Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №163/2301/25 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2301/25

Провадження № 2/163/46/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача 22 865,00 гривень заборгованості за кредитним договором № 00-9849285 від 10 липня 2024 року з передбачених ст.ст.525, 526, 530, 610, 626, 628, 1050, 1054 ЦК України підстав.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № 00-9849285 від 10.07.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , остання отримала кредит у розмірі 6 900,00 грн. Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором ні первісному кредитору, ні новому, кредит у встановлений строк не повернула.

20.01.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 00-9849285 від 10.07.2024 року.

З наведених мотивів та підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 22 865,00 грн, яка складається з: 6 900,00 грн - заборгованості по тілу кредиту; 15 965,00 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, а також суму судових витрат у справі.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року у справі було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10 листопада 2025 року від відповідача через Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_1 вказала, що позивачем не доведено повний розмір заборгованості, позовні вимоги частково визнала, а саме в сумі 17 687 гривень, з яких 6000 гривень – тіло кредиту, 11 687 гривень – відсотки, просила задовольнити в цій частині. Крім того, вважає заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 гривень завищеним, таким, що не відповідає складності справи, обсягу наданих послуг та ціні позову, просила заявлений розмір зменшити та стягнути не більше 1000 гривень.

У зв`язку з наведеним представником позивача через «Електронний Суд» подано відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог, згідно нового розрахунку, здійсненого з урахування доводів відповідача, заборгованість ОСОБА_1 становить 17 600 гривень, з яких 6000 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 900 гривень – заборгованість по комісії, 10 700 гривень – заборгованість по відсотках, яку просив стягнути з відповідача, крім того просив стягнути понесені судові витрати у справі у повному розмірі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

10 липня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «МАКС КРЕДИТ» кредитний договір № 00-9849285.

Відповідач приєдналась до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 36890, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію.

З огляду на викладене, Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем, цей факт не оспорюється і відповідачем.

На виконання умов Кредитного договору 10.07.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № 5168-74XX-XXXX-2633, тим самим виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" з відміткою та додатком до нього.

Наведене підтверджується і інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 24.11.2025, наданою на запит суду та визнається відповідачем.

20.01.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 20.01.2025 до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 00-9849285 від 10.07.2024 року.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач у повному обсязі та належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, її заборгованість за цим кредитним договором становить 17 600 гривень, з яких 6000 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 900 гривень – заборгованість по комісії, 10 700 гривень – заборгованість по відсотках.

Зі змісту відзиву на позовну заяву встановлено, що відповідач повністю визнає заборгованість у сумі 17 687 гривень та просить задовольнити позов в цій частині, таким чином, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог, встановлено, що відповідач позовні вимоги визнає.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Проте, положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви, а інша половина судового збору покладається на відповідача.

На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2 422,4 грн, а суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на користь позивача інших 50 відсотків судового збору.

До стягнення представник позивача також заявив 7 000,00 гривень витрат на професійну правову допомогу.

На підтвердження цих витрат до позову додано: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, укладений між адвокатом АБ "Соломко та Партнери" та ТОВ «Фінансова Компанія "ЕЙС»; акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025; додаткову угоду №25770855786 до Договору про надання правничої допомоги від 20.08.2025 року, протокол погодження вартості послуг від 20.08.2025.

Питання витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, урегульоване ст.137 ЦПК України.

Окрім положень цієї норми слід врахувати те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі суд приймає до уваги характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, незначну ціну позову, який є за своїм змістом типовим, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Тому, враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, проте беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, фактично надані види робіт, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 17 600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень заборгованості за кредитним договором №00-9849285 від 10 липня 2024 року, яку становлять 6000 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 900 гривень – заборгованість по комісії, 10 700 гривень – заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції від 13.10.2025 №27341, а саме 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Найменування позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС"; місцезнаходження: Алматинська, будинок 8, офіс 310а, місто Київ; ЄДРПОУ 42986956.

Ім`я відповідача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук