Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №383/64/26 — Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №383/64/26

Суддя: Замша О. В.

Справа № 383/64/26

Номер провадження 3-зв/383/3/26

ПОСТАНОВА

28 січня 2026 року суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області - Замша О.В., розглянувши заяву про самовідвід судді Адаменко Ірини Миколаївни у справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшла на розгляд справа про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією за ст.172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Справа передана до провадження судді Адаменко І.М.

26 січня 2026 року суддею Адаменко І.М. заявлено самовідвід у справі.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Кропивницької районної ради від 23.09.2022 року №242 «Про затвердження списку присяжних Бобринецького районного суду Кіровоградської області» було затверджено до списку присяжних Бобринецького районного суду Кіровоградської області.

Рішенням сімнадцятої сесії восьмого скликання №359 від 27.09.2024 року ОСОБА_1 виключено зі списку присяжних Бобринецького районного суду Кіровоградської області.

В період перебування ОСОБА_1 у складі присяжних Бобринецького районного суду Кіровоградської області, остання брала участь в справах окремого провадження у складі суду, тому числі й під головуванням судді Адаменко І.М., а саме справа №383/1665/23, № 383/509/23, №383/722/23, №383/1137/23, № 383/1172/23, де копії протоколів судових засідань у цих справах долучені як докази до матеріалів даного провадження у справі про адміністративне правопорушення присяжної Горбанець А.С.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Враховуючи, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, з метою уникнення можливих суджень учасників судового процесу про упередженість суддею Адаменко І.М., недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду, у тому числі й конфлікту інтересів, вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи.

Розглянувши заяву судді про самовідвід, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заявлений самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 127 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють судді. У визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до частини 3 статті 5, частини 1 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» народ бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. Справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, також за участю присяжних.

Статус та гарантія прав присяжного визначені в статтях 63, 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків зі здійснення правосуддя.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що присяжний під час здійснення правосуддя за своїм статусом прирівняний до судді.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, в період з 2022 року по 2024 рік була присяжною Бобринецького районного суду Кіровоградської області, що підтверджується рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Кропивницької районної ради від 23.09.2022 року №242.

Вчинення порушення, пов`язаного з корупцією, яке поставлене у провину ОСОБА_1 , мало місце в 2024 році та безпосередньо пов`язане з виконанням нею функцій присяжної Бобринецького районного суду Кіровоградської області, а саме - несвоєчасне без поважних причин неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Норми Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачають процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, і не містять спеціальних норм, що передбачають для судді можливість заявити самовідвід, однак норми КПК України мають відповідні статті про відвід (самовідвід) судді, а тому, вирішуючи питання про самовідвід, слід застосувати аналогію права.

Метою забезпечення виконання положень статті 1 КУпАП при вирішенні питання про відвід (самовідвід) судді під час розгляду справи про адміністративне правопорушення є необхідність у застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права, у зв`язку з чим при розгляді заяви про самовідвід слід керуватися положеннями статей 76,80,81 КПК України.

Відповідно до частини першої статті 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

З аналізу змісту пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, слідує, що наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді є підставою для його відводу (самовідводу).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами статті 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє про самовідвід від участі в розгляді справи у випадку неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, як присяжна входила до складу Бобринецького районного суду Кіровоградської області, а порушення, у вчиненні якого звинувачується, безпосередньо пов`язане з виконанням нею обов`язків прияжної, відтак розгляд протоколу про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області Адаменко І.М. може викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді. З метою уникнення можливих суджень учасників судового процесу про упередженість судді, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду, приходжу до висновку, що заява про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 15 Кодексу суддівської етики, керуючись статтями 1, 221 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Адаменко Ірини Миколаївни про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Адаменко Ірину Миколаївну від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у встановленому порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ЗАМША

Оригінал: reyestr.court.gov.ua