Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №742/300/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/145/26

Єдиний унікальний № 742/300/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Сірій І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Прилуцького РВП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює – водієм на підприємстві «Укрнафта»; проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП –

за участі особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

УСТАНОВИВ:

07.01.2026 р., близько 19 год. 10 хв., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: схопив її за шию та виражався нецензурною лайкою, внаслідок чого їй була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнав, підтвердив заподіяння його дружині фізичного та психологічного насильства, просив суворо не карати.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, допитавши особу, яка притягається до відповідальності, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється на ряд осіб, зокрема, подружжя.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд враховує, що ознаками завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого можуть бути звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру, страхи, необумовлена тривожність, відчуття безпорадності, залякування, погрози виконання певних дій потерпілою під тиском кривдника, надмірне збудження, безсоння тощо.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншому члену сім`ї.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №184139 від 07.01.2026 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію РВП ГУНП в Чернігівській області; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Поведінка ОСОБА_1 в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність його дій, що встановлено з пояснень потерпілої, безумовно спричинили їй емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе за ознакою статі, та як наслідок завдали психічної шкоди здоров`ю. Факт отримання потерпілою фізичної та психічної шкоди здоров`ю, завданої діями ОСОБА_1 , деталізовано в її письмових поясненнях та не викликає у суду жодного сумніву.

На переконання суду, вказані обставини з урахуванням первинних пояснень потерпілої та позиції ОСОБА_1 вказують на те, що останній дійсно своїми діями призвів до вчинення домашнього насильства, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю його дружині ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що схоплення потерпілої за шию є очевидною формою фізичного насильства, що не може бути кваліфіковане як побутовий конфлікт або емоційний спір, оскільки така дія створює реальну загрозу здоров`ю та безпеці особи, а також має характер домінування та примусу.

На виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП інспектором поліції було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу. Однак останній від підпису протоколу, надання письмових пояснень та отримання його копії відмовився.

Суд звертає увагу, що право особи не свідчити проти себе, гарантоване статтею 63 Конституції України, є важливою гарантією захисту прав особи. Водночас реалізація цього права не перешкоджає суду оцінювати інші докази, які підтверджують вину особи. Разом із тим під час судового розгляду ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені у протоколі та надав усні пояснення, які враховані судом при обґрунтуванні доведеності його вини у вчиненні правопорушення.

Сукупність досліджених під час судового засідання доказів, які містяться в матеріалах справи є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Положеннями ст.23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

З врахуванням ступеня, інтенсивності та характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутності відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в межах мінімальної межі санкції статті.

Згідно ст.39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

Враховуючи вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне направити його для проходження програми для кривдників.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. на користь держави.

Направити ОСОБА_1 до Відділу сім`ї, молоді та спорту Прилуцької міської ради Чернігівської області для проходження програми для кривдників.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов