Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №539/3303/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3303/25

Провадження № 2/539/60/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2026

місто Лубни Полтавської області

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.

за участю: секретаря судового засідання Коваль Ю. А., позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника служби у справах дітей Башлій Т. В.,

розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 - позивач, до

ОСОБА_3 - відповідач,

Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 – треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

про встановлення факту самостійного виховання дітей, та

ухвалив це заочне рішення про відмову в задоволенні позову про таке:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

1.03.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання батьком дітей ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

1.1.Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що в шлюбі з відповідачкою у них народилися двоє дітей. Після розірвання шлюбу у 2021 році діти залишилися проживати з позивачем, а відповідачка проживає окремо за межами Полтавської області. Позивач самостійно утримує та виховує двох дітей, відповідачка як мати не приймає участі в цьому.

1.2.Мета встановлення факту: для оформлення позивачу відстрочки від мобілізації йому потрібне судове рішення про встановлення факту самостійного виховання дітей.

2.Відповідачка відзиву на позовну заяву не надала.

3.Представник служби у справах дітей просила задовольнити позов.

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

4.Позивач подав такі заяви та клопотання: 09.10.2025 клопотання про допит свідків; 03.11.2025 заява про відкладення розгляду справи; 14.01.2026 клопотання про зупинення провадження у справі.

4.1.Представник Служби у справах дітей подала такі заяви та клопотання: 02.09.2025 висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору; 18.11.2025 заяву про відкладення розгляду справи.

4.2.Начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 подав такі заяви та клопотання: 29.09.2025 заяву про перебування на військовому обліку позивача.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

5.23.07.2025 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін; залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 .

5.1.02.09.2025 служба у справах дітей надіслала висновок щодо розв`язання спору.

5.2.10.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з повідомленням учасників справи.

5.3.09.10.2025 суд з`ясував думку дітей щодо предмету спору.

5.4.14.01.2025 суд постановив ухвали про відмову в зупиненні провадження у справі та про заочний розгляд справи.

VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

6.Суд встановив, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту самостійного виховання дітей.

6.1.Метою встановлення цього факту позивач вказав отримання відстрочки від мобілізації.

7.23.06.2025 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у цивільній справі № 539/2974/25 постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту самостійного виховання дітей, оскільки ця заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, доводи заявника можуть свідчити про існування спору про право щодо участі одного з батьків у вихованні дітей. Ухвала набрала законної сили (а. с. 28 – 29).

8.Суд встановив, що з 14.07.2009 по 28.12.2021 сторони спору перебували в шлюбі (а. с. 16).

8.1.Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 8, 12).

8.2.Позивач та двоє неповнолітніх дітей зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 6, 10, 14).

8.3.Згідно з довідкою про склад сім`ї від 13.06.2025, сім`я позивача складається з сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 19).

8.4.Згідно з довідкою служби у справах дітей від 24.04.2025, двоє неповнолітніх дітей сторін проживають з позивачем, як батьком, за вказаною адресою; відповідач, як мати, не приймає участі у вихованні дітей, місце її перебування невідоме (а. с. 17).

8.5.Згідно з актом комісії служби у справах дітей щодо обстеження умов проживання від 04.06.2025, в житловому будинку АДРЕСА_1 проживають позивач та двоє його неповнолітніх дітей, для життя та розвитку яких створені належні умови. В ході обстеження комісія отримала інформацію, що позивач більше семи років сам виховує дітей, місце проживання матері дітей невідоме (а. с. 18).

8.6.В акті вуличного комітету обстеження умов проживання від 15.06.2025 зазначена аналогічна інформація, як і в акті комісії служби у справах дітей (а. с. 21).

8.7.Згідно з довідкою Лубенського професійного ліцею, неповнолітній ОСОБА_4 навчається у групі № 6 цього навчального закладу з професії «Кухар. Кондитер», регулярно відвідує навчання, завжди охайний, доглянутий. Його батько спілкується з викладачами, відвідує навчальний заклад на батьківських зборах, цікавиться ліцейним життям дитини. Мати контакту із навчальним закладом не підтримує, із викладачами не спілкується (а. с. 23).

8.8.Згідно з характеристикою цього навчального закладу неповнолітній ОСОБА_4 за місцем навчання характеризується позитивно (а. с. 24).

8.9.Згідно з актом гімназії імені Василя Барки від 02.06.2025, неповнолітня ОСОБА_5 є ученицею 9-А класу цього навчального закладу, проживає зі своїм батьком, який займається її вихованням. Батьки дитини розлучені, мати з родиною не проживає та не займається вихованням дитини. Батько підтримує постійний контакт із класним керівником, цікавиться успішністю, слідкує за зовнішнім виглядом дочки та відвідує батьківські збори (а. с. 22).

8.10. Згідно з характеристикою від 06.06.2025 неповнолітня ОСОБА_5 за місцем навчання характеризується позитивно (а. с. 25).

9.Згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.09.2025, позивач перебуває на військовому обліку з 2002 року. 26.05.2025 військово-лікарська комісія визнала його придатним до військової служби, підлягає призову на військову службу під час мобілізації (а. с. 79).

9.1.Згідно з довідкою управління соцзахисту виконавчого комітету Лубенської міської ради від 13.06.2025, позивач одержував компенсацію за надання соціальних послуг ОСОБА_6 , яка була громадянкою похилого віку з когнітивними порушеннями, з 01.07.2024 по 31.01.2025. З 01.02.2025 виплату допомоги припинено у зв`язку зі смертю підопічної (а. с. 20.

9.2.Згідно з характеристикою голови вуличного комітету від 15.05.2025, позивач проживає в житловому будинку АДРЕСА_1 . Виявив себе як свідомий громадянин, який добре піклується про своїх дітей, разом з дітьми працює на присадибній ділянці, веде тверезий спосіб життя, має добрі відносини з сусідами, бере активну участь в житті вулиці (а. с. 26).

9.3.Згідно з витягом з інформаційно-аналітичної системи відомості про притягнення до кримінальної відповідальності позивача, про наявність у нього незнятої чи непогашеної судимості, про розшук відсутні (а. с. 27).

10.25.08.2025 служба у справах дітей надала суду висновок органу опіки та піклування, в якому зазначила, що батько самостійно виховує та утримує двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 62 – 63).

11. Згідно з заявою ОСОБА_3 від 25.11.2025, справжність підпису на якій засвідчений нотаріусом, вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а. с. 142).

12.29.12.2025 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області відкрив провадження у справі № 539/6629/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Служба у справах дітей, про позбавлення батьківських прав. Предметом позову є позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав як матері щодо спільних з ОСОБА_1 дітей: ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 .

13. В судовому засіданні суд з`ясував думки неповнолітніх дітей щодо предмету спору.

13.1.09.10.2025 та 14.01.2026 в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснила суду, що проживає в будинку АДРЕСА_1 з братом ОСОБА_7 та батьком. Раніше з ними проживала бабуся, мати її батька, але вона померла вісім місяців тому. У неповнолітніх є дідусь, який є батьком їх матері, та який проживає разом із своєю дружиною в селі Засулля поблизу міста Лубен. Неповнолітні іноді відвідують цього дідуся. Неповнолітня та її брат перебувають на утриманні свого батька, який працює будівельником. Соціальних виплат зараз вони не отримують. Неповнолітня навчається на першому курсі Старобільського коледжу, стипендії не отримує. Їх мати не проживає з ними з 2018 року, вона проживає з іншим чоловіком в Кіровоградській області. Їх мати дітей зі святами не вітає, фінансової допомоги не надає, під час телефоних розмов більше розповідає про себе, інколи цікавиться навчанням дітей. Раніше батьки неповнолітньої вживали спиртні напої, наразі батько не вживає, а мати продовжує випивати, бо це чутно під час телефонних розмов.

Наприкінці листопада 2025 року на прохання дітей мати приїхала до них додому та оформила у нотаріуса заяву, щоб її позбавили батьківських прав. Неповнолітня висловила в суді думку, що вона бажає залишитися проживати з батьком та братом, з матір`ю проживати не бажає.

13.2. 09.10.2025 та 14.01.2026 в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснив суду, що проживає в будинку АДРЕСА_1 з сестрою ОСОБА_8 та батьком. Раніше з ними проживала бабуся, мати його батька, яка померла вісім місяців тому. Мати неповнолітніх з ними не проживає. Неповнолітній та його сестра підтримують стосунки з дідусем та бабусею по лінії матері, у цього дідуся був інсульт, тому він хворіє. Неповнолітній навчається на другому курсі ліцею на кухара, отримує стипендію. Неповнолітній із своєю сестрою перебувають на утриманні свого батька, у їх сім`ї є город, державної допомоги вони не отримують, їх мати їм не допомагає. Неповнолітній мало спілкується з матір`ю по телефону, йому відомо, що мати зловживає алкоголем та проживає в іншій області.

Неповнолітній повідомив, що у 2018 році в їх будинку була пожежа та їх з сестрою тимчасово помістили до центру «Надія», в якому вони проживали поки батько та їх бабуся не закінчили ремонту у будинку.

Неповнолітній повідомив, що у десь 24.11.2025 на їх прохання приїхала мати та оформила у нотаріуса заяву про позбавлення її батьківських прав, гроші на цей приїзд матері дала старша сестра неповнолітнього, яка проживає за кордоном. Неповнолітній повідомив, що мати мала неохайний вигляд, була в брудному одязі не по сезону. Вона переночувала у них, наступного дня оформила у нотаріуса документи та поїхала. Під час її візиту, вона не цікавилася життям дітей, більше розказувала про свою собаку.

Неповнолітній висловив в суді думку, що він бажає залишитися проживати з батьком та сестрою, з матір`ю проживати не бажає.

14. 09.10.2025 в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала такі показання: свідок є мачухою відповідачки. Свідок проживає в селі Засулля Лубенського району з батьком відповідачки з 2008 року. Відповідачка після народження дітей доглядала за ними погано, часто залишала їх на свідка, оскільки зловживала алкоголем. В 2018 році відповідачка пішла з дому жити до іншого чоловіка, дітей залишила, вони не спілкуються. Свідку відомо, що відповідачка проживає в Кіровоградській області.

14.1.Свідок повідомила, що діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають з позивачем в будинку його матері, яка померла приблизно рік тому. Позивач працює на будівництві. Свідок та її чоловік допомагають позивачу та його дітям продуктами з городу та господарства. Свідку відомо, що позивач утримує та піклується про своїх дітей, відносини між ними добрі. Після уходу з сім`ї відповідачки, позивач перестав зловживати алкоголем, пішов працювати, доглядає за дітьми. Свідку відомо, що у 2018 році в будинку позивача була пожежа, після якої дітей забрали проживати до центру «Надія» на декілька місяців. Після ремонту в будинку, дітей позивачу повернули.

15. 09.10.2025 в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала такі показання: свідок є зведеною сестрою відповідачки. Свідку відомо, що позивач є колишнім чоловіком відповідачки, у них є двоє неповнолітніх дітей, які проживають з позивачем. Свідку відомо, що відповідачка не проживає в місті Лубни з 2018, з того часу вони не спілкуються. Свідку відомо, що до 2018 року відповідачка зловживала алкогольними напоями. Свідку відомо, що позивач проживав разом зі своєю матір`ю та двома неповнолітніми дітьми. Наразі мати позивача померла. Свідку відомо, що позивач працює на будівництві, діти перебувають на його утриманні.

V. Законодавство, яке застосував суд:

16. Конституція України:

Частини друга та третя статті 51, зокрема – батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина перша статті 65 – захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

17. Закон України «Про охорону дитинства»:

Частина перша статті 12 – виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Частини перша та друга статті 15 – дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

18.Сімейний кодекс України:

Частини сім, вісім статті 7 – дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Частини перша та четверта статті 15 – сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Стаття 141 - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Стаття 150, зокрема – батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Стаття 152, зокрема - право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Частини перша та друга статті 155 - здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частина перша-четверта статті 157 - питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов`язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Стаття 171, зокрема – дитина має право на те, щоб бути вислуханою посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

19. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

Пункт 4 частини першої статті 23 – не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

20. Цивільний процесуальний кодекс України:

Стаття 13 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина перша статті 76 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81 - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пункт 2 частини першої статті 315 – суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Стаття 319 – у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

21. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22: «Факт [одноосібного виховання дитини одним із батьків].. не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини».

VІ. Мотивована оцінка суду

22. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

22.1. Суд розглянув цю справу з дотриманням принципу забезпечення найкращих інтересів дітей.

23. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією рф проти України, який наразі триває.

23.1. 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації.

23.2. Організація і порядок проведення мобілізації визначені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

23.3. У статті 23 цього Закону визначені підстави відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема згідно з пунктом 4 частини першої цієї статті до таких підстав відноситься випадок, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

24. Суд встановив, що позивач та відповідач від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: шістнадцятирічного ОСОБА_7 та п`ятнадцятирічну ОСОБА_8 . Позивач дійсно проживає разом із двома неповнолітніми дітьми, забезпечує їх утримання, піклується про їх розвиток, виконує батьківські обов`язки.

24.1. Суд встановив, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку та визнаний придатним до військової служби.

24.2. Ці обставини підтверджуються доказами, які позивач надав суду, показаннями свідків, поясненнями самих дітей.

25. Суд встановив, що у червні 2025 року позивач вже звертався до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту самостійного виховання дітей, з метою отримання відстрочки від мобілізації та 29.06.2025 суд відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки із заяви вбачався спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні дітей (а. с. 28 – 29).

26. В справі, яку наразі розглядає суд, позивач звернувся з позовом до відповідачки, в якому також зазначив лише одну вимогу про встановлення факту самостійного виховання дітей та прямо зазначив, що метою звернення до суду з цим позовом також є отримання відстрочки від мобілізації.

26.1. Позивач не пред`явив інших вимог до відповідачки щодо виконання нею обов`язків з виховання дітей чи щодо її участі у цьому вихованні.

27. Суд, вирішуючи цю справу, зазначає таке:

27.1.За положеннями статті 51 Конституції України, статей 141, 150, 151, 155, 157 Сімейного кодексу України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від розірвання шлюбу та факту їх окремого проживання.

27.2. Само по собі проживання дітей з батьком не припиняє батьківських прав та обов`язків матері дітей та не свідчить про самостійне виховання дітей лише батьком.

27.3.Предметом доказування у цій справі є не сам факт проживання дітей разом з батьком та виконання останнім своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, а факт самостійного виховання та утримання дітей у розумінні Закону України «Про мобілізацію». Оскільки саме на підставі положень цього Закону можуть настати правові наслідки, зокрема оформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

27.4.Факт самостійного виховання та утримання дітей в розумінні пункту 4 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізацію» пов`язується не з обставинами окремого проживання матері дітей, а з обставинами, які виключають її участь у вихованні та утриманні дітей.

27.5.В цій справі суд не встановив існування таких обставин. Навпаки, суд встановив, що відповідачка, як мати дітей, не позбавлена батьківських прав, не визнана судом безвісно відсутньою, зниклою безвісті, померлою, не відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

27.6.Відповідачка, яка є матір`ю дітей, підтримує з ними телефонний зв`язок, не позбавлена можливості брати участі у їх вихованні та утриманні.

27.7.Зазначені позивачем обставини про неналежне виконання матір`ю дітей своїх обов`язків та про її тривале окреме проживання не є автоматичним підтвердженням факту самостійного виховання дітей батьком у розумінні зазначених положень Закону України «Про мобілізацію».

27.8.Разом з цим, ці обставини, за умови їх доведення заінтересованою стороною, можуть бути підставою для вирішення спору щодо участі батьків у вихованні та утриманні дітей, зокрема в спорі про позбавлення батьківських прав одного з батьків.

27.9. Для цього висновку суд застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22.

28.Суд зазначає, що він не може підміняти собою передбачені законом юридичні процедури, зокрема процедуру позбавлення батьківських прав одного з батьків шляхом встановлення в окремій цивільній справі лише факту самостійного виховання дітей за відсутності юридичного припинення або обмеження батьківських прав другого з батьків, оскільки це б суперечило вимогам сімейного законодавство щодо рівності прав та обов`язків батьків.

28.1. За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що наразі немає правових підстав для встановлення факту самостійного виховання дітей, оскільки батьківські права матері не припинені та не обмежені.

28.2. Суд вважає, що за цих умов, обраний позивачем в цій справі спосіб захисту є передчасним і не відповідає тим правовим наслідкам, яких він прагне досягти, а саме отримання відстрочки від мобілізації, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

29.Суд встановив, що у грудні 2025 року позивач звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав та 29.12.2025 суд відкрив провадження у справі, рішення по суті спору судом ще не ухвалено.

29.1. Саме вирішення цієї справи про позбавлення батьківських прав одного з батьків може мати вирішальне значення для подальшої правової оцінки участі іншого з батьків у вихованні дітей.

30. Відхилення судом доводів позивача:

30.1. Суд при вирішенні цієї справи не враховує висновки у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 127/3622/24 за заявою Особа_1 про встановлення факту самостійного виховання малолітньої дитини, які просив застосувати позивач до спірних правовідносин, оскільки це судове рішення не відповідає вимогам частини четвертої статті 263 ЦПК України.

30.2. Цією постановою рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В цій справі 19.03.2025 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, тому постанова від 02.04.2025 у цій справі не містить висновків щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин.

16.1. Суд не приймає як доказ в підтвердження позовної вимоги про встановлення факту самостійного виховання дітей копію заяви відповідачки про її незаперечення проти позбавлення батьківських прав, оскільки в цій справі суд не встановлює підстав для такого позбавлення.

19.1.Суд не погоджується з висновком органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на користь позивача, оскільки суд вважає, що цим органом не були повністю встановлені обставини, які необхідні для такого висновку, він не ґрунтується на достатніх доказах, при його складанні не була з`ясована думка відповідачки щодо суті спору.

31. Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач не довів наявність саме того юридичного факту, з яким закон пов`язує можливість надання відстрочки від мобілізації, а тому суд відмовляє в задоволенні позову про встановлення факту самостійного виховання дітей.

VII. Розподіл судових витрат

32. Відповідно до статті 141 ЦПК України суд залишає за позивачем, оскільки в задоволенні позову суд відмовив.

З цих підстав суд вирішив:

1.Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту самостійного виховання дітей.

2.Судові витрати залишити за позивачем.

3.Копію цього заочного рішення вручити учасникам справи та направити відповідачу.

4.Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання відповідачем до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

4.1.У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

4.2.Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

5.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6.Позивач: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

6.1.Відповідач: ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

7.Повне рішення суддя підписала 26.01.2026.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Мирошникова О. Ш.