Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №309/4489/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4489/25

Провадження № 3/309/1462/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року м. Хуст

Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Піцур Я.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Плешинця М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 31 жовтня 2025 року близько 19 години 36 хвилин на автодорозі М-01 Київ-Чернігів-Нові-Яриловичі 130 км, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2111», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходження огляду на сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисником Плешинцем М.В. подано клопотання про розстрочення виконання постанови на 10 місяців з виплатою штрафу по 1700 грн щомісячно. В обґрунтування вказує, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи, що обмежує його у можливості пересування та заробітку. Його пенсія становить 2510 грн і є єдиним джерелом доходу, а тому він не має можливості сплатити повну суму штрафу

В судовому засіданні ОСОБА_1 спочатку свою вину не визнав, однак після перегляду відеозапису фактично визнав. Зазначив, що він не був п`яний. В лікарню їхати не хотів, бо є інвалідом і боявся, що десь там впаде. Щодо проходження огляду на місці, то спочатку ствердив, що такого йому не пропонували, а після зазначив, що він думав, що працівник поліції відразу розпакує Драгер та дасть йому дути.

В судовому засіданні захисник Плешинець М.В. просив врахувати клопотання про розстрочення виконання постанови.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП- адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч.1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову осіб, які керують транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколом серії ЕПР1 №499629 від 31.10.2025 року;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- направленням водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 31.10.2025;

- а також матеріалами відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що після зупинки працівник поліції назвавши ознаки алкогольного сп`яніння запитав ОСОБА_1 чи той пив, на що він відповів «Ні». Після чого працівник полці запитав «Якщо я запропоную пройти тест на сп`яніння, ви його пройдете?», ОСОБА_1 відповів «Ні». Через деякий час працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі, на що той відмовився (сказав «Навіщо?»).

Відтак, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова осіб, які керують транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Статтею 33 КУпАП України передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КпАП України та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обираючи стягнення для ОСОБА_1 , враховую відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і саме таке стягнення слід накласти на ОСОБА_1 .

Далі суд зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 298, 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.

Аналіз наведених правових вказує на те, що розстрочка штрафу це надання судом права на оплату штрафу рівними частинами протягом певного терміну, відстрочка штрафу це надання судом права здійснити оплату штрафу з відстроченням платежу на визначений термін (наприклад на один місяць).

Згідно зі статтею 268 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є забезпечення виконання винесеної постанови, що обумовлює необхідність застосування усіх передбачених КУпАП заходів забезпечення виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та застосування накладеного адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Судом встановлено, що майнове становище ОСОБА_1 є незадовільне. Такий є інвалідом ІІ групи, отримує незначну пенсію. Зважаючи також на розмір штрафу, який призначається судом як адміністративне стягнення, та який в свою чергу є достатньо великим в порівнянні з встановленою в Україні мінімальною заробітною платою, приходить до висновку, що сплата штрафу в розмірі 17000 грн. одним платежем становитиме для правопорушника надмірний тягар, а тому заява про розстрочку виконання постанови суду в частині сплати штрафу підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за можливе відстрочити сплату штрафу у повному обсязі та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком на десять місяців.

Згідно ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 130, 283-285, 287, 291, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 635 (шістсот тридцять п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі про адміністративне правопорушення № 309/4489/25 виплату суми штрафу у розмірі 17000,00 гривень строком на 10 (десять) місяців з виплатою штрафу по 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання постанови законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.