Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №358/810/25 — Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/810/25 Провадження № 3/358/29/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Романенко К.С. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (справа №358/810/25), -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

08.07.2025 захисником ОСОБА_1 адвокатом Ящук Л.А. до канцелярії суду подана заява про відвід судді Романенко К.С., яку він обґрунтував тим, що суддя 30.06.2025 ухвалила рішення в адміністративній справі (№358/930/25) про відмову в позовних вимогах адвоката Ящука Л.А. в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління НП в Київській області та поліцейського відділення поліції № 2 (м. Богуслав) Обухівського РУП ГУНП в Київській області сержанта поліції Стоматова М.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

У задоволенні вищезазначеної заяви адвоката Ящука Л.А. про відвід судді Романенко К.С. було відмовлено постановою судді Богуславського районного суду Київської області від 28.11.2025, судом не було встановлено існування будь-яких сумнівів в об`єктивності судді Романенко К.С. та її неупередженості.

Крім того, 27.01.2026 до Богуславського районного суду Київської області через канцелярію суду надійшла заява про відвід судді Романенко К.С. від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якою він продублював заяву свого адвоката Ящука Л.А. від 08.07.2025, тобто заява надійшла з ідентичним змістом та підставами відводу.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу в судові засідання не з`являвся, не з`явився і в судове засідання, призначене на 28.01.2026 о 09.15, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи мається роздруківка відстеження трекінгу відправлення RO67083092111 рекомендованого повідомлення про вручення з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою» щодо документу «судова повістка про виклик до суду» на 28.01.2026.

Не з`явився до суду захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Ящук Л.А., повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в підсистемі «Електронний суд» , про що в матеріалах справи є довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету одержувача ОСОБА_2 20.01.2026, заяв чи клопотань до суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи, заяву про відвід, суддя встановив наступне.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, положеннями якого регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, та відповідно не визначає порядку розгляду заяви про відвід. Проте діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, мають відповідні статті про відвід судді, а тому, при розгляді вказаної заяви про відвід, підлягає застосуванню процесуальна аналогія.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Положення ч. 4 ст. 81 КПК України не пов`язують наявність зловживання правом на відвід із особою заявника відводу. Зловживання наявне, якщо відвід заявлений з метою затягування кримінального провадження будь-ким з учасників повторно у межах одного кримінального провадження.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).

Згідно правового висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к, суд констатував, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.

Зловживання процесуальними правами має форму штучного ускладнення процесу розгляду справи в результаті поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що перешкоджає винесенню рішення у справі, оскільки неодноразове подання необґрунтованих заяв про відвід судді у цій справі спрямовано на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

Отже, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або відводу з підстав, вже розглянутих судом, за відсутності нових обставин чи доказів.

Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.

Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).

Відповідно до закону адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення (ч. 6 ст. 38 КУпАП).

Як вбачається з протоколу серії ЕПР 1 №328192, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено 12.05.2025 року (а.с. 2 том 1).

Тобто визначений законом строк розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, спливає 12.05.2026.

Як встановлено, заявлений відвід судді ОСОБА_3 адвокатом Ящуком Л.А. було розглянуто 28.11.2025 , а повторно поданий відвід особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з аналогічних підстав, суддя оцінює як повторно заявлений відвід та вважає таким, що має ознаки зловживанням правом.

А тому, з урахуванням вищенаведеного прихожу до висновку, що подану заяву особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Романенко К.С. слід залишити без розгляду на підставі закону, яким врегульовано аналогічні правовідносини.

На підставі викладеного, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (справа №358/810/25) - залишити без розгляду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя К. С. Романенко