Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №523/21106/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/241/26

Номер справи місцевого суду: 523/21106/25

Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О.

особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Трачука Віктора Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2025 року накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, адміністративне стягнення: за ст. 122-4 КУпАП — у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік; за ст. 124 КУпАП- у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців. З огляду на положення ст. 36 КУпАП, остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік).

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, Постановою судді від 31.10.2025 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, відповідно, об`єднані в порядку ст. 36 цього ж Кодексу в одне провадження.

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 27.09.2025 року приблизно 12:30 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Nissan Qashqai», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №2 по вул.Щоголєва в м.Одесі, допустив наїзд на пішохода співробітника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , який перебував на мобільному блокпосту, розташованому на проїжджій частині дороги, в результаті ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження, від госпіталізації відмовився, після чого перший з вказаних осіб залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив п.п.2.10.а, 18.1 «Правил дорожнього руху».

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Пересипського районного суду м. Одеси від 05.12.2025 року № 523/21106/25 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 (один) рік - скасувати, та ухвалити нову постанову, якою призначити йому стягнення у вигляді штрафу.

Апеляційна скарга вмотивована тим, твердження суду першої інстанції не відповідають дійсності, але не дивлячись на усі обставини справи, апелянт визнає вину у скоєнні адміністративного правопорушення, щиро розкаюється, та просить врахувати, що він є інвалідом ІІ групи через порушення опорну-рухомого апарату, є відповідальною особою та законослухняним громадянином, раніше до адміністративної відповідальності не притягався.

Апелянтом відмічається, що призначений вид стягнення у виді позбавлення права керування, у зв`язку маючою інвалідністю позбавить його можливості повноцінно жити, вільно, безперешкодно пересуватися по місту, лікарням, аптекам, проходити медичне обстеження. Крім того, акцентується увага на тому, що в судовому засіданні ОСОБА_2 не наполягав на застосуванні до апелянта стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_1 по суті справи, його думку та думку адвоката Трачука В.В. стосовно апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку

Загалом зі змісту апеляційної скарги вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, не заперечується, і в суді апеляційної інстанції самим правопорушником підтверджено, а також доводиться зібраними матеріалами справи.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.ст 124, 122-4 КУпАП є вірною.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.

І постанова судді у цій її частині, ніким із учасників судового розгляду не оспорюється, тому на предмет законності та обґрунтованості, не перевіряється.

Проте, апеляційним судом перевіряються вимоги скарги щодо необґрунтованості застосування стосовно апелянта адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд апеляційної інстанції, не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно призначеного стягнення.

Згідно із ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, та іншими законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 36 КУпАП визначено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, а санкція ст.124КУпАП відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Висновок суду першої інстанції, що дії ОСОБА_1 свідчать про підвищену суспільну небезпечність допущених ним порушень ПДР, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та матеріали справи таких доказів не містять.

Поза увагою суду залишено те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся у скоєних ним адміністративних правопорушеннях, що відповідно до ч. 1 ст. 34 КУпАП є обставинами, які пом`якшують його відповідальність. Потерпіла особа претензій не має. Крім того, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи через порушення опорно-рухового апарату, і його дії були випадковими, а не навмисними.

Таким чином, позбавивши ОСОБА_1 права керування, суддя не врахував даних про його особу, ставлення до вчиненого у формі визнання вини та каяття, відсутність претензій потерпілого, та неумисність скоєного правопорушення.

Тому, при позбавленні ОСОБА_1 права керування транспортним засобом, суддею обрано явно суворий вид адміністративного стягнення.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані і законні рішення.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови, як того просить апелянт, проте вважає доцільним постанову судді першої інстанції в частині накладеного стягнення змінити та призначити ОСОБА_1 покарання за ст. ст.122-4,124КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

З урахуванням наведеного, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді першої інстанції зміні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Постанову Пересипського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2025 року в частині накладеного на нього за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП, адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, на підставі ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.

В іншій частині постанову судді залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов