Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 21 січня 2026 р.
Справа: №285/6689/25
Суддя: Сусловець М. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 285/6689/25
провадження № 3/0285/114/26
22 січня 2026 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Сусловець М.Г., розглянувши матеріали, що надійшли із Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 758296 від 28.11.2025 випливає, що 28.11.2025 о 07:13 год в с. Ходурки, по вулиці Центральній, ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 21033 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме сапах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що його спинили працівники поліції на підставі того, що він керував автомобілем, в якого не працює покажчик повороту і почали виносити за це постанову. Під час винесення постанови працівник поліції сказав, що вбачає в нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому проїхати в медичний заклад на що він погодився. Він пішов сказав знайомому, щоб забрав автомобіль оскільки йому потрібно проїхати з працівниками поліції до міста Звягеля для проходження огляду на стан сп`яніння. Після чого він повернувся до автомобіля поліції та сів у середину, щоб їхати до лікарні, але працівник поліції не поїхав та почав далі писати постанову. Він вийшов з автомобіля покурити, як його позвав інший працівник і сказав йому відмовляйся їхати в лікарню ми винесемо постанову, що він їхав з непрацюючим покажчиком повороту. Він повернувся до працівника поліції і сказав, що не поїду.
Працівник поліції роз`яснив йому, що відносно його винесено постанову за непрацюючий покажчик повороту, а інші матеріали прийдуть по пошті. Через деякий час він дізнався, що його викликають в суд на розгляд справи про правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений без його. Працівник поліції грубо порушив його право на захист, а тому просить справу закрити у зв`язку із відсутністю в його діях правопорушення.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі роз`яснюються її права та обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката тощо.
Відповідно до принципу верховенства права, будь-яке втручання держави у права людини має бути законним і супроводжуватися належними процесуальними гарантіями.
У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі «Лучанінова проти України» (заява № 16347/02) Суд наголосив, що для забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції, особа, щодо якої ведеться провадження, має бути негайно поінформована про її процесуальні права.
Аналогічна позиція викладена у справі «Пантелеєнко проти України», де ЄСПЛ вказав, що не роз`яснення прав на початковому етапі збору доказів (складання протоколу) є істотним порушенням, яке нівелює справедливість подальшого розгляду справи.«Право на захист виникає з моменту, коли особа стає підозрюваною у вчиненні правопорушення, і включає право бути поінформованим про зміст звинувачення та юридичні механізми захисту».
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 у графі «права та обов`язки мені роз`яснені». Наявність лише відмітки працівника поліції про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису у зазначеній графі, свідчить про те, що процедура ознайомлення з правами була проведена формально (або взагалі проігнорована).
Крім того, у матеріалах відеофіксації вбачається, як працівник поліції розглядає справу про адміністративне правопорушення та виносить постанову, проте складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на відеозаписі відсутнє.
Не роз`яснення прав під час складання протоколу є істотним порушенням процедури, що призводить до неможливості використання такого протоколу як належного та допустимого доказу. Оскільки протокол є основним джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, порушення порядку його складання тягне за собою відсутність законних підстав для притягнення особи до відповідальності.
Верховний Суд у своїх рішеннях (зокрема, у постанові від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а) неодноразово наголошував, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, а й актом обвинувачення. Недотримання процедури його складання, зокрема не роз`яснення прав особі, яка притягається до відповідальності, є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом.
Згідно з принципом «плодів отруєного дерева», напрацьованим у практиці ЄСПЛ (справа «Гефген проти Німеччини»), якщо докази отримані з порушенням встановленої законом процедури (у даному випадку — процедури ознайомлення з правами), такі докази не можуть бути використані для доведення вини особи.
Враховуючи, що процедура складання протоколу відбулася з істотним порушенням прав особи, а саме без участі ОСОБА_1 , не були роз`яснені його права, що підтверджується відсутністю підпису та відеозаписом на якому вбачається, що інші матеріали прийдуть поштою, даний протокол не може бути визнаний допустимим доказом.
За змістом ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Оскільки інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 до суду не надано, а процедурні порушення є критичними, справу слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 256, 268, 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови .
Суддя М.Г. Сусловець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua