Суд: Решетилівський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 26 січня 2026 р.
Справа: №546/44/26
Суддя: Романенко О. О.
єдиний унікальний номер справи 546/44/26
номер провадження 3/546/37/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , позбавленого правом керування транспортними засобами згідно постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 строком на 1 (один) рік за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності 02.12.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та 11.01.2026 за ч.1 ст. 122 КУпАП, –
в с т а н о в и в :
22.01.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Управління патрульної поліції в Полтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 563872 від 11.01.2026 складеного о 11:18:45 годині поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Штомпіль М.О., 11.01.2026 о 10:45:00 годині в м. Решетилівка дорога А/Д Київ – Харків – Довжанський М03 306 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ «АГРОСФЕРА», будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, чим порушив Постанову КМУ номер 340. Правопорушення вчинено повторно протягом року, до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП притягався 02.12.2025 року, чим порушив п. 2.1. а ПДР – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» - основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначене на 27.01.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином працівником поліції при складанні протоколу, у якому в графі 12 наявний особистий підпис ОСОБА_1 , де зазначено, що розгляд справи відбуватиметься у Решетилівському районному суді Полтавської області 27.01.2026 о 10:00 год . Жодних заяв та клопотань з процесуальних питань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справ за ч. 5 ст. 126 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належать до даної категорії випадків.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право особисто брати участь у розгляді справи, а також користуватися юридичною допомогою.
У той же час, з метою реалізації цього права, процесуальне законодавство не обмежує участь у судовому засіданні лише фізичною присутністю.
Зокрема, відповідно до положень ч. 6 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та положень Порядку використання засобів відеозв`язку під час судових засідань, затвердженого ДСА України, особа має право звернутися з відповідним клопотанням про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.
Окрім того, суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не позбавлена можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи.
Суд критично оцінює процесуальну поведінку ОСОБА_1 яка свідчать про намір останнього у такий спосіб уникнути передбаченої законом відповідальності, адже йому відомо що в провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває адміністративний матеріал відносно нього, а його дії направлені на навмисне затягування розгляду справи. З метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Суд враховує, що ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» вказав на те, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП, відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП).
Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП).
Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції на момент вчинення правопорушення) право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції на момент вчинення правопорушення) забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протоколи про адміністративні правопорушення складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП працівниками поліції надано:
– протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563872 від 11.01.2026 (а.с.1);
– картку обліку адміністративного правопорушення від 11.01.2026 на ОСОБА_1 (а.с 2);
– копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення без пеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6261383 від 02.12.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП (а.с.3);
– копія постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 відповідно до якої, ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 (один) рік (а.с. 4-5);
– копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення без пеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6494937 від 01.11.2026, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.6);
– рапортом поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області сержантом поліції Штомпіль М.О відповідно до якого, під час складання протоколу серії ЕПР1 № 563872 від 11.01.2026 ОСОБА_1 було надано на вимогу працівників поліції для перевірки військовий квиток серії НОМЕР_3 , а також за перевіркою наявних баз даних було встановлено, що останній посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував (а.с.7);
– копію листа Служби автомобільних доріг у Полтавській області № 01-02/729 від 24.07.2017 про перелік автомобільних доріг (а.с. 8);
– довідку Управління патрульної поліції в Полтавській області від 12.01.2026, виданої в тім, що транспортний засіб марки Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якої в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів міститься інформації, що вищевказаний транспортний засіб зареєстрований на ім`я ТОВ «АГРОСФЕРА» (а.с. 9);
– довідку Управління патрульної поліції в Полтавській області від 17.04.2025, про те що згідно Єдиного державного реєстру МВС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с.10);
– компакт-диском з написом «Штомпіль ч. 5ст. 126 11.01.2026 ОСОБА_1 НОМЕР_2 », який містить відеозаписи з бодікамери працівників поліції, на білого кольору на автодорозі, Особу ОСОБА_1 було встановлено шляхом пред`явлення водієм військового квитка. Факт керування особисто транспортним засобом не заперечував. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 повідомив, що не має права керування транспортними засобами. На відео також зафіксовано оголошення ОСОБА_1 постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху ч. 1 ст. 122 КУпАП, та протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також повідомлення про час та місце розгляду адміністративної справи (а.с.11).
Факт вчинення вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у суду підстави відсутні.
Оцінивши кожен доказ окремо з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доведена повністю доведена наявними у матеріалах справи доказами поза розумним сумнівом.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
У постанові від 04 вересня 2023 року по справі № 702/301/20 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла до висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 підлягає застосуванню основне адміністративне стягнення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом.
Враховуючи вищевикладене, а також тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу, що на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення правопорушень як ним самим, так і іншими особами.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 30 КУпАП, позбавлення наданого права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова набрала законної сили 08.07.2025.
На момент розгляду даної справи невідбута частина стягнення за вищевказаною постановою становить 5 місяців 11 днів.
Невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними за вищезазначеною постановою необхідно приєднати до призначеного цією постановою стягнення за правилами ч. 3 ст. 30 КУпАП.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 30, 33, 40-1, 221, 247, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, –
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за цією постановою шляхом складання приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення за постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 у виді 5 (п`яти) місяців 11 (одинадцяти) днів, та остаточно призначити ОСОБА_1 , стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років 5 (п`ять) місяців 11 (одинадцять) днів.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання постановою законної сили.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Реквізити для сплати штрафу – Отримувач коштів: ГУК Полтав. обл./Полтавська/21081300 Полтавська/21081300 ЄДРПОУ:37959255 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN) UA 048999980313050149000016001 Штраф за порушення ПДР.
Реквізити для сплати судового збору – Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова «судовий збір», Решетилівський районний суд Полтавської області код ЄДРПОУ суду: 02886137.
Суддя О.О. Романенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua