Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №933/1158/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/503/26 Справа № 933/1158/25 Суддя у 1-й інстанції - Шинкаренко А. І. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; звільнено від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2025 року встановлено, що 26.11.2025 року, о 09 год. 20 хв., у селищі Олександрівка, по вул. Центральній, буд. 1, Краматорського району Донецької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотест Драгер 6810, результат огляду - 0,48 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просив постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2025 року відносно нього скасувати, провадження в праві закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в його діях.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що оскаржена постанова судді першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а також недопустимості доказів.

Звертає увагу, що працівниками поліції у протоколі не зазначено підстави зупинки транспортного засобу, а також не повідомлено про причину такої зупинки. Не повідомлено працівником поліції своїх анкетних даних тощо.

Вважає, що суд неправильно зазначив, що у зоні наближення до бойових дій можлива безпідставна зупинка, оскільки закон не містить такого права.

Вважає, що ані поліцейські, ані суддя першої інстанції належним чином не врахували, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому щодо нього мав бути застосований порядок огляду, передбачений вимогами ст. 266-1 КУпАП. Внаслідок цього, вважає, що суд не забезпечив дотримання прав особи та процедуру, передбачену для військових, що є істотним процесуальним порушенням.

Наголошує, що долучений до матеріалів справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки складається з трьох окремих файлів, без непереривності. Крім того, запис суттєво затемнений, що унеможливлює перевірку ознак сп`яніння або дій поліції.

Зазначає, що відеозапис не підтверджує виявлення жодної із зазначених поліцейським ознак сп`яніння, таких як різкий запах алкоголю, почервоніння очей та тремтіння рук. Вважає, що суб`єктивне сприйняття поліцейського без об`єктивних доказів не є належним доказом, про що зазначав Верховний Суд.

Вважає, що відсутність рапорту працівника поліції в матеріалах справи є порушенням процедури і робить докази недопустимими.

Наполягає, що докази, на яких базується постанова, є недопустимими та суперечать закону, а суд неправильно оцінив докази та порушив процесуальні норми.

Позиції сторін в суді :

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. Засобами телефонного зв`язку повідомив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, оскільки будучи військовослужбовцем, буде перебувати у призначений час судового засідання на виконанні завдання.

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою встановлено, що 26.11.2025 року, о 09 год. 20 хв., у селищі Олександрівка, по вул. Центральній, буд. 1, Краматорського району Донецької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотест Драгер 6810, результат огляду - 0,48 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Хоча в апеляційній скарзі ОСОБА_1 наполягає, що він винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 523895 від 26.11.2025 за частиною 1 статті 130 КУпАП;

- посвідченням водія серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_2 ;

- роздруківкою результатів тестування на вміст алкоголю приладом «Drager Alcotest 6810», яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, станом на 09 год. 34 хв. 26.11.2025 року, із показником 0,48 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В даному акті наявний підпис ОСОБА_1 про згоду з результатами огляду на стан сп`яніння з показником 0,48 проміле;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на огляд у заклад охорони здоров`я, - до Краматорської ЛІЛ , не доставляли;

- рапортом старшого інспектора ВІ БДР ТВК Олександрівка головного сержанта Ігоря Горченка, відповідно до якого, під час патрулювання 26.11.2025 року в селищі Олександрівка по вул. Центральній, було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2108, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому даного військовослужбовця було передано працівникам поліції, для складання адміністративного протоколу;

- актом прийому-передачі транспортних засобів від 26.11.2025 року;

- інформаційною довідкою ВП № 1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області про те, що ОСОБА_1 в період часу з 26.11.2024 по 26.11.2025 року не притягувався до адміністративної відповідальності, та отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 25..12.2013 року.

-відеозапис із відео реєстратора, з якого вбачається, що на вимогу працівника поліції, на узбіччі дороги зупиняється автомобіль, до якого підходить поліцейський, представляється, попереджає, що згідно статті 40 ведеться відеофіксація, та просить надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На запитання працівника поліції водій відповідає, що руки тремтять у нього після контузії, алкогольні напої не вживав. Під час спілкування працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, продути алкотестер Драгер, на що водій запитує: «Обов`язково?» Працівник поліції говорить, що у нього є підозра, що той вчора вживав алкогольні напої, та перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки має такі ознаки, як почервоніння обличчя та тремтіння рук. Поліцейський ще раз запитав, чи готовий водій пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою Драгера, на що останній погодився. На запитання поліцейського водій відповів, що алкоголь вживав «пару днів назад». Поліцейський пояснює водієві, що він може відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння, це його право, але за відмову, також, складається протокол. Іде процес підготовки до продуття газоаналізатора Драгер, поліцейський озвучує номер тесту - 01388. Пройшовши огляд за допомогою приладу «Drager 6810», в організмі ОСОБА_1 було виявлено алкоголь 0,48 проміле, на що поліцейський говорить, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та повідомив про те, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Після складання протоколу, працівник поліції оголошує його зміст, роз`яснює ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та на його запитання, водій відповідає, що права йому зрозумілі, адвоката не потребує, від пояснень відмовився, та ставить підписи у відповідних графах протоколу. Після чого, працівник поліції надає ОСОБА_1 копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 26.11.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18).

Апеляційний суд вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Тож, доводи апелянта щодо визнання відеозапису недопустимим через його неповноту та небезперервність, ні є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.

Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі.

На відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, апелянтом на час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції з цього питання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що інші доводи ОСОБА_1 , не спростовують факту перебування ним в стані алкогольного сп`яніння.

Так, окрім долученого відеозапису вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, актом огляду на стан сп`яніння, роздруківкою чеку з Драгера, направленням.

Як вбачається з Акту огляду ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківки чеку з технічного засобу, його огляд на місці зупинки був проведений «Alcotester 6810».

Матеріалами справи підтверджено, що працівниками поліції з дотриманням вищезазначених вимог Інструкцій проведений огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810» за добровільною згодою ОСОБА_1 із застосуванням засобів відеофіксації, за результатами проведення якого зафіксований показник 0,48 проміле, про що складений акт огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вимог про пред`явлення сертифікату відповідності газоаналізатора останній не зазначав.

Твердження апелянта, що на відеозаписі не вбачається, що у нього було виявлено будь-які ознаки алкогольного сп`яніння, спростовуються результатом проведеного огляду такого водія на встановлення стану алкогольного сп`яніння, який склав 0,48 проміле. З таким результатом апелянт ОСОБА_1 був згодний та не заперечував такий результат, що вбачається з дослідженого відеозапису, а також поставив власноручний підпис в Акті огляду, в роздруківці чеку з Драгера.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як вбачається із норми закону, у протоколі про виявлення працівником поліції вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачено зазначення причин зупинки транспортного засобу. Тому апеляційні доводи ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими.

Апеляційний суд звертає увагу, що підстави зупинки транспортного засобу ніяким чином не спростовують перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Крім того, апелянтом на час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції з цього питання.

Апеляційні доводи ОСОБА_1 про відсутність рапорту працівника поліції в матеріалах цієї справи спростовуються доказами дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, зокрема рапорту старшого інспектора ВІ БДР ТВК Олександрівка головного сержанта ОСОБА_3 , якому судом першої інстанції надано повну та належну оцінку.

Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що він, як військовослужбовець, не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд військовослужбовців має здійснюватися уповноваженою особою ВСП саме в порядку ст. 266-1 КУпАП, а не працівником поліції, вважаю такими, що не ґрунтуються на приписах закону з наступних підстав:

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тож, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог саме закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Тож, постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1 та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Олександрівського районного суду Донецької області від 10 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин