Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №450/4692/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4692/25 Провадження № 3/450/132/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 02.10.2025 року близько 14 год. 55 хв. у м. Пустомити, вул. Грушевського, 7, керував транспортним засобом MG д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння,а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, та у медичному закладі відмовився у встановленому законодавством порядку. Від керування транспортного засобу відсторонений.

Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Дану справу призначено до розгляду на 04.11.2025 року, однак захисник ОСОБА_1 - адвокат Радович Б. Р., звернувся до суду із клопотанням про необхідність відкладення розгляду справи оскільки ОСОБА_2 не має можливості з`явитися у засідання у зв`язку із службовим відрядженням, на підтвердження чого долучив копію посвідчення про відрядження.

Наступне судове засідання було призначено на 19.01.2026 року, особа яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Радович Б. Р., в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, останній звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв`язку із службовим відрядженням ОСОБА_1 , яке як представник вказує, повинно було закінчитись 16.01.2025 року, однак продовжене через погодні умови, а також долучає копію посвідчення на відрядження, терміном на 2 доби з 15.01.2026 року по 16.01.2026 року.

Суд звертає увагу сторони захисту на те, що подане захисником повторне клопотання про відкладення розгляду справи вмотивоване службовим відрядженням, яке, згідно з наданими документами, тривало з 15.01.2026 року по 16.01.2026 року. Разом з тим, судове засідання призначене на 19.01.2026 року о 09:00 год., тобто після закінчення строку відрядження, а належних і допустимих доказів його фактичного продовження суду не надано.

У даній справі інтереси ОСОБА_1 представляє захисник – адвокат Радович Б. Р., що підтверджується наявним в матеріалах справи ордером про надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1075146 від 03.11.2025 року, який відповідно наділений усіма процесуальними правами для здійснення захисту, подання заяв, клопотань, надання пояснень та заперечень по суті справи. Разом з тим, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, захисником не наведено належного та достатнього обґрунтування його особистої неможливості з`явитися у судове засідання, а також не надано доказів, які б об`єктивно унеможливлювали його участь у розгляді справи у призначений час. За таких обставин поведінка сторони захисту, яка полягає у неодноразовому зверненні з клопотаннями про відкладення розгляду справи, судом розцінюється як така, що може свідчити про зловживання процесуальними правами та спрямована на невиправдане затягування розгляду справи.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004 року).

У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Враховуючи встановлені ст. 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, оскільки інтереси такого можуть бути належним чином представлені захисником у судовому засіданні, а подальше відкладення розгляду справи суперечитиме принципу розумного строку та завданню адміністративного провадження.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статтею 130 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 471402 від 02.10.2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5849737 від 02.10.2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 02.10.2025 року; рапортами від 02.10.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.10.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.10.2025 року; відеозаписом.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пунктів 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяІ. І. Мельничук