Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №183/8808/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8808/25

№ 2/183/5379/25

20 січня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання – Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 65920 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №4737436 від 10.09.2021, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. В порушення умов договору, позичальник не виконав зобов`язання щодо повернення коштів, а тому має заборгованість у розмірі 33160 грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 28000 грн. – сума заборгованості за відсотками; 1160 грн.- заборгованість за комісіями.

Також, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №103483221 від 10.09.2021, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. В порушення умов договору, позичальник не виконав зобов`язання щодо повернення коштів, а тому має заборгованість у розмірі 32760 грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 27600 грн. – сума заборгованості за відсотками; 1160 грн.- заборгованість за комісіями.

У подальшому, через укладання договорів факторингу, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» перейшло права вимоги до відповідача за вищезазначеними кредитними договорами у загальному розмірі 65920 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку не здійснює погашення заборгованості як на користь попередніх кредиторів, так і на користь нового кредитора, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати дану справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4737436 від 10.09.2021, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн., строком на 15 днів, тобто до 25.09.2021 року, який зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним. Комісія за надання кредиту 1160 грн., яка нараховується за ставкою 29 відсотків від суми кредиту одноразово. Стандартна (базова) процентна ставка за кредитом становить 5,00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Також зазначено анкетні відомості про позичальника, зокрема, прізвище ім`я по батькові, дата народження, РНОКПП, серія та номер паспорта, адреса реєстрації, номер мобільного телефону (а.с. 15-17).

Відповідно до п. 6.1 договору, сторони дійшли згоди, що кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах, а саме: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 4000 грн. відповідно до умов укладеного договору №4737436 від 10.09.2021, що підтверджується квитанцією платіжної системи LIQPAY про переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.25).

Отже, судом встановлено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, у відповідності до умов якого, до останнього перейшли права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4737436 від 10.09.2021.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4737436 від 10.09.2021.

Відповідно до реєстру боржників до договору № 10-01/20231 від 10.01.2023 позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором №4737436 від 10.09.2021 в сумі 33160 грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 28000 грн. – сума заборгованості за відсотками; 1160 грн.- заборгованість за комісіями.

Судом встановлено, що у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором №4737436 від 10.09.2021 належним чином не виконав, та у зв`язку із цим утворилась заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр».

Однак суд, не погоджується з розрахунком суми відсотків, наданим позивачем, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Судом встановлено, що пунктом 1.3 Договору встановлено, зокрема, строк кредитування 15 днів. Тобто, у даному випадку, нарахування передбачених договором процентів можливе лише до 25.09.2021 року.

Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачена пролонгація на стандартнихз (базових) умовах, а саме: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування та строку пролонгації, що не може бути більше 60 днів, тобто після 25.11.2021 року, а тому з 26.11.2021 року позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним кредитним договором №4737436 від 10.09.2021 у розмірі 15000 грн. за розрахунком: 4000 грн. х 5 % (базова процентна ставка) : 100% = 200 грн. х 75 днів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №4737436 від 10.09.2021 в розмірі 20160 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками 15000 грн., заборгованості за комісіями 1160 грн.

Крім того, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103483221 від 10.09.2021, за умовами якого, відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн., строком на 15 днів, тобто до 25.09.2021 року, який зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування ним. Комісія за надання кредиту 1160 грн., яка нараховується за ставкою 29 відсотків від суми кредиту одноразово. Стандартна (базова) процентна ставка за кредитом становить 5,00 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Також зазначено анкетні відомості про позичальника, зокрема, прізвище ім`я по батькові, дата народження, РНОКПП, серія та номер паспорта, адреса реєстрації, номер мобільного телефону (а.с. 22-24).

Відповідно до п. 6.1 договору, сторони дійшли згоди, що кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах, а саме: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 4000 грн. відповідно до умов укладеного договору №103483221 від 10.09.2021, що підтверджується квитанцією платіжної системи LIQPAY про переказ коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 93).

Отже, судом встановлено, що первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі, а саме надав грошові кошти у розмірі встановленому договором.

15.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 15-12/2021-22, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103483221 від 10.09.2021.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТзОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103483221 від 10.09.2021 (а.с.31-37).

Відповідно до реєстру боржників до договору №103483221 від 10.09.2021 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 32760 грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 27600 грн. – сума заборгованості за відсотками; 1160 грн.- заборгованість за комісіями (а.с. 44).

Судом встановлено, що у порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором №103483221 від 10.09.2021 належним чином не виконав, та у зв`язку із цим утворилась заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр».

Однак суд, не погоджується з розрахунком суми відсотків, наданим позивачем, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Судом встановлено, що пунктом 1.3 Договору №103483221 від 10.09.2021 встановлено, зокрема, строк кредитування 15 днів. Тобто, у даному випадку, нарахування передбачених договором процентів можливе лише до 25.09.2021 року.

Пунктом 2.3.1.2. Договору передбачена пролонгація на стандартнихз (базових) умовах, а саме: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування та строку пролонгації, що не може бути більше 60 днів, тобто після 25.11.2021 року, а тому з 26.11.2021 року позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним кредитним договором №103483221 від 10.09.2021 у розмірі 15000 грн. за розрахунком: 4000 грн. х 5 % (базова процентна ставка) : 100% = 200 грн. х 75 днів.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №103483221 від 10.09.2021 в розмірі 20160 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками 15000 грн., заборгованості за комісіями 1160 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжного доручення при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.

Питання про розподіл витрат по сплаті судового збору суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 65920 грн., з яких задоволено вимоги на суму 40320 грн., тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1852,08 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що витрати вказані позивачем є занадто завищеними, оскільки виходячи із предмету позову, справа не є складною та розглядається в порядку спрощеного провадження, є стала судова практика з розгляду даної категорії спорів, заявлений розмір витрат правничої допомоги є необґрунтованим та завищеним.

Сума витрат на правничу правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. є неспівмірною з ціною позову, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру та підлягає зменшенню.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності). а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. є завищеними, неспівмірними з ціною позову та підлягають зменшенню до 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12,13,76-82,89,141,223,263,265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість:

- за кредитним договором №4737436 від 10.09.2021 в розмірі 20160 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками 15000 грн., заборгованості за комісіями 1160 грн.;

- за кредитним договором №103483221 від 10.09.2021 в розмірі 20160 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000 грн., заборгованості за відсотками 15000 грн., заборгованості за комісіями 1160 грн,

а всього стягнути за вказаними договорами 40320 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 1852,08 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн., а разом – 4852,08 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3 оф.306;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 20 січня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.