Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №766/2038/22 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2038/22

н/п 2-о/766/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Іванцової Н.К.,

секретаря судового засідання Бацули К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради,-

встановив:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить суд встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, а саме: свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, а саме квартири АДРЕСА_1 від 02.02.1995 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування зазначила, що вона є співвласником на праві спільної сумісної власності квартири АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва №524 від 02.02.1995 року про право власності на житло. Вказала, що при видачі свідоцтва про право власності на житло в ньому була допущена помилка, а саме її ім`я записане « ОСОБА_3 », в той час як її ім`я у паспорті громадянина України та свідоцтві про народження « ОСОБА_4 », що перешкоджає їй володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю на власний розсуд, а саме: здійснити реєстраію місця проживання, за адресою квартири, де вона є співвласником. У зв`язку з чим виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документа.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження та призначено судовий розгляд.

В судове засідання заявник не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву в якій просила розглянути справу без її участі.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що згідно копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого 27.10.2007 року Суворовським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, ім`я заявника значиться « ОСОБА_4 ».

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Херсонського міського управління юстиції, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 20.10.2007 року зареєстрували шлюб, про що зроблений актовий запис №754. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_7 .

Згідно відомостей свідоцтва про право власності на житло від 02.02.1995 року, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 належить на праві приватної, спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1ст.256 ЦПК України громадяни мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що таких доказів є достатньо.

В судовому засіданні встановлено факт наявності розбіжностей в написанні ім`я заявника « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 », що виникло внаслідок перекладу з російської на українську мову. Факт належності свідоцтва про право власності на житло заявнику сумніву у суду не викликає.

Слід зазначити, що предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який, необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документу особі.

Встановлення факту належності документів має юридичне значення для заявника, оскільки, у зв`язку з розбіжностями у зазначених вище документах ім`я не дає можливість заявнику повною мірою реалізувати своє право як власника майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5,11,81,256-259, 315 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) правовстановлюючих документів - свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, а саме квартири АДРЕСА_1 від 02.02.1995 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН.К.Іванцова