Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №402/833/24 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2026 року м. Кропивницький

справа № 402/833/24

провадження № 22-ц/4809/48/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді–Дуковського О.Л. (суддя - доповідач),

суддів – Дьомич Л.М., Письменного О.А.,

учасники справи:

позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна",

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2024 року, у справі за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Ульяновського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява в якій позивач ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 62664,04 грн., з яких: сума кредиту 17300 грн.,сума процентів за користування кредитом 45364,04 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 19.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №6979822 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022 (далі Правила), розміщених на сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору сума кредиту складає 17300 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 17300 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (27.05.2024 - 25.07.2024) в межах строку договору, а саме:17300 грн * 1,99% = 344,27 грн*60 календарних днів = 20656,20 грн.

Згідно пп.3 п.4.1. Кредитного договору передбачено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Відповідача.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом та Позивачем як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги у тому числі і за Кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту - 17300 грн., сума процентів за користування кредитом – 24707,84 грн., всього 42007,84 грн. у відповідності до Реєстру боржників.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідачки по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 17300 грн - тіло кредиту та 24707,84 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів - 20656,20, всього – 62664,04 грн.

На даний час Відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором.

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2024 позов ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» 62664,04 грн.- заборгованості за Кредитним Договором, з яких: сума кредиту 17300 грн., 24707,84 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів у розмірі 20656,2 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач не виконав своїх зобов`язань з повернення кредиту, а тому позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як нового кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі адвокат Зачепіло З.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 ,просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19.11.2024 скасувати у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Отже, заявлені позивачем суми процентів до стягнення не ґрунтуються на умовах договору і наданому самим же позивачем розрахунку, а тому і не підлягають задоволенню.

Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався із матеріалами справи, умовами договору позивач не представив, хоча в цій частині саме на ньому лежить процесуальний обов`язок доказування, а тому цей конкретний позов не може бути задоволений, оскільки він є необґрунтованим, а позовні вимоги - недоведені.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитами, підготовлений робітниками організації - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідачів. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Документами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно нормам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), а тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукає у такий спосіб Позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які ОСОБА_1 не могла оцінити належно.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, відповідає вищезазначеним вимогам.

Так, задовольняючи позовні вимоги, районний суд зазначив, що 19.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №6979822 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022. 20.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договір №6979822 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов Кредитного договору та додаткової угоди ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 17300 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Відповідачка не виконувала своєчасно і у повному розмірі зобов`язання, визначені умовами договору, а тому, станом на 27.05.2024 мала заборгованість перед Кредитором у розмірі 17300 грн - тіло кредиту та 24707,84 грн - нараховані проценти, всього - 40007,84 грн. що вбачається із витягу з реєстру боржників.

27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги у тому числі і за Кредитним договором укладеним із ОСОБА_1 .

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту - 17300 грн., сума процентів за користування кредитом – 24707,84 грн., всього 42007,84 грн. у відповідності до Реєстру боржників.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідачки по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 17300 грн - тіло кредиту та 24707,84 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів у розмірі 20656,2 грн., а всього 62664,04 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором.

Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03.09.2015, який набрав чинності 30.09.2015 на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 вказаного Закону регламентовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріалами справи встановлено, що 19.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір №6979822 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022. 20.08.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договір №6979822 про надання споживчого кредиту.

Згідно умов Кредитного договору та додаткової угоди ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 17300 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 , кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

Відповідачка не виконувала своєчасно і у повному розмірі зобов`язання, визначені умовами договору, а тому, станом на 27.05.2024 мала заборгованість перед Кредитором у розмірі 17300 грн - тіло кредиту та 24707,84 грн - нараховані проценти, всього - 40007,84 грн. що вбачається із витягу з реєстру боржників.

27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги у тому числі і за Кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення.

Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до Відповідачки за Кредитним договором у розмірі: сума кредиту - 17300 грн., сума процентів за користування кредитом – 24707,84 грн., всього 42007,84 грн. у відповідності до Реєстру боржників.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідачки по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 17300 грн - тіло кредиту та 24707,84 грн - нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 60 календарних днів у розмірі 20656,2 грн., а всього 62664,04 грн.

З огляду на викладене, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту укладення між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» з однієї сторони та відповідачем з іншої, кредитних договорів у електронній формі та виконання кредиторами своїх обов`язків за цими договорами, а саме надання грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договорами.

Крім того, встановивши, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитним договорами, а ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом, однак в порушення умов вказаних договорів не виконала своїх зобов`язань щодо повернення коштів та сплати відсотків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що надані позивачем докази не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом.

Зокрема, факт отримання коштів за договорами не заперечувається відповідачем, умови та порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами були визначені та узгоджені сторонами кредитних договорів і такі умови договорів відповідачем не були оспорені, а отже відповідно до статей 628, 629 ЦК України є обов`язковими до виконання, при цьому, їх розмір у встановленому законом порядку відповідачем не спростовано.

Не спростовують правильність висновків суду першої інстанції твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що розрахунки здійснені за період після закінчення строку договорів, з огляду на те, що згідно вказаних розрахунків ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», не здійснювало нарахування процентів, що відповідає умовам укладених з відповідачем договорам, а розмір процентів, який просить стягнути в позивач нарахований в межах строку дії кредитування, що не суперечить умовам договорів.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали судової справи не містять доказу виконання сторонами договору факторингу, а саме підтвердження оплати за зазначеними договорами, суд не бере до уваги, з огляду на те, що умовами договорів факторингу, на підставі яких ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права вимоги до відповідача за кредитними договорами та договором позики, передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, а тому позивач набув права вимоги до відповідача за договорами в момент підписання відповідних актів, які містяться в матеріалах справи.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За змістом ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна - залишити без задоволення.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: Л.М. Дьомич

О.А. Письменний