Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №465/6500/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/6500/25

Провадження 2-а/465/43/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.01.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Рудакова Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Стефанишина О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позов мотивує тим, що 01 липня 2025 року винесена Постанова серії ЛВ №00881599 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. грн. відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП за порушення п.26.2 Правил дорожнього руху України, а саме стоянка у житловій зоніпоза спеціально відвединими місцями. Вказує, що дорожнього знаку 5.34 "Житлова зона", який би позначав межі такої зони на території житлового комплексу немає, окрім цього немає і ознак "житлової зони", оскільки вся дворова інфраструктура знаходиться всередині комплексу.

Враховуючи вищевикладене, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі.

Не погоджуючись з поданим позовом, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити повністю в задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого.

Відзив мотивує тим, що інспектором з паркування було належним чином розглянуто справу, а позивач не надав достатніх належних і допустимих доказів, які б підтверджували незаконність винесення постанови. Зазначає, що згідно пункту 15.1 ПДР встановлено, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. Як вбачається із фото додатку, транспортний засіб FORD з державним номерним знаком НОМЕР_1 зафіксовано з різних ракурсів у житловій зоні поза спеціально відведеними місцями.

У відповіді на відзив, позивач вказує, що відповідачем не доведено, що адреса зазначена в постанові, а саме м.Львів, вул.Княгині Ольги, 98Р, справді відноситься до житлової зони, натомість відповідач обмежуєтьсься загальними посиланнями на законодавство. Зазначає, що відповідач у своєму відзиві не надав жодного доказу, який би підтверджував наявність встановлених знаків 5.34 "Житлова зона".

Позивач в судовому засіданні позовну заяву підтримав, просив таку задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ч.2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2025 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил пракування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Ковальчуком Р.В. винесено постанову серії ЛВ №00881599, згідно якої накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. на Бондаренка Кирила Вадимовича, за те, що 16.06.2025 року о 14:25 год. водієм транспортноо засобу "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_2 , здійснено у житловій зоні стоянку транспортного засобу, за адресою м.Львів, вул.Княгині Ольги, 98Р, чим порушено вимоги п.26.2 розділ 6 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, чим скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Окрім того, на веб-сайті, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення: https://inspector.lviv.ua, індифікатор для доступу до інформації на вебсайті номер постанови: міститься вісім фотознімків, виконаних з різних ракурсів. Вказані фото правопорушення в роздрукованому вигляді долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Вимогами частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться обов`язок знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).

Згідно з вимогами п.1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - з накладенням штрафу в розмірі п`ятнадцяти (станом на дату винесення спірної постанови) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При дослідженні судом фото доказів із веб-сайту, які долучені до матеріалів справи, встановлено, що автомобіль марки "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив стоянку 01.07.2025 року за адресою: м.Львів, вул.Княгині Ольги, буд.98Р.

Позивач зазначає, що відсутність дорожнього знаку 5.34 "Житлова зона" унеможливлює застосування вимог п.26.2 ПДР України.

Однак, згідно розділу 33 підрозілу 5 Правил дорожнього руху України передбачено, що окремі дворові території знаками 5.34 і 5.35 не позначаються, але на таких територіях діють вимоги розділу 26 цих Правил.

Згідно п.п.«б» п.26.2 ПДР України у житловій зоні забороняється стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями й таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів.

Разом з тим, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що транспортний засіб "Ford Focus", д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив стоянку за адресою: м.Львів, вул.Княгині Ольги, буд.98Р, саме у спеціально відведеному місці.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не доведено правомірність здійснення ним 01.07.2025 року стоянки за адресою: м.Львів, вул.Княгині Ольги, буд.98Р, така стоянка здійснена не у спеціально відведеному місці з порушенням вимог п.п.«б» п.26.2 ПДР України.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому КУпАП порядку.

З урахуванням встановлених у справі обставини, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, постанова серії ЛВ №00881599 від 01.07.2025 року прийнята відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 44448833, адреса: м.Львів, пл.Ринок, буд.1.

Cуддя Д.І. Рудаков