Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №243/9271/25 — Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/9271/25

Провадження № 3/243/269/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Фалін І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 473007 від 04.10.2025, з якого слідує, що 04.10.2025 о 09 годині 50 хвилин в м. Слов`янськ, вул. Поштова (Рози Люксембург) 1, ОСОБА_1 керував автомобілем Камаз д/н НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп`яніння різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від продуття алкотестеру Драгер на місці та проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 05.12.2025 було допитано свідка ОСОБА_2 який пояснив, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . На початку жовтня при в`їзді в м. Слов`янськ зі сторони Рай – Городка на перехресті біля озера їх зупинили працівники ВСП для перевірки у водія документів. Водієм був ОСОБА_3 та з ними в автомобілі був ще один свідок ОСОБА_4 . Деяких документів на автомобіль не було. Потім підійшли працівники поліції, які стояли по їх стороні по переду них та попросили водія вийти з автомобілю та пред`явити документи. Водій пред`явив посвідчення на право керування транспортним засобом. Працівник поліції запитав чому водій не пристебнутий ременем безпеки. СвідокОСОБА_2 пояснив, що на такому автомобілі не передбачені конструкцією ремені безпеки. Потім працівник поліції запідозрив у водія, що від нього є якийсь запах алкоголю, запросив до свого автомобілю для проходження тесту на алкогольне сп`яніння. Працівник поліції сказав водієві щоб він переїхав з місця там де вони зупинились на друге місце. Водій прийшов до автомобіля і вони переїхали на інше місце туди де працівник поліції вдруге їх зупинив. Після чого водія забрали та він давав якісь свідчення, які йому невідомо. Потім працівники ВСП у нього запитали чи зможе він керувати транспортним засобом, чи є у нього на це права, він відповів, що так, та зможе відігнати автомобіль на штраф майданчик. Він поїхав з працівником ВСП та їх супроводжував автомобіль поліцейських. Загнали автомобіль на штраф майданчик. Коли водій спілкувався з працівником поліції вони перебували в автомобілі та не виходили. Працівники ВСП нічого не казали, що у водія є ознаки алкогольного сп`яніння. Працівник поліції відійшов та чекав їх на іншій стороні дороги.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що проходить службу у в/ч НОМЕР_2 . Так, на початку жовтня приблизно о 09-00 год. вони їхали по бойовому розпорядженні та їх зупинило ВСП на перевірку документів. При перевірці не вистачало документів, доки телефонували щоб їм привезли документи до водія ОСОБА_3 підійшла поліція та вони відійшли. Водія відізвали, оскільки працівники поліції запідозрили перегар. Потім попросили переїхати на іншу сторону дороги та вони переїхали. Побачив, що вони ввімкнули камеру та сказали, що водій ОСОБА_3 їхав з непристебнутим ременем. Потім ОСОБА_6 забрали на штраф майданчик до ВСП. Запаху алкоголю від ОСОБА_3 не відчував. Також зазначив, що коли виїжджає водій з військової частини, то обов`язково проходить медогляд. Коли в ВСП ОСОБА_3 проходив огляд показало по нулям та їм віддали ОСОБА_6 , та вони поїхали по бойовому розпорядженню. ВСП не повідомляло, що у ОСОБА_3 наявні ознаки сп`яніння.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є його підлеглими. В цей день ці три військовослужбовці виконували бойове розпорядження. Він виділив автомобіль Камаз з водієм та два чоловіки. Три доби вони виконували бойове завдання та в цей день вони поїхали на виїзд. Передзвонив йому ОСОБА_3 та сказав, що в м. Слов`янськ його зупинили працівники ВСП для перевірки документів. Так як вони при виїзді на бойові завдання використовують копії документів, взяв їх оригінали та під`їхав до працівників ВСП. На місці побачив, що автомобіль стояв за перехрестям, водій стояв біля працівників ВСП, він показав їм усі документи, вони перевірили. Він сказав, що забирає автомобіль, бо хлопцям ще їхати виконувати бойове завдання. Представники ВСП йому сказали, що підходили працівники поліції, водій відмовився пройти огляд на алкогольне сп`яніння та поліція склала протокол за ст. 130 КУпАП. Зазначив, що розуміє, що водій три доби сидів за кермом, за три доби спав по одній дві години, вигляд був у нього не першої свіжості, не бритий, очі червоні. Вони доповіли своєму керівництву, а керівництво сказало, що якщо є ознаки або натяки на алкогольне сп`яніння автомобіль не віддавати, автомобіль відігнати на штраф майданчик. Їх повезли всіх в комендатуру. Коли вони приїхали до комендатури, комендант ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп`яніння на якомусь приладі, він дав згоду. Його перевірили та апарат показав, що ОСОБА_3 має нульові показники. Зателефонували своєму керівництву та керівництво дало їм команду відпустити автомобіль. Також порадили, що якщо є такі проблеми, що поліція склала протокол за ст.130 КУпАП їм потрібно ще пройти огляд в медичному закладі. Вони поїхали в м. Слов`янськ з представниками ВСП, але в цей день лікар - нарколог у м. Слов`янськ не приймав та вони разом з ОСОБА_3 поїхали до м. Краматорськ, де він і пройшов огляд. Дослідження показали нулі. Працівники ВСП йому повідомили, що вони зупинили автомобіль, а працівники поліції підійшли, тобто вони не зупиняли автомобіль. Так як в цей момент його не було не знає чи вони представилися. Також працівники ВСП повідомили, що працівники поліції підозрювали, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння та склали протокол за ст. 130 КУпАП за те, що він відмовився від проходження медичного огляду.

Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні зазначив, що його спинило ВСП, оскільки у нього не було деяких документів, а документи були тільки на автомобіль. Зателефонував та чекав документи, доки чекав документи підійшли працівники поліції. Їм не сподобалося, що від нього чутно перегар, він сказав, що нічого не пив. Підійшли до автомобіля, працівник поліції сказав, що він відійде і махне паличкою та щоб він поїхав на працівника поліції. Потім працівник поліції сказав, щоб він відмовився, і що йому за це нічого не буде та вони їх відпустять. Відповідно він сів в автомобіль, поліцейський відійшов і махнув паличкою та він під`їхав до нього. Поліцейський записав на камеру відмову, потім їх відпустили. ВСП забрали його на перевірку, а автомобіль на штраф майданчик. Пройшов перевірку їх відпустили та віддали автомобіль. Після цього поїхали в лікарню на другу перевірку, де він здав аналізи, які показали нулі. Відмовився від проходження огляду бо поспішав у нього був наказ на прибуття на певну годину. Працівники поліції йому сказали, що за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння йому нічого не буде та його відпустять.

26.01.2026 представником особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокатом Кравцовим В.В. подано до суду клопотання про закриття провадження по справі, в обґрунтування якого зазначив, що місце вчинення адміністративного правопорушення зазначене у відеозаписі не збігається з місцем вчинення адміністративного правопорушення, яке зазначене у протоколі що ставить під сумнів достовірність відомостей зазначених у протоколі. На відеозаписі з бодікамер вбачається присутність співробітників Військової служби Правопорядку Збройних сил України якими враховуючи положення ст. 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не виявлено в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та не проведення огляд в порядку визначеному законодавством про адміністративне правопорушення та фактичне вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі. Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира танкового батальйону ВЧ НОМЕР_2 № 259/дск від 02.10.2025 року ОСОБА_1 виконував бойові завдання на т/з КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_3 . Як пояснив командир ОСОБА_1 , майор ОСОБА_9 у разі невиконання ОСОБА_1 бойового розпорядження в час встановлений командиром ОСОБА_3 було б притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 403 Кримінального кодексу України. ОСОБА_1 чітко зазначив співробітнику поліції що він поспішає так як має виконувати бойове завдання, у зв`язку з чим відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння. Беручи до уваги фактичні обставини справи і те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, виконуючи службові обов`язки, пов`язані з захистом України від зовнішньої агресії, враховуючи баланс між інтересами держави по захисту її незалежності, територіальної цілісності з одного боку, та забезпечення порядку в області дорожнього руху з іншого боку, ОСОБА_1 знаходився в стані крайньої необхідності. Очевидно, що заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена, і доказів того, що водієм була завдана шкода будь-яким іншим учасникам дорожнього руху немає. Тому вказане виключає його адміністративну відповідальність на підставі ст. 17 КУпАП. У зв`язку з чим, просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Представник особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Кравцов В.В., в судовому засіданні 26.01.2026 підтримав заявлене клопотання та просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити.

Особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання захисника та просив закрити провадження по справі.

З метою всебічного розгляду справи та перевірки доводів сторони захисту, судом викликалися в судове засідання інспектор відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Агєєнко Є.Г., старший інспектор відділення військової інспекції безпеки дорожнього руху ІНФОРМАЦІЯ_2 майстер-сержант ОСОБА_10 та інспектор відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 старший сержант ОСОБА_11 , які будучи належним чином повідомлені про виклик до суду, але в судове засідання не прибули, жодних заяв на адресу суду не подали.

Суд, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Кравцова В.В., ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , дослідивши клопотання та надані матеріали справи про адміністративне правопорушення та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих, а також іншими документами.

В матеріалах справи містяться відеозаписи боді-камери працівника поліції, який здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , через порушення п.2.5 ПДР України.

У розумінні ст. 251 КУпАП, відеозапис місця події на рівні з іншими фактичними даними є доказами, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.

Із вказаного відеозапису боді-камери працівника поліції, долученого до матеріалів справи, вбачається що поліцейським було зупинено транспортний засіб Камаз, оскільки водій не був пристебнутий паском безпеки. Поліцейський зазначив, що від водія чутно запах алкоголю з порожнини рота, на запитання чи вживав спиртні напої ОСОБА_1 зазначив, що ні, та він поспішає. Запропоновано продути алкотестер, на що ОСОБА_1 відмовився, зазначив що поспішає на загрузку, також відмовився їхати в наркологію, оскільки поспішав. Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено адміністративний матеріал за ст. 130 КУпАП та роз`яснено права, особи яка притягується до адміністративної відповідальності. Після чого працівник поліції разом з ОСОБА_1 пішли через дорогу до поліцейського автомобілю. Потім до автомобілю поліцейського також підійшов працівник ВСП. ОСОБА_1 розмовляючи по телефону повідомив, що його зупинило ВСП. Також поліцейським зазначено, що коли ОСОБА_1 розбереться з ВСП, щоб він підійшов до нього. Під час розмови поліцейського з співробітником ВСП, останній зазначив, що вони зробили їм показники, на що поліцейський відповів, що вони найкращі. Також поліцейський зазначив, що його справа показати, а там вже нехай вирішують.

Окрім того, з показів свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 встановлено, що спочатку їх зупинило ВСП, а потім до ОСОБА_1 підійшов працівник поліції, який запропонував ОСОБА_1 переїхати на інший бік дороги.

З показів свідка ОСОБА_7 , також було встановлено, що спочатку ОСОБА_1 зупинилипрацівники ВСП, а потім вже підійшли працівники поліції.

Враховуючи, що свідки попереджені про кримінальну відповідальність та надали присягу у судовому засіданні, а тому сумніватися в їх показах не має підстав.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.

При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.

Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Наявність провокації з боку працівників поліції підтверджується поясненнями свідків та самого ОСОБА_1 . Так працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки сп`яніння та сказав, щоб ОСОБА_1 проїхав на транспортному засобі та відмовився від проходження медичного огляду під відеозапис після чого їх відпустять, тобто своїми діями працівник поліції спровокував ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису, а також з пояснень свідків, ОСОБА_1 , стає очевидно, що весь алгоритм дій працівника поліції, який фактично спонукав до вчинення адміністративного правопорушення, повністю спланований та виконаний задля складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, поліцейський в судове засідання не з`явився, хоча неодноразово викликався у судові засідання для надання пояснень, та не спростував доводів про те, що з його сторони не було вчинено провокації відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (Рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти російської федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти російської федерації» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.)

Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»).

Під провокацією (поліцейською) ЄСПЛ розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

Матеріалами справи підтверджено, що керування ОСОБА_1 транспортним засобом та відмова від проходження медичного огляду фактично було спровоковано самим працівником поліції, який у подальшому склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, мала місце провокація вчинення правопорушення працівником поліції у розумінні ЄСПЛ, тобто схиляння суб`єкта до певних протиправних дій з метою подальшого їх виявлення та порушення питання адміністративного переслідування.

Окрім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи висновку № 735 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.10.2025 ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що з боку працівника поліції була провокація у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 221, 247, 251, 256, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов`янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з дня її проголошення.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області І.Ю. Фалін