Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №750/9819/25
Суддя: Рощина Т. С.
Справа № 750/9819/25
Провадження № 3/750/19/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2026 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Рощина Т.С., при секретарі Рубець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м, Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
12 липня 2025 року о 02 год. 19 хв., в м. Чернігові по пр. Миру, 119, водій ОСОБА_1 керувала легким персональним самокатом JET, що має від одного колеса електродвигун потужністю до 1000 Вт, розвиває максимальну швидкість понад 25 км/год, в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9А ПДР, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнала, підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24.02.2023 № 2956-IX, електричні самокати визнані транспортними засобами, а отже, особи, які керують електротранспортом вважаються їх водіями. При цьому відповідно до вказаного Закону встановлене наступне визначення: легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Заслухавши особу, що притягається до адміністративної відповідальності, з`ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення та дослідивши всі наявні матеріали справи, з`ясувавши причини та умови, що сприяли вчиненню даного правопорушення, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними і дослідженими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 12.07.2025, поясненнями ОСОБА_1 , внесеними до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно яких вона свою вину фактично визнала, написала, що «згодна», актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був проведений у зв`язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, та згідно з яким результат огляду на стан сп`яніння позитивний та становить 0,76%о, роздруківкою результату тесту відносно ОСОБА_1 , виконаного технічним приладом ALCOTEST 7510, прилад № ARLM-0324, який позитивний та становить 0.76%о, відеозаписом до протоколу ЕПР1 №388976, відповідно до якого ОСОБА_1 керувала самокатом, та попереду на ньому везла дитину, пояснила поліцейським, що засиділася у гостях в с. Жавинка, де випила трохи вина, таксі не могли викликати, бо ніяке таксі не хотіло приїздити після комендантської години, поліцейський запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, або у лікаря-нарколога в лікарні відповідно до встановленого законом порядку, на що вона погодилася пройти огляд на місці, у час на відеозапису 2:39 на питання поліцейського чи згодна вона з результатом Драгеру, відповіла, що згодна, поліцейський ще раз сказав, що можуть проїхати до лікаря-нарколога, водійка відповіла, що вона ж сказала, що трохи алкоголю вжила, бажання їхати до лікаря не висловила; рапортом від 12.07.2025 та іншими матеріалами справи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, з метою запобігання правопорушенням ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає за можливе застосувати до неї адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду №14 від 23.12.2005 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа його не мала.
Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.
Відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексі та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.
Суддя Т.С. Рощина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua