Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №185/2659/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 26 січня 2026 р.

Справа: №185/2659/25

Суддя: Пістун А. О.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/624/26 Справа № 185/2659/25 Суддя у 1-й інстанції - Чернявська І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Собяніної Олени Вадимівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

При обставинах зазначених в постанові суду, 09.03.2025 о 15 год. 40 хв. в с. Межиріч на трасі М30 Стрій-Ізварено 1042 км автодороги, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом вдруге на протязі року будучи позбавленим права керування транспортними засобами, дане порушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР – керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Собяніна О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем у зв`язку з чим не міг вчасно дізнатися про існування справи відносно нього.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова серії ЕНА № 4042536 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП є одним із ключових доказів, однак вона була скасована рішенням Доманського районного суду Миколаївської області від 11.12.2025 року у справі № 160/22711/25, яке набрало законної сили, а відтак не може слугувати доказом та підтверджувати повторність адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні (в режимі відеоконференції) захисник Собяніна О.В. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Апеляційний суд вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки, як встановлено, він фактично пропущений із поважних на те причин.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Мотивуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП суд першої інстанції, посилався на протокол серії ЕПР1 № 266860 від 09.03.2025 року, раопрт працівника поліції, копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4042536 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Однак, при розгляді апеляційної скарги судом були встановлені такі обставини.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.12.2025 року скасовано постанову серії ЕНА № 4042536 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 126 ч. 4 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідальність за ст. 126 ч. 5 КУпАП настає за повторне порушення, передбачене ст. 126 ч. 4 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами), протягом року. Для визначення повторності необхідно довести, що особа вже була притягнута до відповідальності, тобто на момент складення протоколу за ст. 126 ч. 5 КУпАП існував факт набрання постановою законної сили. Якщо постанова не набрала законної сили, це не створює правової підстави для притягнення її до відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Враховуючи, що рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 11.12.2025 року скасовано постанову серії ЕНА № 4042536 від 10.02.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, дії останнього що переглядаються судом в апеляційному порядку, не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.

У справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику захисника Собяніній Олені Вадимівні в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Собяніної Олени Вадимівни в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , — задовольнити.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 — скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати не винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та провадження по даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КупАп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Пістун

Оригінал: reyestr.court.gov.ua