Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №208/5017/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/138/26 Справа № 208/5017/24 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №208/5017/24 за заявою Комунального підприємства Кам?янської міської ради «Центральні тепломережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплопостачання, судового збору, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року про залишення без розгляду і повернення заяви про скасування судового наказу, постановлену у складі судді Савранського Т.А.,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник КП Кам?янської міської ради «Центральні тепломережі» звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання у розмірі 26689,89 грн.

Судовим наказом №208/5017/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП Кам?янської міської ради «Центральні тепломережі» заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання у розмірі 26689,89 грн. за період з 01.11.2017 року по 01.04.2024 року, судовий збір 302,80 грн.

28 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про скасування судового наказу №208/5017/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року.

В обґрунтування заяви про скасування судового наказу №208/5017/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року зазначила, що наказ підлягає скасування, оскільки вимоги стягувача не відповідають фактичним обставинам справи і є безпідставними.

По-перше, строки давності по стягненню заборгованості давно сплинули, також не зазначено як розраховується і звідки виникла заборгованість.

Відповідно до довідки за послуги центрального опалення доданої заявником до заяви вбачається, що борг нараховувався до 01.04.2020 року, а після борг залишався не змінним і послуги теплопостачання надавалися іншим постачальником, то борг за період з 01.11.2017 року по 01.04.2024 року є безпідставним.

Документи, що підтверджують дійсність площі на які розраховані дані показники не надано. На підтвердження боргу, окрім розрахунку, не додано, жодної платіжної вимоги чи квитанції, які були надіслані або вручені боржнику.

У зв`язку із чим просила поновити строк для подачі заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ №208/5017/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року заяву представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/5017/24 від 26 червня 2024 року, виданого за заявою КП Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», залишено без розгляду та повернуто її боржнику.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржена ухвалу суду постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вимоги стягувача не відповідають фактичним обставинам справи і є безпідставними, оскільки строки давності по стягненню заборгованості давно сплинули, також не зазначено як розраховується і звідки виникла заборгованість.

Посилається на довідку за послуги центрального опалення, яка надана заявником, з якої вбачається, що борг нараховувався до лише 01.04.2020 року.

Вказує на відсутність документів, що підтверджують дійсність площі, на які розраховані дані показники.

Зазначає, що на підтвердження боргу, окрім розрахунку, не додано жодної платіжної вимоги чи квитанції, які були надіслані або вручені боржнику.

Стверджує, що заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання відсутня.

Матеріали справи не містять даних про власника квартири АДРЕСА_1 та про зареєстрований осіб у вказаній квартирі.

ОСОБА_1 не проживає у вищезазначеній квартирі та не користується послугами заявника.

У зв`язку із чим просила суд ухвалу суду від 28 січня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

У справі встановлено, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року заяву представника заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за № 208/5017/24 від 26 червня 2024 року, виданого за заявою КП Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», залишено без розгляду та повернуто її боржнику.

Суд першої інстанції в оскарженій ухвалі від 28 січня 2025 року зазначив, що матеріали справи містять розрахунки КП КМР «Центральні тепломережі» заборгованості боржника, а само по собі не бажання боржника сплачувати суми заборгованості за комунальні послуги, не є підставою скасування рішення суду у формі наказу, так як така «легкість» повністю знищує саму суть наказного провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

З матеріалів справи вбачається, КП КМР «Центральні тепломережі» надали до суду першої інстанції довідку за послуги з централізованого опалення за особовим рахунком ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 має заборгованість за послуги централізованого опалення у розмірі 26689,89 грн.

Судовим наказом №208/5017/24 Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП Кам?янської міської ради «Центральні тепломережі» заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання у розмірі 26689,89 грн. за період з 01.11.2017 року по 01.04.2024 року, судовий збір 302,80 грн.

У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/1174/20 зазначено, що спір про право – це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважує, що поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Слід зазначити, з тексту судового наказу, виданого Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 червня 2024 року встановлено, що сума заборгованості по оплаті послуг за теплопостачання у розмірі 26689,89 грн. стягнута на користь КП Кам?янської міської ради «Центральні тепломережі» за період з 01.11.2017 року по 01.04.2024 року.

Боржник стверджує про те, що у нього заборгованість по оплаті послуг за теплопостачання відсутня.

З наданого заявником розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за послуги центрального опалення боржнику нараховувалася до 01.05.2020 року.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження безспірності суми заборгованості, про що зазначав заявник.

Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача, а саме: суперечності щодо обов?язку оплати боржником послуг, невизначеності періоду користування послуг, за який стягується заборгованість, а також непогодження боржника із сумою боргу, означає наявність спору про право.

Однак, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про залишення заяви без розгляду та повернення її боржнику.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року про залишення без розгляду і повернення заяви про скасування судового наказу слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 — задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 січня 2025 року про залишення без розгляду і повернення заяви про скасування судового наказу - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 січня 2026 року.

Судді: