацій Інтернер-ресурса підтверджено факт створення та роботи незаконного структурного підрозділу «ЛНР» окупаційної адміністрації РФ, а саме так званого «НОВОПСКОВСЬКОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ МВС ЛНР» в незаконно захоплених адміністративних будівлях ВП № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області, розташованих за адресою: вул. Слобожанська (незаконно перейменована Пролетарська), 20, смт. Новопсков Луганської області /Т. 2 а.к.п. 91-92/.

Також в судовому засіданні були досліджені:

Повідомлення заступника начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області про встановлення факту можливого переходу на сторону незаконних збройних формувань ЛНР окремих працівників поліції ГУНП в Луганській області /Т. 2 а.к.п. 2/.

Рапорт т.в.о. заступника начальника УГІ ГУНП в Луганській області щодо отриманної інформації, що дільничний офіцер поліції сектору превенції відділу поліції № 1 Старобільського РУП лейтенант поліції ОСОБА_5 перейшов на бік незаконних збройних формувань «ЛНР» /Т. 2 а.к.п. 3/.

Довідка, видана заступником начальника УКЗ ГУНП в Луганській області від 05 листопада 2022 року, відповідно до якої лейтенант поліції ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 06.07.2010 року по 06.11.2015 року та в Національній поліції України з 07.11.2015 року по 23.04.2022 року на посадах атестованого складу, за період з 2010 року до 2020 року йому були присвоєні спеціальні звання, в останнє 30.10.2020 року звання «лейтенант поліції» /Т. 2 а.к.п. 76/.

Протокол огляду від 04 липня 2022 року, відповідно до якого були оглянуті 7 відеороликів з ресурсу «Ютуб», які стосуються подій 2014 року, а саме зафіксовані сепаратистські процеси в м. Луганську за квітень-травень 2014 року /Т. 2 а.к.п. 31-39/.

Протокол огляду від 04 липня 2022 року, відповідно до якого оглядом встановлено, що об`єктом огляду є публікації, розміщені на Інтернет сторінці (сайті) офіційного інтернет-представництва - Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади Кабінету Міністрів України за посиланням https://www.kmu.gov.ua/.

В ході огляду публічної інформації сайту, міститься публікація Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Наказ № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», з додатком і відповідним Переліком у PDF-файлі.

Таким чином, в ході огляду публічної інформації публікацій офіційних Інтернет-ресурсів загальнодержавного значення підтверджено та визначено Перелік тимчасово окупованих територій Луганської області, зокрема, Новопсковської селищної територіальної громади Старобільського району (до якої входить смт. Новопсков), у зв`язку із збройним конфліктом країни-агресора рф проти України з 24.02.2022 року /Т. 2 а.к.п. 40-45/.

Протокол огляду публікацій інтернет-ресурсів від 08 грудня 2022 року, відповідно до якого об`єктом огляду є публікації, розміщені на Інтернет сторінці (сайті) офіційного інтернет-представництва Офісу Президента України в розділі «Документи» - Укази Президента України, за посиланням https://www.president.gov.ua., а саме:

1. https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397 - «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

2. https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 - «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

3. https://www.president.gov.ua/documents/2592022-42237 - «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

4. https://www.presidentgov.ua/dociimeiits/3412022-42617 - «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

5. https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 - «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

6. https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 - «УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 757/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Далі, об`єктом огляду є публікації, розміщені на Інтернет сторінці (сайті) офіційного інтернет-ресурса Верховної Ради України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:

1. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text «ЗАКОН УКРАЇНИ № 2102-ІХ від 24.02.2022 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТАУКРАЇНИ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»;

2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-20#n5 «ЗАКОН УКРАЇНИ № 2119-ІХ від 18.03.2022 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

3. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2212-20#n3 ЗАКОН УКРАЇНИ № 2212-ІХ від 21.04.2022 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТАУКРАЇНИ № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

4. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2263-20#Text ЗАКОН УКРАЇНИ № 2263-ІХ від 22.05.2022 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2500-20#Text ЗАКОН УКРАЇНИ № 2500-ІХ від 15.08.2022 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»;

6. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2738-20#n2 ЗАКОН УКРАЇНИ № 2738-ІХ

від 16.11.2022 ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №

757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Далі, об`єктом огляду є публікації, розміщені на Інтернет сторінці (сайті)

Офіційного інтернет-ресурса Газети «Голос України» Верховної Ради України за

досиланням http://www.golos.com.ua щодо офіційного опублікування Указів Президента України про введення та продовження дії воєнного стану:

- публікація Газети «Голос України» №37 від 24.02.2022;

- публікація Газети «Голос України» №59 від 18.03.2022;

- публікація Газети «Голос України» №92 від 22.04.2022;

- публікація Газети «Голос України» №109 від 24.02.2022;

- публікація Газети «Голос України» №168 від 17.08.2022;

- публікація Газети «Голос України» №235 від 18.11.2022.

Таким чином, в ході огляду інформації та публікацій документів у відкритих публічних офіційних Інтернет-ресурсах підтверджено факт введення, дії та продовження на території України з 24.02.2022 воєнного стану у зв`язку із широкомасштабним збройним конфліктом країни-агресора рф проти України /Т. 2 а.к.п. 94-98/.

Ухвала слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року, відповідно до якої накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: земельну ділянку, кадастровий номер 4423384700:06:002:0068, площею 2 га, що розташована на території Луганської області /Т.2 а.к.п. 156-159/.

Суд, дослідивши за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, розглянувши наявні докази, з огляду на належне повідомлення обвинуваченого про судовий розгляд, характер обвинувачення та забезпечення його права на захист захисником, вважає за можливе прийняття обвинувального вироку у справі.

Сукупність показань свідків у співставленні з наявними в справі письмовими доказами, які узгоджуються між собою, є цілком змістовними та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої ними події. Підстав для піддання сумніву достовірності показань допитаних у судовому засіданні свідків судом не встановлено.

Будь-яких порушень процесуального закону під час руху кримінального провадження на всіх стадіях процесу, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими не виявлено.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ з 06.07.2010 року по 06.11.2015 року та в Національній поліції України з 07.11.2015 року по 23.04.2022 року на посадах атестованого складу, за період з 2010 року до 2020 року йому були присвоєні спеціальні звання, в останнє 30.10.2020 року звання «лейтенант поліції». Що підтверджує наявність прямого умислу у обвинуваченого на вчинення інкримінованого йому злочину, зокрема на проходження служби у так званому, мовою оригіналу - «новопсковскому ровд мвд лнр», тобто у незаконно створеному структурному підрозділі «ЛНР» окупаційної адміністрації російської федерації на тимчасово окупованій території перебуваючи на території смт Новопсков Старобільського району Луганської області, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, оскільки обвинувачений, на думку суду, будучи громадянином України, маючи достатній рівень спеціальних знань, здобутих протягом 11 років служби в правоохоронних органах України, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання.

Суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України може бути тільки громадянин України, при цьому диспозицією вказаної норми кримінального закону передбачено кримінальну відповідальність за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Однією з форм вчинення державної зради є перехід на бік ворога період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану.

Вказаний висновок суду ґрунтується на аналізі показань, наданих в судовому засіданні свідками, та дослідженими письмовими матеріалами справи.

Таким чином, на підставі оцінки зібраних доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним той факт, що громадянином України ОСОБА_5 , який будучи працівником правоохоронного органу та на час вчинення інкримінованого йому злочину не звільненим з посади в Національній поліції України, зрадив Присязі вірно служити Українському народові, порушив обов`язки дотримуватись Конституції України та законів України, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки, надав добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф та перейшов на бік ворога.

Ретельно дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд дійшов висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 .

Покази свідків та встановлені судом обставини, вказують на те, що інкримінований злочин обвинуваченому був вчинений саме ним.

Об`єктивних даних, які б давали суду підстави вважати, що ОСОБА_5 діяв не добровільно, виконував обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи іншим особам, або інтересам держави, суду не надано.

Крім того, суд враховує, що заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений ОСОБА_5 не вживав.

Публічне складання присяги на користь ворога незаконного, підконтрольного країні агресору утворення - т.з. «лнр», а також участь у діяльності такого формування діючим працівником Національної поліції під час воєнного стану та збройного конфлікту надали можливість ворогу у використані такого відео контенту в мережі інтернет на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в якості негативної пропаганди заохочення зради та взірця корисної для ворога поведінки іншими громадянами та правоохоронцями України та утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Стосовно посилання сторони захисту на порушення правил підслідності, встановлених ст. 216 КПК України, так як досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 111 КК України здійснюють слідчі органів безпеки. У даному кримінальному провадженні всі процесуальні та слідчі дії здійснені слідчими ДБР, а в порушення вимог КПК України, прокурор не вирішив питання про спрямування вказаного кримінального провадження щодо дій ОСОБА_5 для розслідування до належного органу безпеки, а відтак усі процесуальні та слідчі дії, що були здійснені слідчими ДБР, є недопустимими, суд вважає зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 КПК України слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями, серед яких і ст. 111 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень вчинених Президентом України, повноваження якого припинено, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, Директором Бюро економічної безпеки України, Генеральним прокурором, його першим заступником та заступником, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України, суддею, працівником правоохоронного органу, особою, посада якої належить до категорії "А", крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п`ятою цієї статті.

ОСОБА_5 , будучи працівником правохоронного органу вчинив державну зраду, а тому здійснення досудове розслідування в даному кримінальному провадженні слідчими державного бюро розслідувань, яким воно підслідне, з урахуванням суб`єкту вчинення кримінального правопорушення – працівника правоохоронного органуне є порушенням підслідності.

Наведене свідчить про дотримання належної правової процедури при визначенні підслідності та в цілому про здійснення досудового розслідування уповноваженим органом.

Стосовно посилання сторони захисту на неможливості за наявних у даному кримінальному провадженні доказів встановити наявність у діянні обвинуваченого таких обов`язкових ознак складу кримінального правопорушення, як колабораційна діяльність, а саме дії ОСОБА_5 державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, суд вважає зазначити таке.

Досліджені в судовому засідані докази повністю підтверджують ознаки вчинення ОСОБА_5 саме «Державної зради», тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а ні як зазначає захисник ознак складу кримінального правопорушення, як колабораційна діяльність, відповідальність за яку, передбачена ст. 111-1 КК України.

Стосовно посилання сторони захисту на не надання в даному кримінальному провадженні прокурором беззаперечних (недвозначних) доказів, що підтверджують факт інформування обвинуваченого про притягнення його до кримінальної відповідальності (а саме, що особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, за наданням стороною обвинувачення будь - яких даних, які підтверджують факт вручення особисто ОСОБА_5 письмового повідомлення про підозру або дійсного ознайомлення з його змістом), а також доказів, з яких можна зробити висновок, що обвинувачений намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання, суд вважає зазначити таке.

Процедура in absentia як особливий порядок кримінального провадження застосовується у випадках, коли гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - КЗПЛ) право обвинуваченого предстати перед судом не може бути забезпечене ані шляхом застосування національних механізмів, ані за допомогою інструментарію міжнародної правової допомоги.

Особливості заочного кримінального провадження зумовлені перш за все такими сутнісними ознаками цього особливого порядку, як те, що підозрюваний, обвинувачений, крім неповнолітнього, переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук або ж щодо підозрюваного, стосовно якого уповноваженим органом прийняте рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. Інакше кажучи, таке кримінальне провадження відбувається за відсутності підозрюваного, обвинуваченого (фактична підстава). Разом із тим спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, а спеціальне судове провадження - відповіднона підставі ухвали суду (юридична підстава).

Застосування вказаної форми кримінального провадження багаторазово було предметом розгляду в Європейському Суді з прав людини (далі - ЄСПЛ), який зазначив, що процедура судового розгляду кримінального провадження in absentia сама по собі не порушує право особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 КЗПЛ та іншими положеннями КЗПЛ. Разом із тим ЄСПЛ сформулював низку умов, які мають бути дотримані національним законодавцем при внормуванні процедури досудового розслідування та судового розгляду in absentia, щоб забезпечити її відповідність до конвенційних гарантій (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Демебуков проти Болгарії» від 28.02.2008, «Ейнгорн проти Франції» від 16.10.2001, «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001, «Лала проти Нідерландів» від 22.09.1994, «Меденіца проти Швейцарії» від 14.04.2001, «Санадер проти Хорватії» від 12.02.2015, «Сейдович проти Італії» від 01.03.2006, «Стоічков проти Болгарії» від 24.03.2005, «Шкалла проти Албанії» від 10.05.2011, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.).

Однією з таких гарантій є право на перегляд вироку, ухваленого за процедурою in absentia.

За змістом ч. 3 ст. 400 КПК України якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених статтею 138 цього Кодексу, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених статтею 399 цього Кодексу.

Це узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 12 лютого 2025 рокуу справі № 161/11395/23.

Стосовно посилання сторони захисту на те, що допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_12 не були очевидцями події кримінального правопорушення, виїхали із вказаного населеного пункту ще до моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, а їх покази яких є неінформативними, жодним чином не підтверджують факту вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину суд вважає зазначити таке.

Допитані в судовому засідані свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_12 надали логічні та послідовні покази, стосовно того, що ОСОБА_5 , будучи працівником поліції відділу полії № 1 Старобільського РУП ГУНП в Луганській області після тимчасової окупації даної території зс країни-агресора рф не виїхав на підконтрольну територію України, а залишився на тимчасово окупованій територій та перейшов на бік ворога та прийняв присягу працівника поліції МВД ЛНР, прийняття якої зафіксовано у відеоролику, викладеного у соціальних мережах. На якому зазначені свідки серед інших осіб впізнали ОСОБА_5 . А тому покази даних свідків в сукупності з показами свідка ОСОБА_9 та письмовими доказами повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині.

Стосовно посилання сторони захисту на неможливості встановити чи наявна на тимчасово окупованій території, де ведуться бойові дії, за місцем реєстрації обвинуваченого можливість доступу до мережі Інтернет, чи наявне там електропостачання, чи має обвинувачений комп`ютер, чи не заблоковано там доступ до українських сайтів, зокрема державних, з урахуванням того, що розповсюдження друкованого видання газети «Урядовий кур`єр» на тимчасово окупованих територіях не здійснюється, оскільки будь-яких інших можливостей ознайомлення із повістками та повідомленням про підозру не існує, суд вважає зазначити таке.

Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_5 проведено у відсутності обвинуваченого, оскільки провадження за його обвинуваченням здійснено в порядку спеціального судового провадження (in absentia), з дотриманням вимог КПК України про належне повідомлення його про час та місце судового розгляду шляхом опублікування судового виклику у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження - «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Судової влади.

А тому, зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), судом були вжиті прямо передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування обвинуваченої особи про здійснення кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації в ЗМІ та мережі Інтернет, однак забезпечити явку обвинуваченого до суду вжитими заходами не вдалося. При цьому, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений ОСОБА_5 вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Це узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 квітня 2025 року у справі № 296/8416/21.

Дії ОСОБА_5 суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання. Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого не встановлено. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Обвинувачений є громадянином України /Т. 2 а.к.п. 87, 88/, раніше не судимий /Т. 2 а.к.п. 183/.

На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме те, що обвинувачений, будучи працівником правоохоронного органу, вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

З врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин проти національної безпеки України, перебуваючи на посаді поліцейського, порушуючи свою присягу, то необхідно застосувати, на підставі ст. 55 КК України, позбавлення права займати посади в правоохоронних органах.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, який пов`язаний із переходом на бік ворога в період збройного конфлікту та в умовах воєнного стану, шляхом проходження служби у незаконно створеному правоохоронному органі, на підставі ст. 54 КК України, суд вважає необхідним позбавити останнього спеціального звання поліцейського – «лейтенант поліції».

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою (обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України) до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацію всього належного йому майна.

На підставі ст. 55 КК України призначити ОСОБА_5 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання поліцейського - «лейтенант поліції».

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою – залишити без змін.

Строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання на виконання цього вироку.

Строк додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт, накладений на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме на: земельну ділянку, кадастровий номер 4423384700:06:002:0068, площею 2 га, що розташована на території Луганської області, відповідно до ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2023 року – залишити до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обвинувачений, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження за умови надання підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Інформацію про вирок опублікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційномувебсайті суду.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua