Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №299/5866/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_____________________________________________________________

Справа № 299/5866/25

Номер провадження 3/299/2432/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області А.А.Надопта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративні матеріали, які надійшли з Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності –

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, розлучений, непрацюючий,

за адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514556 від 16.11.2025р. водій ОСОБА_1 16.11.2025р. близько 09.30 години, в м.Виноградів по вул.І.Франка керував транспортним засобом – автомобілем марки «Чері», д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та тремтіння рук, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, дане правопорушення вчинено повторно протягом року, а відтак працівниками поліції дії водія були кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.

Того ж дня, тобто 16.11.2025р., поліцейський СРПП ВП №1 Берегівського РВП ст.сержант Д.Демко подав рапорт на ім`я начальника Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області В.Кормоша, в якому зазначив, що через збій у роботі в логістичному пристрої, ним невірно було зазначено частину статті, а саме ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вірним слід вважати оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514556 від 16.11.2025р. за ч.3 ст.130 КУпАП, так як ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП (постанови суду №5883/24 та №7600/24), а відтак, оскільки ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП, його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.130 КУпАП.

Будучи належними чином повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, в тому числі судовою повісткою та неодноразовоми оголошеннями на Офіційному Веб-сайті Виноградівського районного суду, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього повторно не з`явився, клопотання про причини неявки до суду та відкладення розгляду справи не заявляв, а тому суд, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989р. про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом вимог КУпАП учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання правопорушника суд встановив, що йому надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв`язку, які зазначено в протоколі, однак він жодного разу не з`явився і не повідомляв суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка відповідача суперечить приписам КУпАП, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, з метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті, що подано до суду, не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення справи, то зазначене на переконання суду щодо розгляду справи за відсутності праавопорушника не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін, а відтак, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного.

Згідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій також повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Між тим, згідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами, зокрема, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514556 від 16.11.2025р., зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи та досліджених доказів судом достовірно встановлено, що водій ОСОБА_1 16.11.2025р., близько 09.30 години, в м.Виноградів по вул.І.Франка керув автомобілем марки «Чері», д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, а саме поліцейськими було зафіксовано у водія запах алкоголю з ротової порожнини та тремтіння рук, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, а відтак працівниками поліції дії водія були кваліфіковані за ч.2 ст.130 КУпАП.

Того ж дня, тобто 16.11.2025р., поліцейський СРПП ВП №1 Берегівського РВП ст.сержант ОСОБА_2 подав рапорт на ім`я начальника Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області В.Кормоша, в якому зазначив, що через збій у роботі в логістичному пристрої, невірно було зазначено частину статті, а саме ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вірним слід вважати оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514556 від 16.11.2025р. за ч.3 ст.130 КУпАП, так як ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП (постанови суду №5883/24 та №7600/24), а відтак, оскільки ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП, його дії були кваліфіковані за ч.3 ст.130 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, підтверджується, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514556 від 16.11.2025р., зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП і сукупністю зібраних по справі, досліджених суді та наведених у cправі доказів, а також даними, які зафіксовані на ДВД диску щодо обставин скоєння ним даного адмінправопорушення.

Зокрема, поліцейський СРПП ВП №1 Берегівського РВП ст.сержант ОСОБА_2 своїм рапортом від 16.11.2025р. на ім`я начальника Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_3 , зазначив, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП (постанови суду №5883/24 та №7600/24), а відтак дії водія слід кваліфікувати як ч.3 ст.130 КУпАП, а не як помилково було зазначено у протоколі ч.2 ст.130 КУпАП.

Так, як вбачається з довідки ВП №1 Берегівського РВП від 17.11.2025р. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався стягненню за ст.130 КУпАП (постанови суду №5883/24 та №7600/24), зокрема, постановою Виноградівського районного суду від 13.09.2024р., залишеною в силі Постановою судді Закарпатського апеляційного суду від 16.12.2024р., ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адмінстягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік; постановою Виноградівського районного суду від 11.12.2024р. ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адмінстягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Отже, суд вважає, що зазначені дані достовірно підтверджують те, що ОСОБА_1 дійсно двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а відтак дії водія ОСОБА_1 слід кваліфікувати саме за ч.3 ст.130 КУпАП, тобто вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Між тим дії, передбачені частиною першою ст.130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Під час розгляду справи судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський СРПП відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Д.В.Данко був упереджений при складанні протоколу, що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв в межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07. 11. 2015 та згідно вимог ст.256 КУпАП.

Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 під час судового розгляду справи не встановлені і ОСОБА_1 , не дивлячись на те, що ОСОБА_1 подавав заяви про відкладення розгляду справи від 17.12.2024р., на ознайомлення з матеріалами справи від 11.12.2025р. та видачу в електронному вигляді копії магнітного носія інформації, так і не були надані суду, а відтак судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.

Отже, на підставі наведеного суд, з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, зокрема, те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, тобто він систематично піддається адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, а тому суд обґрунтовано вважає за необхідне накласти штраф на нього у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у його приватній власності.

При цьому суд вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Відповідно до ст.ст.40-1,283 КУпАП, ст. 4 ч.2 п.5 ЗУ «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

У відповідності до вимог ПДР України, пункту 6 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015р., п.2.5 ПДР України та керуючись ст.ст.130 ч.3, 245,252,268,280,283,284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.3 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51.000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 судовий збір в розмірі 665,60 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України

Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA538999980313030149000007001, код класифікації доходів бюджету 21081300.

Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.

СуддяНадопта А. А.