Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №462/4457/25 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4457/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП

встановив:

ОСОБА_1 о 23.23 год 14.06.2025 у м. Львові по вул. Вигоди, 58 керував транспортним засобом «Крайслер» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора та у медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У суд ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Карпінська О.Б. у судове засідання не з`явилась. Подала письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування даного клопотання покликається на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем о 23.23 год 14.06.2025, на відеозаписах відсутня фіксація руху автмобіля, натомість чітко видно, що даний автомобіль був запаркований на краю проїжджої частини дороги з відкритими дверима за адресою: АДРЕСА_2 , де і проживає ОСОБА_1 . Окрім цього, у матеріалах справи вісутнє направлення водія для огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичний заклад, а відтак відсутні підстави для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 КУпАП. Також зазначає, що рапорт від 15.06.2025 не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення правопорушення, оскільки є документом внутрішнього користування. У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а відтак просила закрити провадження у справі.

Оскільки матеріалів справи достатньо для вирішення справи по суті, суд вирішив справу розглядати у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Карпінської О.Б.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У даній справі, дотримуючись вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час зупинки ОСОБА_1 поліцейський застосував технічні засоби відеозапису, які долучені до матеріалів адміністративної справи.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення як доказ відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП суд має виходити не лише з формальних підстав щодо дотримання чи не дотримання процедури його складення, а й аналізу джерел, що були основою для його складення.

З метою повного з`ясування усіх обставин справи, в судовому засіданні було детально оглянуто та проаналізовано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362018 від 14.06.2025 та додані до нього матеріали, зокрема оглянуто відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, які знаходяться в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 чітко відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт та копію постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4979034 від 14.06.2025, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення 14.06.2025 о 23.23 год п.9.2б ПДР України.

Суд не приймає до уваги покликання захисника ОСОБА_1 – адвоката Карпінської О.Б. на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем 14.06.2025 о 23.23 год, оскільки таке спростовується відеозаписом із нагрудного відеореєстратора поліцейського, з якого вбачається, що поліцейська повідомляє ОСОБА_1 про те, що є звернення на лінію 102, що водій автомобіля можливо перебуває з ознаками сп`яніння, а також не увімкнув покажчик повороту при виїзді з АЗС, що і не заперечується самим ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови на місці зупинення транспортного засобу від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є самостійною ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння не тільки на місці зупинки транспортного засобу, а і у медичному закладі, що підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із ступенем суспільної небезпечності скоєного правопорушення, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткових мінімуми працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанову може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного суду з дня винесення постанови.

Суддя: