Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №183/431/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/431/26

№ 1-кп/183/67/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Дніпропетровська обл.

м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю:секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєструдосудових розслідувань за № 12026049080000002 від 01.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Перещепине Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл., громадянки України, зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , яка має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працююча, має загальну середню освіту, не інвалід, раніше судима.,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Самарівського міськрайонного суду від 19 березня 2025 року на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України на ОСОБА_3 покладено обов`язок пройти програму для кривдників строком на 1місяць.

05.11.2025 ОСОБА_3 з`явилася до Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області та з нею було укладено договір про реалізацію програми для кривдників, а також складено індивідуальний план проходження програми тривалістю 20,5 годин до 25.12.2025.

Відповідно листа КУ «Центр надання соціальних послуг» Перещепинської міської ради Самарівського району Дніпропетровської області від 30.12.2025, всього із ОСОБА_3 фахівцем було проведено 4 заняття загальною тривалістю 7,5 годин, останнє з яких відбулось 21.11.2025. В подальшому на заплановані заняття відповідно до індивідуального плану, а саме 24.11.2025, 28.11.2025, 02.12.2025, 05.12.2025, 09.12.2025, 12.12.2025 та 16.12.2025 ОСОБА_3 не з`явилася, та про неможливість з незалежних від неї причин продовжити виконання умов програми, не повідомила.

Таким чином, ОСОБА_3 діючи умисно, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , будучи в належній формі ознайомленою із порядком та умовами проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в період часу з 24.11.2025 по 25.12.2025, являючись особою, до якої вироком Самарівського міськрайонного суду від 19 березня 2025 року на підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України покладено обов`язок пройти програму для кривдників строком на 1 місяць, умисно ухилилася від її проходження.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 390-1 КК України, а саме умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

Письмовою заявою від 22.01.2026 р., яка складена в присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України (тобто умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом), згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду, обвинувачена надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_3 за ст. 390-1 КК України, як умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому,судом не встановлено.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем мешкання зарекомендувала себе негативно, раніше судима.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відношення обвинуваченої до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченої, попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, їй за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 390-1 КК України необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки.

На підставі ч. 2, ч. 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку відбування ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду відраховувати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду, через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1