Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №295/14396/25 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14396/25

Категорія 59

2/295/179/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку спадкування за законом неотримане за життя його матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 №240/26286/21 в розмірі 257600, 43 грн.

В обґрунтування вимог вказав, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21 задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 05.03.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Рішення набрало законної сили, на його примусове виконання судом видано виконавчий лист.

Після смерті матері позивач прийняв спадщину.

У відповідь на запит позивача щодо виплат заборгованості по пенсійним виплатам ОСОБА_2 відповідач листом повідомив позивача про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21 виконано, після звернення у встановленому порядку особи, яка має право на виплату недоодержаних сум, її дані буде внесено до реєстру судових рішень, а виплата буде здійснюватись з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ від 114.07.2025 №821.

Таким чином, право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті матері порушено та підлягає судовому захисту.

Ухвалою суду від 14.10.2025 у справі відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження (а.с. 15).

Позивач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

19.11.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування відзиву зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 було затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі – Порядок № 821), яка набрала чинності 17.07.2025, визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 821 Видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті ПФУ на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету ПФУ на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом ПФУ на відповідний рік.

Виходячи з пункту 6 Порядку № 821 видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 821 невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Таким чином, відповідачем з жовтня 2025 року розпочато виплату за рішеннями суду заборгованості за минулий час в сумі визначеної Пенсійним фондом України пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, яка склала 187, 35 грн.

ОСОБА_2 з 29.11.2008 перебувала на обліку в Управлінні та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без особливостей.

Недоотримана пенсія відсутня.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі № 240/26286/21, ОСОБА_2 проведено нарахування підвищення до пенсії з 05.03.2021 по 31.12.2022 в сумі 257600,43 грн., яка не виплачена.

Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі № 240/26286/21 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) надано Пенсійному фонду України шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

Позивач із заявою установленого зразку щодо виплати недоотриманого підвищення до пенсії ОСОБА_2 не звертався. На дімку відповідача позивачу для проведення виплати недоотриманого підвищення до пенсії ОСОБА_2 необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України відповідно до пунктів 1.1 та 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У результаті позитивного розгляду відповідної заяви позивача, виплата недоотриманого підвищення до пенсії ОСОБА_2 буде проводитись відповідно до Порядку № 821.

До відзиву на позовну заяву долучено, зокрема, заяву позивача від 06.08.2025, в якій останній просив відповідача здійснити виплату суми заборгованості по перерахунку пенсії за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі № 240/26286/21, розрахунок суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі 918150807331 – ОСОБА_2 , з якого встановлено, що вказана сума становить 257600, 43 грн.

Відповіді на відзив позивачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21 задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 05.03.2021 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Вказане рішення набрало законної сили, на його примусове виконання судом видано виконавчий лист (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

У відповідь на запит позивача щодо виплат заборгованості по пенсійним виплатам ОСОБА_2 відповідач листом повідомив позивача про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21 виконано, після звернення у встановленому порядку особи, яка має право на виплату недоодержаних сум, її дані буде внесено до реєстру судових рішень, а виплата буде здійснюватись з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ від 114.07.2025 №821 (а.с. 12).

Позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 в частині невиплачених коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом (а.с. 8).

Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України у постановах від 28.11.2023 у справі №420/244/20, від 05.12.2023 у справі №420/18164/21 та від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:

- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач дійсно є сином та спадкоємцем за законом своєї матері ОСОБА_2 в частині невиплачених коштів на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21.

За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно зі ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

За положеннями ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Таким чином, суд вважає, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії після смерті матері відповідачем порушено і підлягає судовому захисту, у позивача відсутня інша можливість захистити порушене право.

У постанові від 27.11.2019 у справі №2-а/1741/2009 Верховний Суд дійшов висновку, що захист прав спадкоємців на отримання призначених, але не отриманих спадкодавцем пенсії, повинен відбуватися шляхом звернення з позовом до органу Пенсійного фонду в порядку цивільного судочинства, а не шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні, яке закінчено.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець після смерті матері ОСОБА_2 , має право на отримання невиплачених пенсійних виплат, на підставі положень ст. 1227 ЦК України, норм ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і саме відповідач відмовив позивачу у виплаті зазначених коштів.

Європейський Суд з прав людини у рішеннях проти України також вказував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, зокрема у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 року.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

Крім того, спосіб захисту права чи інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (п.58).

Ці тези стосуються саме засад ефективного судового захисту, а отже можуть бути враховані у цій частині при ухваленні рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1216-1218, 1220, 1224, 1227, 1241, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про стягнення коштів – задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в порядку спадкування недоотримані за життя його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , підвищення до пенсії згідно з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 по справі №240/26286/21 в розмірі 257600, 43 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, місце знаходження: м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341.

Повний текст рішення складено 27 січня 2026 року.

Суддя Л.М. Чішман