Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №947/3209/26 — Київський районний суд м. Одеси

Суд: Київський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №947/3209/26

Суддя: Прохоров П. А.

Справа № 947/3209/26

Провадження № 1-кп/947/715/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026160000000091 від 22.01.2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, із середньою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді начальника групи забезпечення заходів цивільно - військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 спільно з Особа 1 та Особа 2 (матеріали досудового розслідування відносно яких виділені в окреме провадження), у невстановлений час та місці, але не пізніше 29 червня 2025 року, розробили корупційну схему, направлену на отримання неправомірної вигоди за видачу фіктивних повісток про явку до одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Одеси для проходження медичного огляду для визначення придатності, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років, що у свою чергу дає право безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану зазначеним особам та виключає можливість призову останніх на військову службу.

Реалізуючи вищезазначений злочинний план, 29.06.2025 року у денний час доби, більш точний час не встановлений, ОСОБА_5 спільно з Особа 1 та Особа 2, переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрілись з ОСОБА_6 у невстановленому місці та під час особистої розмови Особа 2 познайомив останнього з ОСОБА_5 та Особа 1, які в свою чергу запропонували йому за грошову винагороду в розмірі 15 000 гривень, надати фіктивну повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на певний час, яка надасть змогу безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 також повідомив ОСОБА_6 , що може загалом підготувати та видати поступово близько десяти подібних повісток по необхідності.

В подальшому, в період часу з 29.06.2025 року по 29.07.2025 року, більш точний час не встановлено, ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, отримувавши за місцем служби, а саме в ІНФОРМАЦІЯ_2 , бланки незаповнених повісток про явку до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, з печаткою органу та підписом керівника, передавав їх періодично за запитом Особа 1, яка сприяла вчиненню правопорушення шляхом передачі їх в подальшому Особа 2 для їх реалізації та отримання грошових коштів.

У вказаний період часу, 10.07.2025 року приблизно о 15:30 годин, Особа 2, реалізуючи спільний з ОСОБА_5 та Особа 1 умисел на отримання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, сприяючи вчиненню правопорушення зустрівся з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , де передав останньому повістку № 705/8 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_6 від 10.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, Особа 2 повідомив ОСОБА_6 , що грошові кошти за неї необхідно буде передати пізніше.

16.07.2025 року у денний час доби, більш точний час не встановлено, Особа 2 зустрівся з ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якої останній передав Особа 2 грошові кошти в розмірі 15 000 гривень, за раніше виготовлену ОСОБА_5 повістку для їх розподілу між Особа 2, Особа 1 та ОСОБА_5 .. Також в ході вказаної зустрічі Особа 2 повідомив ОСОБА_6 про можливість виготовлення аналогічних повісток іншим його знайомим, при цьому вартість наступних буде складати 14 000 гривень.

18.07.2025 року приблизно об 11:00 годин, Особа 2, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 та Особа 1 умислу на отримання неправомірної вигоди, зустрівся з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 737/7, 739/7 та 740/7 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 17.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_6 передав ОСОБА_10 грошові кошти в загальній сумі 42 000 гривень, за виготовлені повістки для їх розподілу між Особа 2, Особа 1 та ОСОБА_5

23.07.2025 року приблизно об 11:00 годин, Особа 2, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 та Особа 1 умислу на отримання неправомірної вигоди, зустрівся з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , якому передав три повістки з №№ 713/5, 715/6 та 716/5 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , від 23.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_6 повідомив Особа 2, що грошові кошти за виготовлені повістки передасть пізніше.

29.07.2025 року приблизно о 14:00 годині, Особа 2, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_5 та Особа 1 умислу на отримання неправомірної вигоди, знову зустрівся з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 115/4, 112/4 та 117/5 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім`я ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 від 29.07.2025 року, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_6 передав ОСОБА_10 грошові кошти в загальній сумі 28 000 гривень, за виготовлені повістки для їх розподілу між Особа 2, Особа 1 та ОСОБА_5 ..

Таким чином, за вказаний період часу, а саме з 29.06.2025 року по 29.07.2025 року, ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, отримав за місцем служби, а саме в ІНФОРМАЦІЯ_2 , десять бланків незаповнених повісток про явку до зазначеного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які в свою чергу останній передавав Особа 1, яка їх реалізувала через Особа 2, в результаті чого отримали неправомірну вигоду на загальну суму 85 000 гривень, яку останні розподілили між собою.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті та пояснив суду, що дійсно він у період часу з 29.06.2025 року по 29.07.2025 року діяв за домовленістю з іншими двома особами, з якими його познайомила адвокат ОСОБА_17 , а саме за грошові кошти виписували та надавали фіктивні повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він отримував на телефон від Карпец анкетні дані осіб, відносно яких необхідно було виписати повістки. Підтвердив, що у зазначені в обвинувальному акті дати він, отримав в ІНФОРМАЦІЯ_2 бланки незаповнених повісток, які передавав іншим особам, та в подальшому вони були реалізовані за гроші.

У скоєному щиро розкаявся, просив розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України та просив суд не позбавляти його волі, врахувати, що кримінальне правопорушення вчинив через тяжке матеріальне становище, оскільки у нього невелика заробітня плата.

Беручи до уваги те, що обвинувачені вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнали у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинувачених, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистості, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України, мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2015, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про призначення певного виду і розміру покарання.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

Враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем служби, відсутність обставин які обтяжують покарання, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає доцільним і можливим призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Одночасно, з урахуванням вимог ст. 58 КК України, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової служби, не є військовослужбовцем строкової служби, враховуючи позицію прокурора, який просив суд застосувати ст.58 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 , суд вважає за можливе замінити покарання у виді позбавлення волі та застосувати покарання у виді службового обмеження, з відрахуванням в дохід держави двадцяти відсотків із суми його грошового забезпечення.

Таке покарання відповідає обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого і буде достатнім та необхідним для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01.08.2025 року підлягає скасуванню.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.368 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.58 КК України замінити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Згідно ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, період його попереднього ув`язнення у ДУ "Одеський слідчий ізолятор" з 30.07.2025 року по 28.01.2026 року у спввідношенні - одному дню тримання під вартою відповідає три дні службового обмеження для військовослужбовців, відповідно до п.1 ч.1 ст.72 КК україни.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» - скасувати.

Звільнити ОСОБА_5 з під варти у залі судового засідання.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 01.08.2025 року підлягає - скасувати.

Речові докази:

- три повістки з №№ 737/7, 739/7 та 740/7 від 17.07.2025, про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду длявизначення придатності заповнені кульковою ручкою та виписані на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (№ 737/7), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (№739/7) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (№740/7), з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 ; три повістки з №№ 713/5, 715/6 та 716/5 від 23.07.2025, про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності заповнені кульковою ручкою та виписані на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (№713/5), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (№ 715/5) та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (№716/5), з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 ; три повістки з №№ 112/4, 115/4 та 117/5 від 29.07.2025, про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності заповнені кульковою ручкою та виписані на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (№ 112/4), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (№ 115/4) та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (№117/4), з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 1 (одна) повістка № 705/8 від 10.07.2025, про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності заповнена кульковою ручкою та виписана на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 ; повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 2024 року не заповнена - знищити;

- купюру номіналом 1000 гривень серії та номер ЕТ 6350117; купюру номіналом 1000 гривень серії та номер БН 9039404; купюру номіналом 1000 гривень серії та номер ЗС 2538302; купюру номіналом 1000 гривень серії та номер ЗС 7221921; купюру номіналом 1000 гривень серії та номер ЕТ 6350115; купюру номіналом 1000 гривень серії та номер БР 7026895 - повернути за належністю Представництву внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в м.Одесі) 2-го управління ГУВБСБУ.

- мобільний телефон «TECNO BF7» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-карткою з номером НОМЕР_3 - повернути за належністю власнику.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua