Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №522/26616/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/26616/25

Провадження №2/522/1241/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26 січня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої – судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу – Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області – Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

09 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу – Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області – Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у якій позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №10519, що вчинений 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу – Горай Олегом Станіславовичем.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачам 15-ти денний строк для подання відзиву.

Разом із позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій заявниця просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №№10519, що вчинений 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу – Горай Олегом Станіславовичем у виконавчому провадженні №64619075.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року заяву – задоволено, зупинене стягнення у виконавчому провадженні №64619075.

Копія ухвали суду від 16 грудня 2025 року про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача та третіх осіб 16 грудня 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Копія позову з додатками доставлена до електронного кабінету відповідача та третіх осіб 23 грудня 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження – не подавав, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст.. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

16 вересня 20149 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2639993, за яким ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язалося передати ОСОБА_1 грошову суму у позику у розмірі 9 000,00 гривень на строк 13 днів із застосуванням базової процентної ставки у розмірі 1,60%.

25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу – Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис №10519 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором від 16.09.2019 року №2639993 у розмірі 18 438,00 гривень.

На підставі виконавчого напису нотаріуса №10519, що вчинений 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу – Гораєм Олегом Станіславовичем, 23 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області – Шевченко Тетяною Сергіївною було відкрито виконавче провадження №64619075 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором від 16.09.2019 року №2639993 у розмірі 18 438,00 гривень.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріусом виконавчого напису) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій у редакції, чинній на час вчинення нотаріусом виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до норми цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Верховний Суд у постановах від 11 жовтня 2023 року в справі № 344/13138/21 (провадження № 61-5577св23), від 02 листопада 2022 року в справі № 758/14101/16-ц (провадження № 61-17550св21), від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) виснував, що в нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Проте, матеріали справи не містить доказів того, що фінансовою компанією було дотримано процедуру стягнення боргу за договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса, зокрема, доказів того, що фінансова компанія зверталася до боржника шляхом надсилання повідомлення-вимоги.

Зазначені докази також не були надані ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ»» під час розгляду справи.

ВС неодноразово наголошував на тому, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Суд звертає увагу на Постанову КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № 461/10686/20, де вказано, що підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду в справі № 826/20084/14.

З зазначеного вбачається, що після 22.02.2017 року вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором без наявності нотаріально-посвідченого договору є не допустимим, а порушення зазначеної норми є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене підтверджується постановою ВП ВС від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 де вказано, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис, вчинений на підставі не посвідченого нотаріально кредитного договору, є таким, що не підлягає виконанню (у правовідносинах із 22 лютого 2017 року). Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зі змісту договору позики від 16.09.2019 року №2639993 вбачається, що він був укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, та не був нотаріально посвідченим.

Тому, враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ФК «ПРОФІТ-КАПІТАЛ» зверталося до позивачки із повідомленням-вимогою про належне виконання договору, беручи до уваги факт того, що договір позики 16.09.2019 року №2639993 не був нотаріально посвідченим, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису, що передбачені чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», третя особа – приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу – Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу Одеської області – Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу – Гораєм Олегом Станіславовичем, реєстровий номер – 10519 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ», м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ – 39992082, заборгованості за кредитним договором від 16.09.2019 року №2639993 у розмірі 18 438,00 гривень – таким, що не підлягає виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Текст рішення складено та підписано 28 січня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.

28.01.26