Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 січня 2026 р.
Справа: №753/23427/25
Суддя: Просалова О. М.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23427/25
провадження № 3/753/99/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Просалова О.М., розглянувшисправу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , 21.10.2025 приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила стосовно своєї свекрухи- гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме дії психологічного характеру: ображала потерпілу нецензурною лайкою, принижувала, конфліктувала, чим своїми діями завдала психологічного болю, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що того дня вона із ОСОБА_2 не спілкувалася, спір виник із донькою ОСОБА_2 , оскільки остання не повернула речі, які належать ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 суду пояснила, що перебувала на лікарняному та до неї приїхала донька, яку ОСОБА_1 почала словесно ображати. Щодо самої ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 також систематично вчиняється психологічне насильство, що виражається у постійних словесних образах.
16.01.2026 розгляд справи було відкладено на 19.01.2026, у зв`язку із клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Даниленко Т.І. про відкладення розгляду справи.
19.01.2026 справу було знято з розгляду в зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті по кримінальній справі.
У судове засідання, призначене на 20.01.2026 з`явилася захисник ОСОБА_1 - адвокат Даниленко Т.І. Захисник просила суд закрити провадження у справі, оскільки долучені до матеріалів справи докази жодним чином не підтверджують обставин, викладених у протоколі. Зокрема, відеозапис розпочинається з моменту прибуття працівників поліції та фіксує процедуру складання протоколу. Сам протокол про адміністративне правопорушення складений лише зі слів ОСОБА_2 та не містить посилання на будь-які докази завдання їй психологічного насилля. Також пояснила, що в сім`ї дійсно є конфліктні відносини. 21.10.2025 у ОСОБА_1 була розмова із сестрою її чоловіка, у якої ОСОБА_1 хотіла з`ясувати питання повернення її речей, після чого ОСОБА_2 викликала поліцію.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвоката Даниленко Т.І., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами ст. 251 КУпАП передбачено поняття доказів та порядок їх збирання у справі про адміністративне правопорушення, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладання такого обов`язку на суд не передбачено.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дані про свідків події.
Відповідно до вимог «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 р. до протоколу додається - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).
У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Крім цього, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20.09.2016 року «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративні правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно ст. 256 КУпАП- у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема суть адміністративного правопорушення.
Разом з тим, пояснення допитаних у судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїй сукупності характеризують подію, що відбулася 21.10.2025 між особами, які спільно проживають, як подію, що відбулася внаслідок вирішення ними соціально-побутових питань.
При цьому, суд не вважає, що дії ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 у даному випадку містять ознаки домашнього насильства, зокрема врахувавши і те, що під час допиту ОСОБА_2 в судовому засіданні не було здобуто доказів, що дії ОСОБА_1 призвели до наслідків такого насильства, а саме викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та враховуючи положення ч.1 ст. 247 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ч. 1 ст. 173-1, п.1 ст.247, ст. 284 КУпАП, суд
п о с т а н о в и в:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173- 2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua