Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №355/2564/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2564/25

Провадження № 3/355/51/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із СПД № 1 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 14.01.2016 Баришівським РС УДМС України в Київській області, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

03 грудня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2025 року головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.

Судові засідання щодо розгляду означеного адміністративного матеріалу призначені (відкладені) на 16.12.2025, 20.01.2026. Були здійснені виклики (електронні повістки, телефонограми, судові повістки) ОСОБА_1 як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП, розглядаються у п`ятнадцятиденний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судові засідання в цій справі з`явилися особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , а також потерпіла ОСОБА_2 , надали пояснення щодо обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також судом були допитані свідки, показання яких будуть зазначені нижче.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, заслухавши учасників справи, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 854789 від 18.11.2025, складеного старшим інспектором ПОГ СВГ ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітаном поліції Віталієм Демішиним, 18.11.2025 близько 13:00 год в с. Садове по вул. Травневій, громадянка ОСОБА_1 вигулювала неналежним чином собак, без поводка та намордника, в результаті чого одна з її собак вкусила громадянку ОСОБА_2 (а.с. 2).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) рапорт ПОГ СВГ ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області, капітана поліції Віталія Демішина щодо виконання матеріалів перевірки за зверненням ОСОБА_2 про те, що 18.11.2025 близько 13:00 в с. Садове по вул. Травневій громадянка ОСОБА_1 вигулювала неналежним чином собак, без поводка та намордника, в результаті чого одна із собак вкусила потерпілу (а.с.4).

2) електронний рапорт з інформацією про реєстрацію заяви ОСОБА_2 в ЄО №7142 від 18.11.2025 (а.с. 5).

3) протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.11.2025 (а.с. 6-8).

4) пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 18.11.2025 (а.с. 9).

5) пояснення свідка ОСОБА_3 від 20.11.2025 (а.с. 10).

6) пояснення свідка ОСОБА_4 від 27.11.2025 (а.с.11).

7) карта №108 звернення за антирабічною допомогою 19 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зверталася за медичною допомогою до КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради», де у графі відомості про тварину, яка нанесла травму (вкусила, подряпала, заслинила тощо) вказано – собака невідома (а.с. 12).

8) копія паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 14.01.2016 Баришівським РС УДМС України в Київській області, на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 13-15).

9) довідка КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради» від 18.11.2025 про те, що ОСОБА_2 проведено щеплення АДСм 0,5% D2733 до 09.2027 (а.с. 16).

Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться відповідними належними та допустимими доказами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №854789 від 18.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

За диспозицією ч. 3 ст. 154 КУпАП адміністративне стягнення накладається за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 154 КУпАП України настає у разі вчинення тих дій, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну.

Крім цього, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, крім іншого, передбачає конфіскацію тварини.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 особисто взяла участь у судовому засіданні та пояснила, що їй відомо про випадок, коли 18 листопада 2025 року близько 13 години, собака білого кольору по вулиці Шкільній в с. Садове вкусила за ногу ОСОБА_2 . Оскільки собака під час інциденту перебував біля ОСОБА_1 , а також зважаючи на те, що ОСОБА_1 інколи підгодовує цього собаку, потерпіла подумала, що ОСОБА_1 є власницею собаки.

Разом з тим, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, категорично заперечила, що собака її; ОСОБА_1 зазначила, що собака є безпритульним та живе у різних місцях, зокрема, і в сараї у сусідів.

Водночас, після інциденту із потерпілою, ОСОБА_1 вирішила залишити собаку в себе, оскільки є побоювання, що із собакою хтось щось зробить, а ОСОБА_1 її жаліє та готова прийняти на себе відповідальність за подальшу долю собаки, ставши його власницею. Наразі тримає собаку закритим у сараї та опікується ним.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомила також, що в с. Садове приїздили ветеринари, зробили щеплення собаці, яку вона почала утримувати. Породи собаки не знає, клички також. Кому належить собака, їй не відомо. Залишила її собі із жалю та по причині, що дуже любить тварин, особливо собак.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 18 листопада 2025 року, близько 13 години вона йшла по вулиці Шкільній в с. Садове, де її вкусив білий собака. Крім білої собаки було ще 3 чи 4 собаки. Всі собаки почали гавкати на неї і кидатися. Невідома жінка все це бачила і намагалася відігнати собак, які накинулися на неї. Внаслідок укусу собаки в неї були порвані рани, які кровоточили. Після вказаної події потерпіла звернулася до КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради», де їй було призначено амбулаторне лікування.

Свідок ОСОБА_4 , приведена до присяги свідка, попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та якій роз`яснено ст. 63 Конституції України, посвідчила, що працює у Садівській амбулаторії загальної практики сімейної медицини. 18 листопада 2025 року близько 12-13 години до них звернулася жителька села Садове ОСОБА_2 , у якої були розірвані штани, а на нозі були дві невеликі рани, які кровоточили. ОСОБА_2 пояснила, що її покусав собака, тому припустила, що це одна із собак, з якими по вулиці ходить ОСОБА_1 . Крім того, зазначила, що після вказаної події ОСОБА_1 , як людина, яка любить тварин, забрала до себе собаку і тримає його закритим. Свідок не заперечила також, що означений собака є безпритульним.

Свідок ОСОБА_5 , приведений до присяги свідка, попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України та якому роз`яснено ст. 63 Конституції України, посвідчив, що є старостою села Садове Березанської міської ради, тому добре знає громадянку ОСОБА_1 як жительку с. Садове. Дійсно, мав місце випадок, коли собака вкусив ОСОБА_2 . Цей собака часто супроводжує ОСОБА_1 , кола та переміщається селом. Разом з тим, коли ОСОБА_1 відсутня в селі, собака живе, де прийдеться.

На запитання суду свідок зазначив, що дійсно не можна стверджувати, що власницею означеного собаки є ОСОБА_1 , однак, бачачи, як собаки реагують на навколишніх осіб, перебуваючи біля ОСОБА_1 , остання могла би проявити обачність та відповідальність і забезпечити безпеку оточуючих, коли собака перебуває біля ОСОБА_1 .

Разом з тим, свідок зазначив, що після інциденту, складення протоколу про адміністративне правопорушення та початку розгляду справи в суді, означений собака був привитий ветлікарями, а ОСОБА_1 взяла відповідальність з собаку на себе, ставши його власницею.

Свідок зауважив також, що у них в селі люблять тварин, допомагають бездомним собакам, і взагалі це є нормою і, на його думку, у такий складний час, хорошою справою є піклування про тварин.

Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, за результатами дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, за поясненнями учасників справи суд може лише констатувати, що ОСОБА_1 стала власницею собаки вже після інциденту із потерпілою ОСОБА_2 , фактично за наслідками такого інциденту, оскільки ніхто не хотів брати до себе собаку аби піклуватися про нього, це зробила ОСОБА_1 .

У судовому засіданні означені обставини знайшли своє підтвердження.

Разом з тим, суд не може дійти висновку, що станом на дату та час інциденту (18 листопада 2025 року близько 13 години) ОСОБА_1 була власницею собаки. Факти перебування собаки поблизу ОСОБА_1 та підгодовування останньою собаки не свідчать та не можуть беззаперечно свідчити, що означений собака належить ОСОБА_1 .

Водночас, діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП, є адміністративним правопорушенням з матеріальним складом, що зобов`язує особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановити: 1) подію такого правопорушення, тобто діяння, що підпадає під ознаки ч. 1 ст. 154 КУпАП, 2) факт завдання шкоди потерпілій особі та 3) причинний зв`язок між завданою шкодою та діянням особи, якій інкриміновано вчинення правопорушення.

Складаючи відносно особи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП, працівник поліції повинен зазначити, які саме дії, передбачені ч. 1 ст. 154 КУпАП, вчинила така особа, яку шкоду здоров`ю людей або їх майну вони спричинили, а також встановити, що означена особа є власником, в даному випадку, собаки.

Однак у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено (не розкрито) суть правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 , виходячи із диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП та з огляду на відсутність беззаперечних доказів, що ОСОБА_1 є власницею собаки.

Таким чином, фабула правопорушення, вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП.

В аспекті обставин цієї справи, суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б доводили те, що собака білого кольору невідомої породи належить ОСОБА_1 , а не іншій особі.

Окремо суд зауважує, що положення ст. 154 КУпАП передбачають конфіскацію собаки, однак в протоколі немає жодних відомостей про огляд та вилучення тварини, не зазначено ознак тварини: окрас, вік собаки та інші прикмети, за якими вона має бути ідентифікована при проведенні її обов`язкової конфіскації, а також не містить даних про місце знаходження чи перебування вказаної собаки (акт вилучення чи залишення власнику на відповідальне зберігання), що в будь-якому випадку створює перешкоду у подальшому виконанні постанови суду.

Європейський суд з прав людини в рішеннях по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував на те, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Таким чином суд приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, а, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 154 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 9, ч. 3 ст. 154, ст. 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської областіособою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА