Вирок від 27 січня 2026 р. у справі №638/26060/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/26060/25

Провадження № 1-кп/638/1219/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221200001946 від 06.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Суми, із середньою освітою, не одружений, на утриманні осіб не має, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, –

В С Т А Н О В И В:

05.10.2025 приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 перебував біля буд. 48 по вул. 23-го Серпня у м. Харкові, де, маючи умисел на вчинення хуліганських дій, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер вчинюваних ним дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи громадський порядок, з хуліганських спонукань та з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зневажливим ставленням до громадського порядку та існуючих у суспільстві норм поведінки, почав підвищеним тоном та з агресією пред?являти безпідставні претензії до раніше незнайомого ОСОБА_6 , використовуючи ненормативну лексику в бік останнього.

Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, направлені на грубе порушення громадського порядку, з особливою зухвалістю, достеменно усвідомлюючи, що внаслідок збройної агресії російської федерації мешканці м. Харкова лякаються гучних звуків, схожих на постріли, бажаючи продемонструвати своє явне нехтування до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, пішов у квартиру за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де взяв зброю АКС-74У, заводський номер НОМЕР_1 із наявними в ній боєприпасами, та, вийшовши на вулицю, до під?їзду № 2 за адресою: АДРЕСА_3 , розуміючи, що знаходиться у громадському місці, безпідставно, не маючи на те будь-якого приводу, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, усвідомлюючи, що такими діями лякає мешканців будинку та оточуючих, не завдавши шкоди життю чи здоров`ю громадян, здійснив 4 постріли угору, в повітря, з вищезазначеного автомату. Після чого, ОСОБА_4 припинив самостійно свої дії.

Цим самим, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - проступок, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України (хуліганство), тобто в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 05.10.2025, близько 21 год. 00 хв., перебував в квартирі АДРЕСА_4 , де мешкає ОСОБА_7 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та має штатну вогнепальну зброю - АКС-74У, заводский номер НОМЕР_1 споряджений боеприпасами - патрони калібром 5,45?39 АК. У цей момент у ОСОБА_4 виник раптовий умисел на носіння вогнепальної зброї і боєприпасів.

Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на носіння вогнепальної зброї і боєприпасів, діючи умисно, без дозволу передбаченого Положенням про дозвільну систему, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року (зі змінами), та Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України N? 622 від 21 серпня 1998 року (зі змінами) взяв у вказаній квартирі зброю АКС-74У, заводський номер НОМЕР_1 із наявними в ній боєприпасами та вийшов на вулицю, тим самим став незаконно носити при собі вищевказану зброю із боєприпасами, де ОСОБА_4 був помічений із зброєю в руках сторонніми особами, які викликали патрульну поліцію.

Після чого, 05.10.2025 в період часу з 23 год. 13 хв по 23 год. 28 хв. на відкритій ділянці місцевості за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 40, біля під?їзду № 2, слідчим слідчо-оперативної групи ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було виявлено та вилучено автомат АКС-74У, заводський номер НОМЕР_1 , 1986 року виготовлення, який відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України N?CE-19/121-25/25621-БЛ від 15.10.2025, належить до категорії бойової нарізної вогнепальної зброї, придатний для здійснення пострілів, в каналі ствола якого знаходився 1 патрон, який відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України N?CE-19/121-25/25626-БЛ від 13.10.2025, є боєприпасом - бойовим проміжним патроном калібру 5,45?39 АК, придатний для здійснення пострілу; магазин споряджений патронами у кількості 16 одиниць, які відповідно до висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України N?CE-19/121-25/25627-БЛ від 13.10.2025, є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45?39 АК, придатними для здійснення пострілу.

Цим самим ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, тобто у носінні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні ОСОБА_4 обставини вчинення злочину не оспорював, свою вину повністю визнав, щиро каявся, він та адвокат не заперечували проти того, щоб докази щодо обставин злочину, визнаних ним не досліджувалися. Прокурор також не заперечував проти того, щоб докази щодо обставин злочину, визнаних ОСОБА_4 не досліджувалися. У зв`язку з цим суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, а ОСОБА_4 підтвердив, що він правильно розуміє зміст цих обставин, його позиція добровільна. Суд роз`яснив ОСОБА_4 , що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити обставини визнані ним в апеляційному порядку.

Під час допиту ОСОБА_4 надав суду показання, у яких вказав суду, що дійсно вчинив дії, зазначені в обвинувальному акті, за обставин вказаних у ньому. Зазначив, що вчиняв постріли зі зброї угору, не маючи на меті нікого поранити.

ОСОБА_4 зазначив, що щиро кається у скоєнному і більше подібного не вчинить.

Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальністю за які передбачена ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження місто Суми, із середньою освітою, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Окрім того, суду надано довідку від 06.01.2025 № 34/П-106д про перебування громадянина України з числа осіб, визначених пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей", у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах. Відповідно до вказаної довідки ОСОБА_4 дійсно в період з 01.10.2023 по 30.12.2024 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.

Також до матеріалів справи долучено лист Державного підприємства "Український національний центр розбудови миру" Міністерства розвитку громад та територій України від 03.01.2025 N? 06-05/103. Відповідно до вказаного листа ОСОБА_4 перебував у полоні та був звільнений 30 грудня 2024 року. Звільнення відбулось відповідно до Порядку здійснення передачі віськовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 р. № 441, в результаті реалізації Рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, створеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 22 р. № 257. У вказаному листі міститься прохання надавати ОСОБА_4 всіляку підтримку та сприяння.

Також прокурор надав до суду лист СОР "Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань" від 23.10.2025, відповідно до якого громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одноразово звертався за наданням медичної допомоги до лікарів-наркологів медичного центру в квітні 2025 року з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Гостра інтоксикація». Стосовно поставленого запитання щодо перебування на обліку слідчого було повідомлено про те, що наказ Міністерства охорони здоров?я України від 22.01.2007 № 20 втратив чинність.

Також суду було надано висновок судово-психіатричного експерта № 782, відповідно до якого:

"1. ОСОБА_4 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі емоційно-нестійкого розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

2. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_4 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3. ОСОБА_4 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує".

Стороною захисту суду були надано виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 18234. Відповідно до вказаної виписки ОСОБА_4 у 19-ть років підписав контракт із ЗСУ, вч 7403. Перебував на службі у в/ч НОМЕР_3 , ТРО, солдат-стрілець. Брав участь у бойових діях у Луганській області. 01.10.2023 при обороні позицій в районі н.п. Рівнопіль, Волноваського району Донецької області, під час виконання службових обов?язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації, вважався зниклим безвісти. З 11.10.2023 по 30.12.2024 перебував у полоні, м. Горлівка, Донецької обл., м.Торез, Донецької обл., Алтайський край. Піддавався впливу фізичних катувань (побиття, дія електричного струму), психологічному впливу (залякування, тиск). На підставі пункту б, частини 3, ст. 23 Закону України "Про білізаційну підготовку та мобілізацію" отримав відстрочку від мобілізації до 11.04.2063 р. Лікувався в умовах ТВО "Український північно-східний інститут прикладнохї та клінічної медицини", від психотичних та пограничних станів у м. Суми.

З урахуванням вище вказаного суд вважає обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Кримінального кодексу України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Виходячи з цього, суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 , той факт, що він з 11.10.2023 по 30.12.2024 перебував у полоні, м. Горлівка, Донецької обл., м.Торез, Донецької обл., де піддавався впливу фізичних катувань, та був звільнений 30 грудня 2024 року, через що лікувався в умовах ТВО "Український північно-східний інститут прикладнохї та клінічної медицини", від психотичних та пограничних станів у м. Суми

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 69-1 Кримінального кодексу України за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При призначення покарання суд враховує те, що ОСОБА_4 у суді висловив щире каяття та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, обставини вчинення злочину не оспорював, вину визнав, обіцяв більше подібного не вчиняти. Також суд зважає на те, що ОСОБА_4 з 11.10.2023 по 30.12.2024 перебував у полоні, м. Горлівка, Донецької обл., м.Торез, Донецької обл., де піддавався впливу фізичних катувань, та був звільнений 30 грудня 2024 року.

Окрім того, відомості про те, що ОСОБА_4 завдав вказаними кримінальними правопорушеннями шкоду, у матеріалах кримінального провадження відсутні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Суд, обираючи вид покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 наступне покарання:

– за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України – 3 роки позбавлення волі.

При цьому суд виконав вимоги ст. 69-1 Кримінального кодексу України та визначив строк покарання, що не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією частини статті Особливої частини цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 70 Кримінального кодексу України встановлено, що при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України необхідно призначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, тобто 3 роки позбавлення волі.

Разом з тим, суд, враховуючи особу ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, щиросердно просив вибачення та обіцяв, що більше подібного не вчинить, а також зважаючи на те, що під час виконання службових обов?язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації з 11.10.2023 по 30.12.2024 перебував у полоні, де піддавався впливу фізичних катувань (побиття, дія електричного струму), психологічному впливу (залякування, тиск), та висновку про можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, тому можливо прийняти рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 4 ст. 75 Кримінального кодексу України передбачено, що іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Зважаючи на обставини злочину, вчиненого ОСОБА_4 , та його особу суд вважає, що необхідно встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік з покладенням на винного обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України.

Цивільні позови не заявлялися.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням думки прокурора щодо необхідності повернення предмету, що ззовні схожий на автоматичну зброю із № НОМЕР_4 ; предмету, що ззовні схожий на патрон; предмету, що ззовні схожий на магазин від автомата; предметів, що ззовні схожі на патрони у кількості 15 штук ОСОБА_7 - військовослужбовцю, якому вказані предмети були ввірені на підставі роздавальної (здавальної) відомості, яку було надано до матеріалів справи.

Керуючись статтями 368, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

– за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України – штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.;

– за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_4 у, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 Кримінального кодексу України:

1) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

2) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Арешт, який було накладено ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2025 року у провадженні № 1-кс/638/2579/25, на: 1) предмет, що ззовні схожий на автоматичну зброю із № НОМЕР_4 ; 2) предмети, що ззовні схожі на гільзи з пошкодженими капсулами у кількості 4 штуки; 3) предмет, що ззовні схожий на патрон; 4) предмет, що ззовні схожий на магазин від автомата; 5) предмети, що ззовні схожі на патрони у кількості 15 штук, скасувати.

Речові докази: предмет, що ззовні схожий на автоматичну зброю із № НОМЕР_4 ; предмет, що ззовні схожий на патрон; предмет, що ззовні схожий на магазин від автомата; предмет, що ззовні схожі на патрони у кількості 15 штук повернути ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Речові докази: флеш накопичувач та гільзи з пошкодженими капсулами у кількості 4 штуки залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз:

1) № СЕ-19/121-25/25627-БЛ у сумі 1782 грн 80 коп.;

2) № СЕ-19/121-25/25621-БЛ у сумі 8914 грн 00 коп.;

3) № СЕ-19/121-25/25626-БЛ у сумі 1782 грн 80 коп.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1