Постанова від 25 січня 2026 р. у справі №208/6635/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1219/26 Справа № 208/6635/23 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Юлія Миколаївна, на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 вересня 2025 року в цивільній справі номер 208/6635/23 за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про видачу судову наказу про стягнення боргу з ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Заводського районного суду міста Кам`янського перебувала цивільна справа за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті за теплопостачання.

02 серпня 2023 року судом видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість по оплаті за теплопостачання в розмірі 35035,07 грн, за абонентське обслуговування в розмірі 885,80 грн, а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 268,40 грн.

16 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Юлія Миколаївна, звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу, обґрунтовуючи її тим, що дізналась про наявність судового наказу в вересні 2025 року через застосунок «Дія», 11.09.2025 року вона ознайомилась з матеріалами справи №208/6635/23, отримала судовий наказ та заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення з додатками.

З даним судовим наказом вона не погодилась з підстав недостатнього обґрунтування заявником своїх вимог, оскільки боржниця на момент нарахування боргу не проживала та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_1 не користується комунальними послугами за зазначеною адресою, що підтверджується довідкою від 25.03.2025 року, не є власницею квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви про видачу судового наказу надано розрахунок суми боргу з початку його виникнення за послуги з централізованого опалення на ім`я померлої ОСОБА_2 , тому наданий заявником розрахунок не може вважатися належним, достатнім та допустимим доказом наявності заборгованості у ОСОБА_1 . Окрім того, боржниця звертає увагу на те, що суми, нараховані за спожиту теплову енергію, різняться між собою кожного місяця. Цей факт вказує на відмінність або кількості днів надання послуги, або вартості Гкал, або фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості діб надання цієї послуги, також не зазначено, який саме тариф застосовувався в різні періоди часу для нарахування заборгованості тощо.

На підставі викладеного просила скасувати судовий наказ.

Ухвалою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Юлія Миколаївна, від 16 вересня 2025 року про скасування судового наказу в цивільній справі №208/6635/23 від 02 серпня 2023 року, виданого за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», залишено без розгляду та повернуто її боржнику.

Із вказаним судовим рішенням не погодилась боржниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Ю.М., подала апеляційну скаргу, просила апеляційний суд скасувати ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 вересня 2025 року у справі №208/6635/23 і направити справу для продовження розгляду до Заводського районного суду міста Кам`янського.

Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції є помилковими, не відповідають матеріалам справи та є такими, що суперечать вимогам закону.

В заяві про скасування судового наказу від 02.08.2023 року міститься клопотання про поновлення пропущеного строку.

До вересня 2025 року ОСОБА_1 не знала і не могла знати про існування судового наказу від 02.08.2023 року. 11.09.2025 року нею було отримано судовий наказ і примірник заяви про видачу судового наказу з додатками.

З 2012 року ОСОБА_1 фактично не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , тому не користувалася і не могла користуватися послугами з централізованого теплопостачання.

Заявником до заяви про видачу судового наказу не додано детального розрахунку нарахованої ОСОБА_1 заборгованості з зазначенням спожитої теплової енергії, кількості днів споживання, застосування тарифів для нархування вартості спожитої теплової енергії, не зазначено на підставі якого нормативного акту застосовувався тариф в різні періоди часу для нарахування заборгованості. Суми, нараховані за спожиту теплову енергію, надано без зазначень відомостей щодо застосовуваних тарифів.

В той же час до заяви про видачу судового наказу долучено розрахунок суми боргу з початку його виникнення за послуги з централізованого опалення на ім`я померлої ОСОБА_2 , відтак наданий заявником розрахунок не може вважатись належним, достатнім та допустимим доказом наявності заборгованості у ОСОБА_1 .

Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що у липні 2023 року АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» звернулося до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», місце знаходження: 51914 м. Кам`янське, вул. Заводська, 2: 35035,07 грн заборгованості по оплаті за теплопостачання, 885,80 грн по оплаті за абонентське обслуговування та 268,40 грн судового збору (а.с. 1-13).

02 серпня 2023 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль»заборгованість по оплаті за теплопостачання за період з жовтня 2020 року по березень 2025 року, включно, - 35035, 27 грн, абонентське обслуговування за період з січня 2022 року по травень 2023 року, включно 885,80 грн, а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 264,40 грн (а.с. 18).

20 червня 2025 року копію судового наказу та заяву про видачу судового наказу та додаток до нього направлено боржнику на адресу: АДРЕСА_2 (а.с. 19).

Наявний в матеріалах справи конверт, адресований боржнику, з направленою судом копією судового наказу та доданими до нього документами, вручений ОСОБА_1 не був та повернувся до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 20).

11 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримано копію судового наказу по справі №208/6635/23 (а.с. 21).

В заяві про скасування судового наказу у справі №208/6635/23 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Ю.М., заявлено клопотання про поновлення строків на подачу вказаної заяви та додано документ, що підтверджує сплату судового збору, а саме квитанцію 3842-7945-6969-0216 від 16.09.2025 року (а.с. 22-31).

Повертаючи заяву про скасування судового наказу, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що у заяві не викладено причин пропуску передбаченого частиною першою статті 170 ЦПК України строку для подання заяви про скасування судового наказу та судом не встановлено поважних причин пропуску Залівською Р.С. такого строку.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормами ст. 170 ЦПК України визначені форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною 2 ст. 171 ЦПК України передбачено, що заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 ст.170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяв.

Аналіз приписів ст. 170 та 171 ЦПК України свідчить про те, що у разі подання боржником заяви про скасування судового наказу після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, якщо до такої заяви додано клопотання про поновлення пропущеного строку, і суд не знайде підстав для поновлення такого строку, така заява у відповідності до ч. 2 ст. 171 ЦПК України повертається заявнику.

Однак, у разі, якщо заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 170 ЦПК України, і до такої заяви у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України не додано клопотання про поновлення пропущеного строку, то така заява згідно з положеннями ч. 6 ст. 170 ЦПК України повертається без розгляду.

Главою 6 розділу 1 ЦПК України унормовано загальне застосування процесуальних строків у цивільному судочинстві. Так, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Апеляційний суд звертає увагу, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, подання заявником у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку.

20 червня 2025 року копію судового наказу та заяву про видачу судового наказу та додаток до нього направлено боржнику на адресу: АДРЕСА_2 , однак наявний в матеріалах справи конверт, адресований боржнику, з направленою судом копією судового наказу та доданими до нього документами, ОСОБА_1 вручений не був та повернувся до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання.

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення учасників справи про розгляд справи до 11 вересня 2025 року, тобто відсутні будь які дані про обізнаність про час та місце розгляду заяви.

Так, в своїй заяві про скасування судового наказу та це підтверджується матеріалами справи, зазначено, що лише 11 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримано копію судового наказу по справі №208/6635/23.

16 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Ю.М. звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 пропущено строк для звернення з відповідною заявою та не надано клопотання про поновлення строку.

Ураховуючи наведені обставини та положення законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що повернення заяви боржника про скасування судового наказу є помилковим.

Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевер Юлія Миколаївна, на ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 вересня 2025 року - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду міста Кам`янського від 17 вересня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: