Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №314/2777/24 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2777/24

Провадження № 2-о/314/2/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кононенка І.О., за участю секретаря судового засідання Печонкіної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Вільнянської міської ради Запорізької області, (ЄДРПОУ:25486771, адреса: Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Бочарова,4) заінтересована особа: Вільнянська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ: 02884090, Запорізька обл., м.Вільнянськ, вул.Бочарова,6 ) про визнання спадщини відумерлою,

За участю представника заявника Мороз Я.В.,

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська міська рада Запорізької області звернулась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, яку в подальшому уточнили, обґрунтовуючи свою заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_2 , у їх спільній частковій власності перебувала квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом ТОВ «ЗМБТІ», про наявність в матеріалах інвентаризаційної справи правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності фізичної особи на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру від 07.03.2024 № 76116923, наданого Вільнянською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 відсутня, тобто жоден із спадкоємців спадщину не прийняв. На підставі ст.1277 ЦК України заявник просить визнати спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відумерлою, та передати їх частку в праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у власність Вільняської територіальної громади в особі Вільнянської міської ради.

У судовому засіданні представник Вільнянської міської ради заяву підтримала просила задовольнити.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.02.1996 року виданого Вільнянською міською радою народних депутатів в рівних частках на праві приватної спільної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках належала квартира за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтво про смерть виданого 12.06.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вільнянського районного управління юстиції Запорізької області.

Згідно зі спадкової справи №326 за 2012 відкритої 02 жовтня 2012 року Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області після ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_2 подала заву про прийняття спадщини за законом після смерті свого чоловіка, при цьому в своїі заяві заначила, що є інший спадкоємець син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно заяви від 09.11.212 року вбачається, що подав заву про прийняття спадщини син спадкодавця- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно до повного витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00043817260 від 28.02.2024 наданого Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вільнянськ Запорізька обл., Запорізький район, про що 28 березня 2023року Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) складено актовий запис про смерть № 221. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на нерухоме майно, що належало їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.02.1996 року виданого Вільнянською міською радою народних депутатів.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №78317258 від 12.09.2024 наданої Вільнянською державною нотаріальною конторою спадкова справа після смерті ОСОБА_2 у спадкову реєстрі відсутня.

Згідно з ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як передбачено ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Положеннями ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. У відповідності до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Статтею 1270 ЦК України визначені строки для прийняття спадщини. Так, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Згідно зі ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них. Спадщина, не прийнята спадкоємцями, охороняється до визнання її відумерлою відповідно до статті 1283 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилася від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Згідно зі спадкової справи №326 за 2012 відкритої 02 жовтня 2012 року Вільнянською державною нотаріальною конторою Запорізької області після смерті ОСОБА_1 , заяву про прийняття спадщини подала дружина спадкодавця ОСОБА_2 , яка зазначила серед інших спадкоємців свого сина ОСОБА_5 . Заяву на прийняття спадщини подав син спадкодавця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на все майно.

Враховуючи, що наявні інші спадкоємці в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст.1216-1218, 1268-1270, 1277 ЦК України, керуючись ст.ст.263-265, 293, 294, 337- 338 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Вільнянської міської ради Запорізької області, заінтересована особа: Вільнянська державна нотаріальна контора про визнання спадщини відумерлою, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізької апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

28.01.2026