Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №334/10578/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №334/10578/25

Суддя: Бредіхін Ю. Ю.

Дата документу 28.01.2026

Справа № 334/10578/25

Провадження № 3/334/153/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

14.12.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №682089, відповідно до якого 14.12.2025 року о 12:33 год. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї цивільної дружини (співмешканки) ОСОБА_2 , а саме: кричав, висловлював словесні образи, принижував, штовхав та душив, чим завдав шкоди її психічному та фізичному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 04.11.2025 року та 02.12.2025 року ОСОБА_3 не з`явився з невідомих причин, про час та місце слухання справи повідомлений згідно вимог чинного законодавства. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин, суддя вважає за можливе справу розглядати без його участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом – Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Судом встановлено, що матеріали справи суперечать фабулі звинувачення, яка викладена у протоколі серії ВАД №682089 від 14.12.2025. Так, згідно із поясненнями потерпілої ОСОБА_2 . 14 грудня 2025 року ОСОБА_1 прийшов до її квартири в нетверезому стані, стукав у двері та між нею і ОСОБА_1 сталась сварка, через яку ОСОБА_2 зачинила двері, а сам ОСОБА_1 пішов у невідомому напрямку.

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , він посварився із ОСОБА_2 та аби не загострювати конфлікт пішов з квартири на вулицю.

Тобто, ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не вказують на те, що ОСОБА_1 штовхав чи душив ОСОБА_2 , чи вчиняв інші дії щодо приниження її гідності.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що до матеріалів справи не надано доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насилля.

Відповідно до норм КУпАП адміністративна відповідальність настає за умов: 1) наявності події, що передбачає адміністративну відповідальність; 2) наявність складу правопорушення, а саме: суб`єкта та суб`єктивної сторони правопорушення; об`єктивної сторони правопорушення, яке характеризується наявністю дії чи бездіяльності суб`єкта правопорушення, внаслідок чого було порушено конкретну норму законодавства; - причинно-наслідкового зв`язку між подією, що передбачає адміністративну відповідальність, та її негативними наслідками, зокрема, завдання шкоди органам влади.

Перелічені ознаки є визначальними фактором, оскільки відсутність події і складу адміністративного порушення виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 247 КУпАП передбачені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, за яких провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Тому, суддя приходить до висновку про те, що провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua