Рішення від 26 січня 2026 р. у справі №447/3359/25 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/249/26

Справа №447/3359/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.01.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Малик О.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного

провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

про розірвання шлюбу,

за участю:

позивач: не з`явився;

відповідач: не з`явилася;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 23.02.2012 у виконавчому комітеті Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №1.

Ухвалою суду від 24.10.2025 відкрито провадження уданій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.11.2025.

У судове засідання призначене на 19.11.2025 учасники справи не з`явились. 12.11.2025 позивачка подала на адресу суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Відповідач причин неявки не повідомив, поштовий конверт, яким суд направляв відповідачу судову повістку, копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі, повернувся на адресу суду без вручення адресату, із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Розгляд справи було відкладено на 08.12.2025.

В судове засідання 08.12.2025 учасники справи не з`явились. Враховуючи неявку відповідача в судове засідання та відсутністю в суду доказів належного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 22.01.2026.

В судове засідання 22.01.2026 учасники справи в черговий раз не з`явились, відповідач причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Поштове відправлення яким суд направляв відповідачу судову повістку про виклик до суду, повернулося до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з положеннями ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, у разі якщо судова повістка направлена судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Як вбачається із матеріалів справи, судові повістки неодноразово направлялись відповідачу за зареєстрованою адресою його місця проживання, яка вказана у позовній заяві та відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, які йому не були вручені та повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також, додатково відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судових повісток про виклик до суду шляхом направлення судових повісток на його електронну адресу та мобільний номер телефону зазначені в позовній заяві та кредитному договорі, а також через відповідне оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу даної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Таким чином, судом, вжито всі передбачені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, та такий, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, в жодне із призначених судом судових засідань, відповідач не з`явився, причини неявки суду, не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.01.2026, є дата складення повного судового рішення – 27.01.2026.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 23.02.2012 між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано у виконавчому комітеті Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Однак, спільне життя із відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Зазначає, що всі духовні та культурні зв`язки між ними втрачені, шлюбні відносини припинені. Подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подала.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_1 (до шлюбу « ОСОБА_5 ») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрованого 23.02.2012 виконавчим комітетом Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 23.02.2012.

В шлюбі у сторін по спарві народилося двоє дітей, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_3 , про що виконавчим комітетом Солонківської сільської ради Пустомситівського району Львівської області 14.09.2012 складено актовий запис №46 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , про Новороздільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30.12.2020 складено актовий запис №148 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 .

Позивач вважає, що сім`я між нею та відповідачем розпалась, шлюб носить формальний характер та суперечить її інтересам, тому звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`я створюється зокрема на підставі шлюбу.

Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України.

Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами. Сторони тривалий час спільно не проживають та спільного господарства не ведуть.

Позивач, просить суд розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, оскільки через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, їх сім`я фактично розпалась, подружні відносини припинені, шлюб носить формальний характер. Вважає, що подальше спільне життя із відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам.

Відповідач в судове засідання, не з`явився, відзив на позов, не подав.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім`я розпалась остаточно і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

Майнового спору та спору щодо визначення місця проживання дитини сторони не мають.

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Судові витрати.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача, сплачений нею судовий збір в сумі 1211грн 20коп.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 281, 282, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_6 та відповідачем ОСОБА_2 , який зареєстровано 23 лютого 2012 у виконавчому комітеті Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, актовий запис №1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер – НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; персональний ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 27.01.2026.

Суддя Роман ДЖУС