Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №728/726/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

20 січня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/726/25

Головуючий у першій інстанції – Глушко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/80/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Піцан В.М.

учасники справи: Чернігівська обласна прокуратура

позивач - Чернігівська обласна рада,

відповідачі - ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Ланагропрод",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Бахмацьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Бахмачрайагролісництво», Батуринська міська рада Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2025 року у справі за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року виконуючий обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Ланагропрод», в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

1) скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, площею 2,0000 га;

2) скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, площею 2,0000 га (номер запису про речове право – 42535868);

3) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, площею 2,0000 га, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» (номер запису про інше речове право – 42614724);

4) витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку, площею 1.7004 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 та має 18 поворотних точок з наступними координатами: №1 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №2 координати: Х-5675911,447, Y-4318099,423; №3 координати: Х-5675886,510, Y-4318007,700; №4 координати: Х-5675930,060, Y-4318001,560; №5 координати: Х-5675969,170, Y-4318001,280; №6 координати: Х-5675992,470, Y-4318009,950; №7 координати: Х-5676007,313, Y-4318017,290; №8 координати: Х-5676028, 670, Y-4318050,440; №9 координати: Х-5676069,090, Y-4318070,140; №10 координати: Х-5676093,288, Y-4318116,158; №11 координати: Х-5675960,662, Y-4318135,179; №12 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №13 координати: Х-5675968,200, Y-4318028,790; №14 координати: Х-5675956,760, Y-4318025,330; №15 координати: Х-5675947,590, Y-4318027,960; №16 координати: Х-5675948,540, Y-4318049,240; №17 координати: Х-5675960,670, Y-4318049,900; №18 координати: Х-5675968,200, Y-4318028,790;

5) стягнути з відповідача на користь Чернігівської прокуратури понесені витрати судового збору у розмірі 12 112,00 грн та витрати у сумі 4500,00 грн понесені за розроблення схеми розташування земельної ділянки згідного договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, яка розташована на території Пальчиківського старостинського округу Батуринської МТГ Ніжинського району Чернігівської області і яка на даний час перебуває в оренді у ТОВ «Ланагропрод».

Позивач зазначав, що вказана земельна ділянка сформована, у тому числі за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Бахмачрайагролісництво» та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, що було встановлено, виходячи з інформації ВО «Укрдержліспроект», фрагменту ортофотоплану з нанесеними межами 16 кварталу ДП «Бахмачрайагролісництво», матеріалів лісовпорядкування та меж земельних ділянок, згідно з наданими координатами поворотних точок (1,17004 га із 2 га або 85%).

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28.08.2025 в задоволенні позовних вимог виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Ланагропрод» про усунення перешкод у користування земельною ділянкою відмовлено повністю.

Заходи забезпечення позову, які застосовані згідно з ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19.06.2025 у виді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 площею 2,0000 га, що знаходиться на території Батуринської міської територіальної громади, та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та заборони державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 площею 2,0000 га - скасовано після набрання даним рішенням законної сили.

Рішення обґрунтовано тим, що позовні вимоги виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» про витребування із незаконного володіння на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, а в задоволенні вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасуванні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, відмовлено у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту.

Не погодившись з вказаними рішенням суду, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради А. Шаповалов звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення районного суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь Чернігівської обласної прокуратури, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За доводами апеляційної скарги, прокуратурою встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, яка розташована на території Пальчиківського старостинського округу Батуринської МТГ Ніжинського району Чернігівської області і яка на даний час перебуває в оренді у ТОВ Ланагропрод», власником якої є ОСОБА_1 , частково сформована за рахунок земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Бахмачрайагролісництво» Чернігівського обласного КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради.

Посилається, що факт постійного користування землями 16 кварталу ДП «Бахмачрайагролісництво» підтверджено матеріалами лісовпорядкування та графічної інформації, наданої вказаним підприємством у листі від 28.11.2024 № 147.

Стверджує, що текстова інформація та графічні відомості, містять інформацію про однозначне та очевидне накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду, що є належним та допустимим доказом, у т.ч. виходячи зі змісту усталеної практики Верховного Суду.

Відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 20.01.2025 № 42 та доданим фрагментам ортофотоплану з нанесеними межами 16 кварталу ДП «Бахмачрайагролісництво» відповідно до матеріалів лісовпорядкування та меж земельних ділянок, згідно з наданими координатами поворотних точок, встановлено, що земельна ділянка з кадастровими номером 7420387200:06:000:0103 частково накладається на межі 16 кварталу ДП «Бахмачрайагролісництво» (1,7004 га iз 2 гa).

Таким чином, Ніжинською окружною прокуратурою належними та допустимими доказами доведено, що спірна земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку лісового фонду площею 178,9 га на території Пальчиківської сільської ради, яка перебуває у власності Чернігівської обласної ради.

Зазначає, що судом не спростовано інформацію про достовірність поданих доказів. Відхилення таких доказів з підстав того, що до наданої ВО «Укрдержліспроект» на адресу окружної прокуратури інформації не долучено координат поворотних точок меж зазначеного 16 кварталу ДП «Бахмачрайагролісництво», є безпідставним, оскільки судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про сумнівність поданих прокурором доказів.

В досліджуваному судом рішенні, враховуючи постанову Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6829/16, суд дійшов висновку про належність, достатність та достовірність документів, наданих ВО «Укрдержліспроект», що також не прийнято судом першої інстанції при ухваленні рішення.

Не погоджується з висновком суду першої інстанції, що не може бути доведений факт накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду схемами розташування спірної земельної ділянки та каталогом координат окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДП «Бахмачрайагролісництво», яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, які виконані ФОП ОСОБА_2 , оскільки надана вказаним ФОП інформація не є висновком експерта у розумінні ЦПК України, вона не відображає вихідних даних, які були використані у ході проведеної роботи тощо, оскільки прокурором подано до суду результати визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, які виконані ФОП ОСОБА_2 .

Клопотання про призначення експертизи відповідачем не було заявлено, судом відповідна експертиза призначена не була. Прокурором відповідне клопотання не подавалось, оскільки ним було подано належні та достатні докази визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі, виконані сертифікованим інженером - землевпорядником.

Також, не погоджується скаржник з висновками суду першої інстанції і щодо неналежно обраного прокурором способу захисту порушеного права, враховуючи, що під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90). Формування спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення в межах 16 кварталу ДП «Бахмачрайагролісництво» здійснено, у тому числі і за рахунок земель, які не входять в межі вказаного кварталу та не відносяться до земель лісогосподарського призначення, що свідчить про незаконність її формування, як об`єкта цивільного права.

Відповідно до ч. 13 ст. 79 ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Зазначає, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 площею 2,0000 га сформована, у тому числі за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Бахмачрайагролісництво» та є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, то скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на неї є ефективним способом захисту прав та законних інтересів Чернігівської обласної ради.

Отже, скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі від 01.10.2025 роз`яснено, що згідно з ч.1 ст.360 ЦПК України учасники мають право подати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

28.10.2025 представником відповідача ТОВ «Ланагропрод» - адвокатом Єкимовим І.С. подано відзив на апеляційну скаргу

Ухвала від 01.10.2025 про відкриття провадження у справі отримана ТОВ «Ланагропрод» в електронному кабінеті 02.10.2025, разом з тим, адвокат Єкимов І.С. заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді подав 21.10.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 240, т. 2), яка зареєстрована судом 22.10.2025, а відзив на апеляційну скаргу подав 28.10.2025, тобто з пропуском встановленого судом п`ятиденного строку.

Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання відзиву матеріали справи не містять, крім того представник ТОВ «Ланагропрод» - адвокат Єкимов І.С. клопотання про поновлення такого строку не заявляв.

Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Частинами першою та другою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Отже, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжено лише у разі наявності дійсно непереборних та об`єктивних перешкод, істотних труднощів, які не залежать від волі особи та унеможливлюють своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, відзив представника відповідача ТОВ «Ланагропрод» - адвоката Єкимова І.С. на апеляційну скаргу підлягає залишенню без розгляду, оскільки поданий поза межами встановленого строку, протягом якого може бути подано відзив на апеляційну скаргу.

Відповідачем ОСОБА_1 та Бахмацьким районним дочірнім агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Бахмачрайагролісництво», Батуринською міською радою Чернігівської області, Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області відзиви на апеляційну скаргу подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Судом встановлено, що наказом Обласного комунального спеціалізованого агролісогосподарського підприємства «Чернігівоблагроліс» від 27.12.2000 № 10 створено Бахмацьке районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Бахмачрайагролісництво» (а.с.76, т. 1).

Відповідно до Статуту ДП «Бахмачрайагролісництво, останнє зареєстроване 05.03.2001 розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації №73 на базі відокремленої частини майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і входить до сфери управління Управління комунального майна Чернігівської обласної ради; засновником підприємства є КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради; майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства в господарському віданні; предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства; лісозаготівля, одержання необробленої деревини, ділової деревини, дров для опалення та хворосту;проведення обліку лісового фонду, приймання участі у виконанні підготовчих робіт до чергового лісовпорядкування, проведення перевірки і прийняття матеріалів лісовпорядкувальних робіт від експедиції; відведення лісосічного фонду згідно з чинним законодавством України (а.с.69-75, т. 1).

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-ЧН № 001573 ДП «Бахмачрайагролісництво» надано у постійне користування 178,9 га землі в межах з планом землекористування на території Пальчиківської сільської ради для ведення лісового господарства (а.с.64-68, т. 1).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 18.03.2021 №73-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.03.2021 передано Батуринській міській раді Бахмацького району Чернігівської області у комунальну власність Батуринської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 285,9818 га, які розташовані за межами населених пунктів Батуринської територіальної громади Бахмацького району Чернігівської області, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 площею 2,0000 га (а.с. 50,51-52, т. 1).

Рішенням восьмої сесії дев`ятого скликання Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області від 22.04.2021 № 36 прийнято у комунальну власність Батуринської територіальної громади земельні ділянки сількогосподарського призначення державної власності загальною площею 285,9818 га (а.с.53, т. 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 07.05.2020 за №25-8084/14-20-СГ на підставі заяви ОСОБА_1 надано останньому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Пальчиківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, за цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (01.03) (а.с.175-177, 182-183, т. 1).

Рішенням дев`ятої сесії дев`ятого скликання Батуринської міської ради Бахмацького району Чернігівської області від 27.05.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано безоплатно громадянину ОСОБА_1 ділянку площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7420387200:06:000:0103 на території Пальчиківського старостинського округу Батуринської МТГ Бахмацького району Чернігівської області (а.с.54, т. 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №417034756 від 10.03.2025 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, площею 2 га, зареєстровано 11.06.2021 за ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 42535868) (а.с.47-48, т. 1).

16.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» укладено договір № 3-П 2021 р оренди землі, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.06.2021 (номер запису про інше речове право: 42614724) (а.с. 55-59, 47-48).

Згідно з поземельною книгою, яка відкрита 31.07.2020 на земельну ділянку з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, відповідно до запису від 31.07.2020, вказана земельна ділянка відноситься до категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; код виду цільового призначення: 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, площа 2,0000 га, державна реєстрація її в Державному земельному кадастрі проведена державним кадастровим реєстратором на підставі документації із землеустрою, розробленої ТОВ «Тандем Експерт»; координати поворотних точок меж земельної ділянки: 1) 17502; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5; 6) 6; 7) 7; 8) 8; 9) 156; 10) 10; 11) 11; 12) 12; 13) 13; відповідно до запису від 16.06.2021 власником земельної ділянки є Батуринська міська рада, форма власності комунальна, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 13.05.2021, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 41958198, орган державної реєстрації Бахмацька міська рада; відповідно до записів від 17.06.2021 №004 та від 23.06.2021 №005 власником земельної ділянки є ОСОБА_1 , форма власності приватна, дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 11.06.2021, орган державної реєстрації Борзнянська міська рада Чернігівської області, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 42535868; земельна ділянка передана в оренду ТОВ «Ланагропрод» (а.с.30-46, т.1).

Листом від 21.11.2024 за №52-77-8048вих-24 Ніжинська окружна прокуратура звернулася до КП «Чернігівоблагроліс» з приводу надання інформації щодо земельних ділянок, розташованих поблизу с.Пальчики Ніжинського району Чернігівської області, зокрема щодо текстової та графічної інформації про накладення земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 на землі лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП «Бахмачрайагролісництво», із зазначенням кварталів та виділів, а також планово-картографічних матеріалів (а.с.15-16, т.1).

Відповідно до відповіді Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Бахмачрайагролісництво» від 28.11.2024 №147 з додатками у виді графічної інформації із зазначенням кварталів і виділів, наданої прокуратурі на вищевказаний лист, земельна ділянка з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 знаходиться приблизно на землях або межує з ними, які надані ДП «Бахмачрайагролісництво» у постійне користування на території колишньої Пальчиківської сільської ради згідно з Державним актом серії І-ЧН №001573 від 20.02.2003. Так як цей акт старого зразка, то може мати місце неточна прив`язка до місцевості і тому накладення меж земельної ділянки з зазначеним кадастровим номером на землі лісового фонду може бути точно виявлена при присвоєнні всім земельним ділянкам, які вказані в акті, кадастрових номерів. Надана ними інформація орієнтовна (а.с.17-22, т.1).

Ніжинська окружна прокуратура звернулася з листом від 07.01.2025 за №52-77-150 вих-25 до Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» з приводу надання інформації щодо накладення земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, на землі лісогосподарського призначення, відповідно до наявних матеріалів лісовпорядкування (а.с.23-25, т.1).

Згідно відповіді Державного підприємства «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» від 20.01.2025 №42 з додатками у виді схеми розташування земельних ділянок та списку землекористувань (землеволодінь), наданої прокуратурі на вищевказаний запит, земельна ділянка з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 (6) частково знаходиться в межах кв.16 Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Бахмачрайагролісництво», площа перетину меж земельної ділянки з межами кв. АДРЕСА_1 становить 1,7004 га із загальної площі ділянки 2.0000 га (а.с.26-27, 28-46, т.1).

У листі від 28.01.2025 №52-77-528вих-25, адресованому ДП «Бахмачрайагролісництво», Ніжинська окружна прокуратура просила надати інформацію щодо того, чи надавало письмову згоду ДП «Бахмачрайагролісництво» на вилучення, в тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, з постійного користування; коли підприємству стала відома інформація про передачу вказаної земельної ділянки лісового фонду із земель спільної комунальної власності територіальних громад області у приватну власність (а.с. 60-62, т. 1).

Згідно відповіді ДП «Бахмачрайагролісництво» від 03.02.2025 за № 24 на вказаний вище запит прокуратури, письмової згоди на вилучення земельних ділянок постійного користування підприємство не надавало. Інформація щодо неправомірного вибуття із спільної власності сіл, селищ, міст Чернігівської області земельних ділянок лісового фонду, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, що перебувають у постійному користуванні їх підприємства згідно Державного акту на право постійного користування землею 1-ЧН № 001753, їм стала відома після звернення Ніжинського окружної прокуратури (а.с.63, т. 1).

У листі від 28.01.2025 №52-77-527 вих-25, адресованому Голові Чернігівської обласної ради, Ніжинська окружна прокуратура просила надати інформацію щодо того, чи відомо обласній раді про факти передачі земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, у приватну власність фізичних осіб, сформованих за рахунок земель ДП «Бахмачрайагролісництво»; щодо прийняття рішення про вилучення з постійного користування ДП «Бахмачрайагролісництво» вказаної земельної ділянки; щодо того, коли обласній раді стала відома інформація про передачу земельних ділянок лісового фонду у приватну власність; щодо вжиття чи наміру вжиття заходів, спрямованих на витребування земельних ділянок у власність обласної ради та щодо надання копії акта на право постійного користування землею серії І-ЧН №001573 від 20.03.2003 (а.с.77-79, т.1).

Виходячи з відповіді на вищевказаний запит прокуратури, Чернігівська обласна рада у листі від 06.02.2025 №02-03-112 повідомила, що про факти передачі земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, сформованих за рахунок земель лісогосподарського призначення ДП «Бахмачрайагролісництво» у приватну власність фізичних осіб, Чернігівській обласній раді стало відомо з листа Ніжинської окружної прокуратури від 28.01.2025 №52-77-527вих-25; з метою усунення порушень, через обмежене фінансування Чернігівська обласна рада не заперечує проти представництва Ніжинською окружною прокуратурою її інтересів в суді (а.с.80-81, т.1).

У листі від 18.03.2025 №52-77-1708вих-25 Ніжинська окружна прокуратура, відповідно до ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», окрім іншого, повідомила Чернігівську обласну раду про те, що окружною прокуратурою до суду подається позовна заява в інтересах Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 (а.с.82-83, т.1).

13.05.2025 між Чернігівською обласною прокуратурою та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №9/25, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання виконати роботи по дослідженню з визначення поворотних точок меж земельної ділянки лісового фонду, яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної межі (а.с.215-216, 249-250, т.1).

До вказаного договору додано схеми розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Бахмачрайагролісництво» та каталог координат окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДП «Бахмачрайагролісництво», яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 та має координати: №1 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №2 координати: Х-5675911, 447, Y-4318099,423; №3 координати: Х-5675886,510, Y-4318007,700; №4 координати: Х-5675930,060, Y-4318001,560; №5 координати: Х-5675969,170, Y-4318001,280; №6 координати: Х-5675992,470, Y-4318009,950; №7 координати: Х-5676007,313, Y-4318017,290; №8 координати: Х-5676028,670, Y-4318050, 440; №9 координати: Х-5676069,090, Y-4318070,140; №10 координати: Х-5676093,288, Y-4318116,158; №11 координати: Х-5675960,662, Y-4318135,179; №12 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №13 координати: Х-5675968, 200, Y-4318028,790; №14 координати: Х-5675956,760, Y-4318025,330; №15 координати: Х-5675947,590, Y-4318027,960; №16 координати: Х-5675948,540, Y-4318049,240; №17 координати: Х-5675960,670, Y-4318049,900; №18 координати: Х-5675968,200, Y-4318028,790 (а.с.218-219, 253, 254, т.1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури суд прийшов до висновку, що вимоги про витребування із незаконного володіння відповідачів на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ланагропрод» не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, а в задоволенні вимог про скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасуванні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, відмовлено у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись суд апеляційної інстанції, оскільки до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України (ст. 13, 14) визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності. Згідно зі ст. 83, 84 ЗК України, комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина четверта статті 41 Конституції України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Згідно з частиною другою статті 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності.

Так, відповідно до частини першої статті 8, частини першої статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до статті 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 ЛК України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Отже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтверджувала свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає з постанов Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц та від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 Лісового кодексу України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин треба визначати згідно з нормами земельного та лісового законодавства про використання й охорону лісового фонду (постанови Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14 та Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 40)).

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів (пункт «а» частини другої статті 55 ЗК України).

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).

Відповідно до пункту «г» частини четвертої статті 84 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, якщо інше не передбачено законом; землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з наведеними положеннями ЗК України, а також ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 3, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники належать до природно-заповідного фонду України, залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Отже, територіям земель лісогосподарського призначення, історико-культурного призначення і земель природно-заповідного фонду законодавець надав особливий, виключний статус.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні, а згідно ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Листом ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» від 20.01.2025 № 42, повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103(6) частково знаходиться в межах кв.16 Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Бахмачрайагролісництво», площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103(6) з межами кв.16 Бахмацького районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Бахмачрайагролісництво» становить 1,7004 га із загальної площі ділянки 2,0000 га (а.с.26-27, 28-46, т.1).

Відхиляючи наведений доказ, судом першої інстанції не враховано, що ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» до листа надало схему розташування земельних ділянок з кадастровими номерами, зокрема, з 7420387200:06:000:0103(6) відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Бахмачрайагролісництво», що дозволяє візуально визначити розташування кв. АДРЕСА_1 та розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок районного суду щодо того, що не доведений факт накладення спірної земельної ділянки на землі лісового фонду згідно схемам розташування спірної земельної ділянки та каталогом координат окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДП «Бахмачрайагролісництво», яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, які виконані ФОП ОСОБА_2 , оскільки надана вказаним ФОП інформація не є висновком експерта у розумінні ЦПК України, вона не відображає вихідних даних, які були використані у ході проведеної роботи, тощо.

Апеляційний суд враховує, що положеннями ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, апеляційний суд приймає до уваги схеми розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Бахмачрайагролісництво» та каталог координат окружної межі земельної ділянки лісового фонду ДП «Бахмачрайагролісництво», яка знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 та має координати: №1 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №2 координати: Х-5675911, 447, Y-4318099,423; №3 координати: Х-5675886,510, Y-4318007,700; №4 координати: Х-5675930,060, Y-4318001,560; №5 координати: Х-5675969,170, Y-4318001,280; №6 координати: Х-5675992,470, Y-4318009,950; №7 координати: Х-5676007,313, Y-4318017,290; №8 координати: Х-5676028,670, Y-4318050, 440; №9 координати: Х-5676069,090, Y-4318070,140; №10 координати: Х-5676093,288, Y-4318116,158; №11 координати: Х-5675960,662, Y-4318135,179; №12 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №13 координати: Х-5675968, 200, Y-4318028,790; №14 координати: Х-5675956,760, Y-4318025,330; №15 координати: Х-5675947,590, Y-4318027,960; №16 координати: Х-5675948,540, Y-4318049,240; №17 координати: Х-5675960,670, Y-4318049,900; №18 координати: Х-5675968,200, Y-4318028,790 (а.с.218-219, 253, 254, т.1).

Перевіряючи аргументи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з твердження прокуратури, що спірна земельна ділянка, частково накладається на земельну ділянку лісового фонду площею 178,9 га на території Пальчиківської сільської ради, яка перебуває у власності Чернігівської обласної ради.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 частково (1,7004 за з загальної площі земельної ділянки 2,0000 га) належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Бахмачрайагролісництво» Чернігівського обласного КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

У даному випадку власником земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 є Чернігівська обласна рада.

Згідно зі ст. 116, 141 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства (ч.4 ст.20 ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно з нормами ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Апеляційний суд враховує, що витребування спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення з володіння ОСОБА_1 потрібно розглядати як віндикаційний позов, заявлений на підставі статей 387-388 ЦК України власником з метою введення його у володіння цією ділянкою, тобто з метою внесення запису (відомостей) про державну реєстрацію за власником права власності на відповідну ділянку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 56)).

Держава, в інтересах якої прокурор звернувся до суду, не є володільцем спірної земельної ділянки, але як власник має право володіння нею (частина перша статті 317 ЦК України), тому може просити про захист цього права шляхом витребування такої ділянки з володіння відповідача ОСОБА_1 . Статус володільця у держави буде відновлений у разі задоволення вимог у частині витребування на її користь спірної земельної ділянки та внесення до відповідного державного реєстру запису про право власності держави на ці ділянки. Після того власник може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов`язані із позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). У разі, якщо володілець такого майна недобросовісний, суд витребовує це майно на користь власника у всіх випадках.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно з володіння добросовісного набувача (тобто того, який не знав і не міг знати про те, що набуває майно, яке особа не мала права йому відчужувати) згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі (оплатно, безвідплатно) добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник може витребувати майно з володіння добросовісного набувача, який придбав його за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, є вичерпним (пункти 1-3 частини першої статті 388 ЦК України). Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України).

Апеляційним судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не мало права на передачу Батуринській міській раді в комунальну власність, а та в подальшому відповідачу ОСОБА_1 , у власність землю лісогосподарського призначення та зміну їх цільового призначення.

ОСОБА_1 проявивши розумну обачність, не міг не знати про незаконність набуття ним земельної ділянки, яка була заліснена та має лісогосподарське призначення. Він мав можливість ознайомитись зі змістом земельного, лісового та природоохоронного законодавства, норми якого є доступними, чіткими та передбачуваними, а також за необхідності отримати відповідну правову допомогу перед набуттям у приватну власність такої земельної ділянки.

Тому ОСОБА_1 не може вважатися таким, який покладався на легітимність добросовісних дій державного органу. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц).

За змістом статті 388 ЦК України якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, власник має право витребувати це майно від набувача.

Встановивши вищевикладені обставини, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 в частині витребування із незаконного володіння земельної ділянки, дійшов помилкового висновку.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності, враховуючи наступне.

Завданням цивільного судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором (див. пункти 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 (провадження № 12-89гс19)).

Способами захисту суб`єктивних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).

Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог (частина перша статті 13 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14 (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55)).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17 (провадження № 61-2178св19).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Подібні правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу у своїх постановах на те, що позивач з дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача.

Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, у тому числі документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99, 100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38,39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 148-151, 153, 154, 167, 168)).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) також вказала, що у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16 (пункт 155)).

