Вирок від 26 січня 2026 р. у справі №591/12453/24 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/12453/24

Провадження № 1-кп/591/429/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щолкіне, Ленінського р-ну, АР Крим, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого

За ч.1 та ч.2 ст. 111 ч. 2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_7 , являючись уродженцем м. Щолкіне АР Крим і мешканцем м. Щолкіне АР Крим, будучи громадянином України, не будучи прихильником української державності, самостійності та незалежності України, після подій 2014 року вирішив набути громадянство російської федерації без позбавлення українського. З цією метою, ОСОБА_7 , перебуваючи в умовах політичних подій в Україні з початку 2014 року, будучи достовірно обізнаним щодо анексії Криму російською федерацією, маючи паспорт громадянина України серійний номер НОМЕР_1 , виданим 28.08.2013 року Ленінським РВ ГУ ДМС України в АР Крим, отримав паспорт громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданий 26.07.2017 (російською мовою) «отдел УФМС россии по республике Крым и г. Севастополю в Ленинском районе», із зазначенням місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Зокрема, у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 07 грудня 2020 року у громадянина України ОСОБА_7 , на якого згідно із ст. 65 Конституції України покладається обов`язок здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який у відповідності до частин 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» може бути реалізований шляхом проходження військової служби виключно у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, будучи чітко обізнаним про розпочаті російською федерацією 20 лютого 2014 року агресивні дії які виразилися у збройному вторгненні регулярних військ рф на територію АР Крим і м. Севастополь та призвели до тимчасової окупації частини території України, виник злочинний умисел направлений на вчинення державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, вираженого у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту.

На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , перебуваючи у тимчасово окупованому російською федерацією м. Севастополь АР Крим, добровільно, за власною ініціативою, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників російської федерації, діючи на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перейшов на бік ворога, а саме 07 грудня 2020 року уклав контракт з міністерством оборони рф про проходження військової служби в збройних силах російської федерації строком 2 (два) роки, який вступив в законну силу 11 грудня 2020 року згідно наказу комаднира військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окремої гвардійської бригади морської піхоти).

Після підписання контракту ОСОБА_7 будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, маючи військове звання гвардії матрос, реалізуючи свій злочинний умисел, був направлений до м. Севастополь АР Крим, де був зарахований у список особового складу військової частини № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 окрема гвардійська бригада морської піхоти пункт постійної дислокації – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на посаду страшого оператора противотанкового ракетного комплексу противотанкового взводу батальйону морської піхоти. Перебуваючи у зазначеній військовій частині отримав позивний « ОСОБА_8 ».

З середини грудня 2020 року (точний час досудовим розслідуванням не встанолено) громадянин України ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перебуваючи на території військової частини № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окремої гвардійської бригади морської піхоти), згідно укладеного контракту виконував покладені на нього службові обов`язки, серед яких були:

- нагляду за військовослужбовцями які проходять строкову службу у військовій частині;

- несення чергування на військових кораблях збройних сил російської федерації (тощо).

Таким чином, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у зазначе6ий вище спосіб вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.

Крім того, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про введення 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, продовжив вчиняти державну зраду та умисно діяв на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Реалізуючи свій злочинний умисел який виник в умовах воєнного стану у період з лютого 2022 року по березень 2022 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), громадянин України ОСОБА_7 виконував свої службові обов`язки як військовослужбовець військової частини № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окремої гвардійської бригади морської піхоти), та надавав допомогу представникам іноземної держави, в особі збройних сил, у проведенні підривної діяльності проти України, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, та мав на меті сприяння у будь-якій збройній агресії збройних сил російської федерації проти України.

Реалізовуючи вказаний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_7 з кінця травня 2022 року по середину червня 2022 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, займаючи посаду старшого оператора протитанкового ракетного комплексу протитанкового взводу батальйону морської піхоти НОМЕР_4 бригади морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 , перебував на тимчасово окупованій території АДРЕСА_3 , де проходив навчання з бойової і тактичної підготовки, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

У подальшому, з середини червня 2022 року по 18 червня 2022 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), громадянин України ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у складі свого підрозділу перебував, у тимчасово окупованому с. Петрівське Волноваського району Донецької області, де будував інженерні споруди та здійснював оборону зайнятих збройними силами російської федерації позицій.

Надалі діючи умисно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_7 , з початку вересня 2022 року по початок березня 2023 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, перебував на тимчасово окупованій території с. Стрілкове Геніченського району Херсонської області, де будував інженерні споруди та будучи громадянином України, та діяв з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Реалізовуючи вказаний злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_7 з початку квітня 2023 року по листопад 2023 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, займаючи посаду страшого оператора противотанкового ракетного комплексу противотанкового взводу батальйону морської піхоти НОМЕР_4 бригади морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 , перебував на тимчасово окупованій території АДРЕСА_4 , де забезпечував охорону берегової лінії річки Дніпро неподалік Запорізької атомної електростанції.

Надалі з кінця листопада 2023 року по червень 2024 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), громадянин України ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, у складі противотанкового взводу 810-ї бригади морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 , був передислокований в район АДРЕСА_5 , де забезпечував евакуацію поранених та загиблих військовослужбовців збройних сил російської федерації.

На виконання свого злочинного умислу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, громадянин України ОСОБА_7 , з початку середини липня 2024 року по кінець липня 2024 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, перебував на тимчасово окупованій території с. Дмитрівка Джанкойського району АР Крим, де виконував завдання з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

У подальшому, з кінця липня 2024 року по 06 серпня 2024 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), громадянин України ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у складі свого підрозділу прибув у м. Авдіївка Донецької області, де виконував бойові завдання проти підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань Сил оборони України.

Надалі ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем збройних сил російської федерації, маючи військове звання гвардії матрос у складі противотанкового взводу 810-ї бригади морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 , близко 08 серпня 2024 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) був передислокований до с. Густомой Льговського району Курської області.

В подальшому, ОСОБА_7 близько 09 - 10 серпня 2024 року, (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, перебуваючи на посаді страшого оператора противотанкового ракетного комплексу противотанкового взводу батальйону морської піхоти НОМЕР_4 бригади морської піхоти військової частини № НОМЕР_3 , приступив до виконання бойових завдань проти Сил оборони України поблизу АДРЕСА_6 . При цьому, ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, направлених на ухилення від проходження служби в збройних силах російської федерації або на добровільну здачу в полон Збройним Силам України.

Під час наступу Збройних Сил України, 10.08.2024 ОСОБА_7 був взятий в полон військовослужбовцям Збройних Сил України, тим самим було припинено його протиправну діяльність.

Таким чином, ОСОБА_7 , у зазначений вище спосіб вчинив державну зраду, тобто у діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочину, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

З наданих доказів вбачається, що досудове розслідування було розпочато за участю ОСОБА_7 , зокрема йому особисто було вручено повідомлення про підозру та пам`ятка про права і обов`язки підозрюваного, а також копія обвинувального акту, слідчим суддею було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо останнього. Тобто ОСОБА_7 був обізнаний про факт здійснення стосовно нього кримінального провадження, про обсяг підозри та права підозрюваного.

В подальшому ОСОБА_7 було обміняно згідно з встановленим порядком під час обміну полоненими, після чого останній до суду не з`являвся.

08.12.2025 на підставі ухвали Зарічного районного суду міста Суми призначено спеціальне судове провадження.

Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур`єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Зарічного районного суду м. Суми.

У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались захиснику.

Суд вважає, що стороною обвинувачення, а також судом здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, а ОСОБА_7 мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, мав би отримати відповідні виклики до слідчого, прокурора та суду.

Дослідивши надані докази суд вважає, що вина ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованих злочинів при зазначених обставинах є доведеною та підтверджується наступними доказами:

-Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 , в ході огляду якого виявлено сканкопії документів про проходження військової служби ОСОБА_7 в збройних силах рф за обставин, викладених у обвинуваченні;

-копіями паспортів ОСОБА_7 громадянина України та рф, свідоцтва про народження, контракту та протоколом їх огляду, з яких вбачається, що останній є військовослужбовцем збройних сил рф;

-особовою справою військовополоненого ОСОБА_7 ;

-дослідженим в судовому засіданні протоколами допиту свідка ОСОБА_10 та впізнання за участю ОСОБА_10 , а також протоколів їх огляду, з яких вбачається, що ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка проходила військову службу в збройних силах рф;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 та протоколом його огляду, згідно з яким останній підтвердив факт проходження військової служби в збройних силах рф;

-листом Міністерства закордонних справ, згідно з яким ОСОБА_7 не звертався із клопотанням про вихід з громадянства України;

-іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що є працівником СБУ та підтвердив факт отримання копій особистих документів, зокрема і про проходження військової служби в збройних силах рф, на ім`я ОСОБА_7 .

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дослідивши всі обставини кримінального провадження, які знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду, та які у своїй сукупності є достатніми та взаємопов`язаними, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 доведена поза розумним сумнівом і його дії слід кваліфікувати: за ч.1 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту; за ч.2 ст.111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України, загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Зокрема, вирішуючи питання про міру покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, фактичні обставини провадження, особу винного, його вік, те, що раніше не судимий, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, у зв`язку з чим, на підставі викладеного, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень не можливе без його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті закону, яким передбачене покарання за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна, крім житла, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде відповідати загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання та буде відповідним скоєному.

Підстав для обрання більш м`якого покарання суд не знаходить.

Питання про речові докази вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України,

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком 12 років без конфіскації майна;

- за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, крім житла.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання за цим вироком ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком 15 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності, крім житла.

Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме копії особистих документів на ім`я ОСОБА_7 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Строк відбування призначеного покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 у порядку виконання цього вироку, після набрання ним законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 діб з моменту його проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Опублікувати інформацію про цей вирок в засобах масової інформації: в газеті "Урядовий кур`єр" та на офіційних веб-сайтах суду та органів прокуратури.

Судді