Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №643/19596/25 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19596/25

№ провадження 2/646/701/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м. Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Скриннік А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Березовського Євгена Валентиновича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

До Салтівського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Березовського Євгена Валентиновича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому представник позивача просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Червонозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запит № 125, поклавши судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 16 травня 2008 року. Від цього шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача та відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства позивач не веде. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить, як інтересам позивача так і відповідача, а також інтересам дітей. Спору про поділ майна та матеріальних претензій не має. Позивач вважає, що подальше сумісне проживання у шлюбі є неможливим. Родина розпалась остаточно, часу на примирення позивач не потребує. У зв`язку з вищевикладеним, позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Березовського Євгена Валентиновича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Основ`янського районного суду міста Харкова.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 справу розподілено у провадження судді Шиховцової А.О.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 26.11.2025 позовну заяву залишено без руху.

01.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Долучив до заяви оригінал свідоцтва про шлюб.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом було направлено судову повістку, яка не вручена працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відзив станом на дату розгляду справи не надійшов, заяв або клопотань до суду не подано.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Таким чином, судом виконано обов`язок щодо належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.05.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Червонозаводським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №125, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.05.2008.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.11.2008 та малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07.08.2013.

Позивач вказує, що подальше спільне проживання та збереження їх з відповідачем родини є неможливим.

Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Позивач скористалась цим правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.

Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Березовського Євгена Валентиновича, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 16.05.2008 у Червонозаводському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №125 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Березовський Євген Валентинович, адреса для листування: 61075, м. Харків, вул. Михайла Водяного, буд. 60, діє на ордеру серії АХ №1299977 від 05.11.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1943 від 09.01.2018;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя А.О. Шиховцова