Отже, належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов.

З урахуванням наведеного, вимоги про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності не приведуть до відновлення порушених прав та інтересів позивача, тобто не є належним та ефективним способом захисту.

Крім того, звертаючись до суду з позовом виконуючий обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та витребувати із незаконного володіння ТОВ «Ланагропрод» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки площею 1,7004 га, що є частиною з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, проте відмовляючи у задоволенні цих вимог суд першої інстанції прийшов до такого висновку з порушенням норм процесуального права, враховуюся наступне.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Тож у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна і суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена у статті 20 ГПК України.

Відповідно до пунктів 1, 6, 13 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 916/2791/16 викладено висновки про те, що спір є підвідомчим господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У справі, що переглядається, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння ТОВ «Ланагропрод» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки пред`явлена прокурором в інтересах держави до юридичної особи ТОВ «Ланагропрод».

Тобто учасниками спору в цій частині є держава, від імені якої звернувся прокурор, та юридична особа.

Отже, спір у справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння ТОВ «Ланагропрод» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Подібні висновки щодо юрисдикційності спору за позовом прокурора в інтересах держави про витребування земельних ділянок від юридичних осіб викладені у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 676/7424/19 та від 29 вересня 2022 року у справі № 676/7426/19-ц та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року у справі № 676/7428/19.

Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 про витребування із незаконного володіння земельної ділянки, в частині, що накладається площею 1,7004 га та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103, яка має 18 поворотних точок; відмову у задоволенні позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності до ОСОБА_1 ; закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в частині вимог до ТОВ «Ланагропрод» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння ТОВ «Ланагропрод» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Звертаючись до суду з позовом Ніжинська окружна прокуратура сплатила судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції в розмірі 12 112,00 грн (а.с. 85, т.1) за 4 вимоги майнового характеру.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою Чернігівська обласна прокуратура сплатила судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 18168,00 грн (а.с. 229-230, т. 2) з урахуванням положень п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки апеляційним судом задоволено одну позовну вимогу, тому з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 4542,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 141, 255 ч.1 п. 1, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 377 ч. 1, 381-384, 389,390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2025 року скасувати.

Позовні вимоги виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 про витребування із незаконного володіння земельної ділянки задовольнити.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку площею 1,7004 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7420387200:06:000:0103 та має 18 поворотних точок з наступними координатами: №1 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №2 координати: Х-5675911,447, Y-4318099,423; №3 координати: Х-5675886,510, Y-4318007,700; №4 координати: Х-5675930,060, Y-4318001,560; №5 координати: Х-5675969,170, Y-4318001,280; №6 координати: Х-5675992,470, Y-4318009,950; №7 координати: Х-5676007,313, Y-4318017,290; №8 координати: Х-5676028, 670, Y-4318050,440; №9 координати: Х-5676069,090, Y-4318070,140; №10 координати: Х-5676093,288, Y-4318116,158; №11 координати: Х-5675960,662, Y-4318135,179; №12 координати: Х-5675941,880, Y-4318105,800; №13 координати: Х-5675968,200, Y-4318028,790; №14 координати: Х-5675956,760, Y-4318025,330; №15 координати: Х-5675947,590, Y-4318027,960; №16 координати: Х-5675948,540, Y-4318049,240; №17 координати: Х-5675960,670, Y-4318049,900; №18 координати: Х-5675968,200, Y-4318028,790.

У задоволенні позовних вимог виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності - відмовити.

Провадження у справі за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та витребування із незаконного володіння ТОВ «Ланагропрод» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки - закрити.

Роз`яснити виконуючому обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради, що розгляд справи в цій частині віднесено до господарської юрисдикції.

Роз`яснити виконуючому обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Чернігівського апеляційного суду із заявою про направлення справи в цій частині за встановленою юрисдикцією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 3028,00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 4542,00 грн за апеляційний розгляд справи.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.01.2026.

Учасники справи: Чернігівська обласна прокуратура: м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ - 02910114.

Позивач: Чернігівська обласна рада: м. Чернігів проспект Миру, 43, індекс 14000, код ЄДРПОУ - 25618741;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод», м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, вул. Б.Хмельницького, 23, код ЄДРПОУ 32803447.

Головуючий Судді