Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №621/4234/25 — Зміївський районний суд Харківської області

621/4234/25

1-кп/621/164/26

В И Р О К

іменем України

28 січня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025221260000483 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Барвінкове Харківської області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, не працює, не одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1 , має місце проживання як внутрішньо переміщеної особи в АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_3 , вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України,

у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

1. Постановою судді Харківського районного суду Харківської області від 04.09.2024 по справі № 635/6832/24, провадження № 3/635/2673/2024, яка набрала законної сили 17.09.2024, ОСОБА_4 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Харківського районного суду Харківської області та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи єдиний умисел направлений на невиконання рішення суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, продовжував керувати транспортними засобами.

Так, 12 грудня 2024 року о 20:07 годині, ОСОБА_4 будучи позбавленим права керувати транспортними засобами керував автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку № 20-А по вул. Магістральній в с. Тимченки Чугуївського району Харківської області, де був зупинений екіпажем СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, після чого у відношенні ОСОБА_4 були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 195115, серії ЕПР1 № 195119 за частиною 5 статті 126, частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи усвідомлено виконав усі необхідні дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї мети, спрямовані на умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

2. Постановою судді Зміївського районного суду Харківської області від 16.01.2025 по справі № 621/4670/24, провадження № 3/621/62/25, яка набрала законної сили 28.01.2025, до ОСОБА_4 застосоване стягнення за частиною 2 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, та з оплатним вилученням транспортного засобу - автомобілю ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Незважаючи на це, ОСОБА_4 діючи умисно усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Зміївського районного суду Харківської області, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи єдиний умисел направлений на невиконання рішень суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, продовжував керувати транспортними засобами.

Так, 10 липня 2025 року об 11:22 годині ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно керував автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку № 3-А по вул. Терновій в с. Тросне Чугуївського району Харківської області, де був зупинений екіпажем СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, після чого у відношенні ОСОБА_4 були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 387069, ЕПР1 № 387087, за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

30 липня 2025 року о 13:40 годині ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно керував транспортним засобом ІЖ Планета, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на 3 км автодороги в с. Аксютівка Чугуївського району Харківської області, де був зупинений екіпажем СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, після чого у відношенні ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 407130 за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18 серпня 2025 року об 11:32 годині ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно керував автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку № 50 по вул. Польовій в с. Миргороди Чугуївського району Харківської області, де був зупинений екіпажем СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, після чого у відношенні ОСОБА_4 були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 426717, ЕПР1 № 426700, за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Систематичне керування ОСОБА_4 транспортними засобами з порушенням вимог пунктів 2.1 а, п. 2.9 а Правил дорожнього руху, свідчить про ухилення останнього від виконання постанов суду, що є однією з форм невиконання судового рішення.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

3. Постановою судді Зміївського районного суду Харківської області від 27.08.2025 по справі № 621/2712/25, провадження № 3/621/930/25, яка набрала законної сили 09.09.2025, до ОСОБА_4 застосоване стягнення за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, та з конфіскацією транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Незважаючи на це, ОСОБА_4 діючи умисно усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови Зміївського районного суду Харківської області, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до яких, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч зазначеній постанові суду, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, переслідуючи єдиний умисел направлений на невиконання рішень суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами, продовжував керувати транспортними засобами.

Так, 22 вересня 2025 року о 17:20 годині ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, повторно керував автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку № 42 по вул. Дачній в с. Аксютівка Чугуївського району Харківської області, де був зупинений екіпажем СРПП ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, після чого у відношенні ОСОБА_4 були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 461959, ЕПР1 № 461984, за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, систематичне керування ОСОБА_4 транспортними засобами з порушенням вимог пунктів 2.1 а, п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, свідчить про ухилення останнього від виконання постанов суду, що є однією з форм невиконання судового рішення.

Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, та показав про зазначені вище обставини, за яких протягом 2024, 2025 років здійснював керування транспортними засобами, будучи позбавленим права керування транспортними засобами за постановами суддів Харківського районного суду Харківської області та Зміївського районного суду Харківської області. Він усвідомлював, що судовим рішеннм позбавлений права керування транспортними засобами, однак ігнорував цю заборону і неодноразово, у тому числі і будучи п`яним, здійснював поїздки у власних цілях не лише у тих випадках, коли був зупинений працівниками поліції, а й у інших випадках, коли у нього була потреба дістатися до місця, куди громадський транспорт не їздить.

У вчинених кримінальних правопорушеннях щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену кримінальним законом відповідальність.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватим в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, і його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є нетяжким злочином;

- обставину, що пом`якшує покарання, передбачену пунктом 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого;

- обставини, що обтяжують покарання, якими відповідно до п. п. 1, 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, визнаються: вчинення злочину особою повторно, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- особу обвинуваченого, який вважається таким, що не має судимості відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України (а. п. 32), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебував (а. п. 28); не одружений, є внутрішньо переміщеною особою (а. п. 30, 31), за місцем проживання скарг у відношенні нього не надходило (а. п. 33).

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшує покарання, обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в межах строків, передбачених частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України.

Крім того, при призначенні ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк, що не перевищує 5 років, враховуючи, що вчинені ним кримінальні правопорушення є нетяжкими злочинами, обвинувачений є внутрішньо-переміщеною особою, щиро розкаявся, сприяв кримінальному провадженню шляхом надання показань про обставини кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та про наявність підстав для прийняття рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1